Ухвала суду № 74340967, 29.05.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 759/19480/17

провадження № 2/753/4368/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2018 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з цивільним позовом до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 січня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року, у зв'язку з порушенням позивачем вимог стст. 175, 177 ЦПК України, дана позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк у десять днів з дня отримання нею даної ухвали для усунення недоліків. Копію даної ухвали направлено на вказану в позовній заяві адресу позивача.

Однак, ухвала суду від 27 березня 2018 року, була повернута до суду з вказівкою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання», що у відповідності до позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній в ухвалі від 05 серпня 2015 року у справі №753/17762/13 (№6-15425св15), свідчить про належне повідомлення судом в силу вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України та станом на 29 травня 2018 року недоліки, що зазначені в ухвалі суду не усунуті.

За змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не отримала ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, хоча вона надсилалась їй за адресою зазначеною у позовній заяві, при цьому слід зазначити, що заяви про зміну місця проживання (перебування, знаходження) до суду позивачем не подано.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 27 березня 2018 року вважається врученою позивачеві, а встановлені нею вимоги позивачем не виконані.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин вважаю, що заява підлягає поверненню позивачу.

Згідно з частиною 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позову заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.