Рішення № 74338409, 22.05.2018, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/238/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Каліберди В.А.,

з участю секретаря – В’юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

16 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай) розміром 7,11 умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 03 жовтня 2015 року померла її мати ОСОБА_3.

Після її смерті залишилось спадкове майно – право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0227684.

При житті ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 09 жовтня 2006 року Олексіївською сільською радою Краснокутського району Харківської області, в якому вона все майно, яке на день смерті буде їй належати заповіла позивачу.

На даний час позивач виявила намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3, в зв’язку з чим звернулася до суду з даним позовом та прохає: поновити їй строк звернення до суду з позовом та визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 7,11 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату серії ХР № 0227684 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак надав заяву про підтримання позовних вимог ОСОБА_1 та про слухання справи у його відсутність.

Представник відповідача – ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з’явився, однак надав заяву про слухання справи у відсутність представника та при розгляді справи покладалася на розсуд суду.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла 03 жовтня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ №514234, виданого 05 жовтня 2015 року виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на її майно, що складається з права на земельну частку (пай) розміром 7,11 в умовних кадастрових гектарах, яке належало заповідачу на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0227684, що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай).

На врегулювання земельного питання з метою забезпечення правильного однакового застосування законодавства при розгляді судами земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів Пленумом ВСУ винесено Постанову «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року, де п.24 зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

По Олексіївській сільській раді Краснокутського району Харківської області зареєстрований заповіт від 9 жовтня 2006 року, згідно якого ОСОБА_3 згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що на день смерті буде їй належати по закону заповіла своїм дочці ОСОБА_1, тобто позивачу по справі.

Інших спадкоємців, які б мали обов’язкову частку в спадщині, немає, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 18.04.2018, де по параметру запиту: ОСОБА_3 – інформація відсутня.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_3, до складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай).

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ОСОБА_1 пропустила строк для звернення з позовною заявою до суду і просить його поновити. Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідно до ст.127 ЦПК України пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті заповідача – ОСОБА_3, має законне право на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.328, 1217, 1223 ЦК України, ст.ст. 259, 265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 7,11 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0227684 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 03 жовтня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, с-ще. Дублянка, Краснокутський район, Харківська область, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1).

ОСОБА_2 районна державна адміністрація Харківської області (місцезнаходження: вул. Охтирська №1, смт. Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 23912844).

Суддя Каліберда В. А