Рішення № 74338614, 17.05.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/662/17

Провадження № 2/630/39/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області в порядку загального провадження цивільну справу № 630/662/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Харківгаз», інтереси якого представляє ОСОБА_2 про захист прав споживачів, шляхом визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до ПАТ «Харківгаз», третьої особи Інспекції з питань захисту прав споживачів в Харківській області про захист прав споживачів, шляхом визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач, з урахуванням уточнень, просила визнати безпідставними нарахування позивачу ПАТ «Харківгаз» плати за газопостачання та газ за квітень, травень 2015 року.

Крім того, ОСОБА_1 просить зобов’язати відповідача скасувати зайво нараховану позивачу плату за газопостачання за квітень, травень 2015 року та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час, місце розгляду справи, до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши надані сторонами по справі докази, допитавши свідків, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлені такі факти, що не оспорюються сторонами по справі, та підтверджуються наявними у справі доказами, та відповідні їм правовідносини

Між ПАТ «Харківгаз» та ОСОБА_1 18 травня 2012 року укладено типовий договір про надання послуг з газопостачання № 309092 за адресою м. Люботин, в/д. Калинівський,7 (а.с.53-55).

Відповідачем винесено попередження про припинення газопостачання позивачу. Проте на попередженні відсутні дата, підпис представника ПАТ «Харківгаз» та споживача. На іншому попередженні зазначено, що 12 червня 2015 року споживач ОСОБА_1 повідомлена про припинення газопостачання, але абонент відмовився від підпису про отримання (а.с. 12, 61).

Відповідачем не надано доказів вручення належним чином попередження позивачу.

Як вбачається із акту про відключення газоспоживчих приладів, домоволодіння позивача було відключене від газопостачання 16 липня 2015 року через наявну заборгованість за cпожитий газ, але сума заборгованості не зазначена.

Позивач визнала наявність заборгованості, але не згодна з її розміром, оскільки, як на її думку, відповідач на свій розсуд зазначив показання лічильника, які не відповідають її фактичним показанням. ОСОБА_1 пояснила, що вона отримувала субсидію, тому не мала наміру приховувати показання лічильника, не бажала утворення заборгованіості, бо розуміла всі наслідки.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ПАТ «Харківгаз» з проханнями про уточнення та скоригування суми, необхідної до сплати, але на її звернення відповідач не реагував, а тільки приходили платіжні доручення про сплату виведеної раніше суми заборгованості.

Позивач зазначає, що їй не було повідомлено у встановленому порядку за три доби про можливе відключення газопостачання. В будинку на той час мешкала вона разом з своїми двома малолітніми дітьми та батьком похилого віку, який користувався пільгами «дитини війни».

Крім того, позивач заперечувала, що в відомостях контролера про передачу показань лічильника та акті про відключення газоспоживних приладів стоїть не її підпис.

Представник відповідача в судових засіданнях пояснювала, що працівники ПАТ «Харківгаз» діяли правомірно, виявивши заборгованість попередили споживача про можливе відключення газопостачання. Споживач відмовилася від підпису про отримання попередження. З боку працівників ПАТ «Харківгаз» жодних порушень не було. Щодо викривлення показань лічильника позивачки, представник відповідача зазначила, що коли контролер змогла особисто оглянути лічильник, то виявила, що позивачка занижувала показання, тому вказала дані саме фактичні показання лічильника. Вся інформація про зміну тарифів надається споживачам своєчасно та у встановленому порядку.

Свідок ОСОБА_3, допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що вона працює майстром Люботинської дільниці ПАТ «Харківгаз». Як вбачається із відомостей наданих контролером, показання лічильника записані зі слів ОСОБА_1, а коли контролер змогла потрапити до її будинку та особисто оглянути лічильник, то виявила невідповідність у показаннях, оскільки ОСОБА_1, начебто навмисно занижувала показання, щоб сплачувати за спожитий газ по пільговій ціні. Попередження про відключення газопостачання було вручено, але позивач відмовилася від підпису. Зазначене могли б підтвердити контролери Почепецька і Бондаренко, але вони на теперішній час не працюють, представник відповідача не змогла забезпечити їх прибуття, оскільки з її слів, керівництво заборонило надавати відомості про вказаних осіб, зокрема їх адреси. Свідок також повідомила, що споживач була проінформована про зміну тарифів та всі зміни в наданні послуг.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, пояснив, що в 2015 році він займав посаду першого заступника міського голови Люботинської міської ради, та згідно своїх функціональних обов’язків співпрацював з ПАТ «Харківгаз» . Зі слів свідка, його часто запрошували звіряти показання лічильника, якщо контролер не міг потрапити до лічильника. Свідок підтвердив, що на актах про відмову у доступі до газоспоживних приладів стоїть його підпис, він дійсно виїжджав з представником ПАТ «Харківгаз» за вказаною адресою, але на подвір’я потрапити не вдалося, бо ніхто не відчиняв. Законність підстав участі в таких заходах пояснити не зміг.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» позивач, як споживач, має право отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.

Побутовий споживач, що має прострочену заборгованість перед постачальником за послуги з газопостачання, не має права протидіяти постачальнику та/або Оператору ГРМ у заходах із припинення газопостачання та на письмову вимогу постачальника має самостійно припинити власне газоспоживання.

Відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу";

5) неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);

11) в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не дотримано встановленого порядку при відключенні від газопостачання позивача, оскільки не надано належних доказів вручення попередження про відключення газопостачання за три доби.

В такому разі, працівники ПАТ «Харківгаз» повинні були діяти у відповідності до вимог Кодексу ГРС, тобто надати споживачу ОСОБА_1 повідомлення про припинення газопостачання, яке могло бути проведено не раніше ніж через три доби.

Представник ПАТ «Харківгаз» ОСОБА_2 під час судового розгляду наполягала на тому, що відповідач дотримався встановлених порядку та повідомив споживача навіть більше аніж за 3 доби, але позивач просто відмовилася від підпису при отриманні попередженні.. Однак, належних і допустимих доказів на підтвердження таких доводів представник відповідача суду не надала.

За таких обставин, суд робить висновок, що працівники ПАТ «Харківгаз» здійснили відключення домоволодіння ОСОБА_1 з порушенням встановленого законом порядку.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в частині відновлення газопостачання позивачу.

Позивач звернулась до суду з позовом, маючи на меті поновити становище, яке існувало в її домоволодінні на момент відключення від газопостачання. Тому відповідача ПАТ «Харківгаз» слід зобов’язати здійснити підключення домоволодіння ОСОБА_1 до газової мережі, оскільки порушення визначеного законом порядку відключення споживача від газопостачання допущено з боку працівників ПАТ «Харківгаз».

Ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувала до порушення.

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обовязки виникають із дій осіб, що передбачені цивільними актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Суд вважає, що оскарження у даному випадку дій відповідача щодо нарахування плати за спожитий газ, які є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав, а викладені у позовній заяві обставини можуть бути запереченням у разі пред’явлення до ОСОБА_5 позову про стягнення певної суми (збитків), але таких позовних вимог, як встановлено в судовому засіданні, до неї не заявлено.

Суд також не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, так як позивач не надала суду доказів заподіяння їй відповідачем моральної шкоди та її доказів її розміру.

Керуючись ст. 16 ЦК України, розділом ХІ Кодексу ГРС, ст.ст. 10-13, 81, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Харківгаз», інтереси якого представляє ОСОБА_2 про захист прав споживачів, шляхом визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Харківгаз», код ЄДРПОУ 03359500, адреса: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, підключити домоволодіння за адресою: Харківська область, м. Люботин, в’їзд Калиновський,7 до газової мережі за власний рахунок Публічного акціонерного товариства «Харківгаз».

Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Харківгаз», код ЄДРПОУ 03359500, адреса: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1 судовий збір в сумі 640,00 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (р/р: 31215256700001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк ГУДКС України в м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106).

В іншій частині позовних вимог, щодо визнання безпідставним нарахування позивачу відповідачем плати за газопостачання та газ за квітень, травень 2015 року, зобов’язання відповідача скасувати надмірно нараховану плату за газопостачання за квітень, травень 2015 року та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано

Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2018 року.

Суддя (підпис) ОСОБА_6