Рішення № 74338199, 17.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13198/17

н/п 2/640/436/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Губської Я.В.

при секретарі Балан Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

28.08.2017 року КП «Харківводоканал» звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування позову вказує, що відповідачі зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, абонентський рахунок № 23279. У відповідачів утворилася заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Посилаючись на Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про питну воду та питне водопостачання», які передбачають обов'язок споживача своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів, положення ст. 625 ЦК України щодо відповідальності боржників за прострочення виконання грошового зобов'язання, КП «Харківводоканал» просить суд стягнути з відповідачі заборгованість у розмірі 11744 грн. 52 коп., із них: 6311 грн. 28 коп. за надані послуги з централізованого водопостачання за період 01.04.2011 року по 30.06.2017 року; інфляційні витрати у розмірі 1130 грн. 08 коп.; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 181 грн. 01 коп., усього 7622,37 грн.; та 3388 грн. 56 коп. за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2010 року по 30.06.2017 року; інфляційні витрати у розмірі 632 грн. 61 коп.; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 100 грн. 98 коп., усього 4122, 15 грн., відшкодувати судові витрати.

Ухвалою судді в ід 29.08.2017 року позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову та отримання відомостей щодо місця реєстрації відповідачів ухвалою судді від 18.10.2017 року провадження по справі відкрито та призначено судове засідання.

31.10.2017 року від відповідачів надійшла заява про застосування строків позовної давності до позовних вимог.

11.12.2017 року від представника позивача надійшла заява про переривання строків позовної давності згідно ч.2 ст. 264 ЦК України.

22.01.2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява КП «Харківводоканал» з вимогою щодо розгляду справи в спрощеному порядку.

Під час судового розгляду представник позивача КП «Харківводоканал» заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Додатково пояснила стосовно посилань відповідачів щодо неможливості покладення на них солідарного обов*язку по сплаті заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що оскільки послуги водопостачання та водовідведення надаються до квартири відповідачів через системи водопостачання та водовідведення, встановити чіткий обєм послуг наданих кожному відповідачу неможливо, через що зобов*язання щодо надання і сплати наданих послуг є солідарним.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду, до суду направив заяву про застосування строків позовної давності з запереченнями та заявою щодо відмови сплачувати за відповідача ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, зазначаючи про строки позовної давності та пояснюючи ті обставини, що вона хворіє.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що згідно даних з місця проживання про склад сім'ї в квартирі № АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 з 11.12.1996 року та ОСОБА_2 з 11.12.1996 року. (а.с. 24-25).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачів на надані послуги складає 11744 грн. 52 коп., із них: 6311 грн. 28 коп. за надані послуги з централізованого водопостачання за період 01.04.2011 року по 30.06.2017 року; інфляційні витрати у розмірі 1130 грн. 08 коп.; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 181 грн. 01 коп., усього 7622,37 грн.; та 3388 грн. 56 коп. за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2010 року по 30.06.2017 року; інфляційні витрати у розмірі 632 грн. 61 коп.; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 100 грн. 98 коп., усього 4122, 15 грн.

Зазначена заборгованість утворилася внаслідок не проведення оплати відповідачами за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується наданим позивачем розрахунком суми заборгованості.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є споживачі питної води.

Статтею 22 цього Закону передбачено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів та послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» - послуга по централізованому водопостачанню надається своєчасно, безпреривно, належної якості та підлягає оплаті.

Відповідно до п. 18 ч.1 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення …» розрахунковим період для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» тарифи на надання послуг питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю компенсувати експлуатаційні витрати та забезпечити надійну роботу об’єктів централізованого питного водопостачання.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку №23279, відкритого за адресою АДРЕСА_3, складає в загальній сумі 11744 грн. 52 коп. Підстав не довіряти розрахунку, представленого позивачем у суду немає, доказів на спростування розрахунку відповідачами також не надано.

Відповідно до ст. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 централізоване постачання холодної води - це послуга спрямована на задоволення потреб споживача у холодній воді, яка надається виконавцем послуг з використанням внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання. Згідно цих же Правил споживачі повинні щомісячно вносити оплату за послуги водопостачання.

Надані послуги водопостачання позивачем надавались за даною адресою, відповідачі зі скаргами у зв’язку із ненаданням послуг до позивача не зверталися. Відповідачами не було надано будь - яких доказів, які свідчать про те, що позивач не надає такі послуги.

Також, суд зазначає, що відсутність договору на надання послуг не є підставою для звільнення від сплати за водопостачання, оскільки законодавець не ставить в залежність від укладання договору обов’язок по сплаті за надані послуги.

Таким чином, відсутність договору не значить, що відповідачі мають право користуватися послугами, які фактично надаються, і за них не сплачувати. Це пояснюється ст. 3 ЦК України (1963 р.), ст. 11 ЦК України (2003р.), згідно яких цивільні права та обов’язки виникають не лише з підстав, передбачених законодавством, а й з дій громадян. Такими діями відповідачів є фактичне користування послугами водопостачання, які надаються позивачем.

У випадку небажання сплачувати послуги водопостачання, відповідач не був позбавлений можливості відмовитись від цієї послуги, однак не скористався даною можливістю та не звертався до позивача з будь-якими заявами щодо якості надання послуг водопостачання або відключення від постачання води. Крім того, фактично договір був укладений усно, про факт згоди обох сторін на його вкладання свідчать вчинені ними дії протягом тривалого часу: надання послуг виробником послуг і фактичне використання цих послуг споживачем – відповідачем по справі. Доказів на підтвердження того, що відповідач не користався послугами позивача суду також не надано. Недоотримання простої письмової форми не тягне за собою автоматичну недійсність досягнутої угоди.

У відповідності зі ст. ст. 67, 68 ЖК України, оплата за комунальні послуги стягується крім квартирної плати по затвердженим у встановленому законом порядку тарифам і повинна вчасно вноситися споживачем - наймачем і членами його родини, які на підставі ч.1 ст.64 ЖК України, користуються нарівні з наймачем всіма правами й несуть разом з ними солідарну майнову відповідальність по зобов'язаннях, що випливає з договору житлового наймання.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини між співвласниками майна як суб'єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами.

Отже, правовідносини власників житлових приміщень з утримання житлового приміщення регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими будинками та прибудинковими територіями.

Разом з тим, норми статей 160 та 162 ЖК УРСР входять до глави 6 цього Кодексу, яка регулює правовідносини з користування будинками приватного житлового фонду, зокрема з наймачами цих житлових приміщень, членами їх сімей та власником житлового фонду, які виникають на підставі договору найму цього приміщення.

Положеннями статті 162 ЖК УРСР регулюється порядок визначення та внесення плати за користування жилим приміщенням, яке належить громадянину на праві приватної власності та право на користування яким мають інші особи, зокрема наймачі та члени їх сімей на підставі договору найму (стаття 759 ЦК України).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обов*язок по оплаті наданих послуг КП «Харківвводоканал» на адресу відповідачів покладено на відповідачів по даній справі в соладірному порядку, у зв*язку з чим позовні вимоги КП «Харківвводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги водовідведення та водопостачання підлягають задоволенню.

А оскільки послуги водопостачання та водовідведення надаються до квартири відповідачів через системи водопостачання та водовідведення, встановити чіткий обєм послуг наданих кожному відповідачу неможливо, через що зобовязання щодо надання і сплати наданих послуг є солідарним.

Однак, суд враховує, що відповідачами подана до суду письмова заява про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

При вирішення даного питання, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як зазначено в ч.1 та ч.2 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку, позовна давність переривається у разі пред’явлення позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається з матеріалів справи КП «Харківводоканал» 26.04.2016 року звернулося до Київського районного суду м. Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення з відповідачів.

Ухвалою суду від 18.11.2016 року скасовано судовий наказ від 27.05.2016 року про стягнення заборгованості за надані послуги з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП «Харківводоканал», оскільки із заяви і поданих документів вбачався спір про право та роз*яснено право на пред’явлення позовних вимог в порядку позовного провадження.

Враховуючи те, що судовий захист на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності, в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 264 ЦК України (правова позиція, висловлена у Постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14).

Пред'явленням КП "Харківводоканал" заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення, позовна давність за вимогами перервалась.

Вирішуючи питання про застосування строку позовної давності за заявою відповідачів суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 є доведеними та обґрунтованими в межах строку позовної давності ( 3 роки з моменту пред*явлення вимог) та такими, що підлягають задоволенню за період з 01.04.2013 року по 30.06.2017 року.

Саме за вказаний період судом розрахована сума заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та яка склала: - заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.04.2013 року по 30.06.2017 року у розмірі 6369,77 грн., з яких заборгованість за водопостачання – 5058,68 грн., 3% річних – 181,01 грн., індекс інфляції – 1130,08 грн.; заборгованість заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2013 року по 30.06.2017 року у розмірі 3424,25 грн., з яких заборгованість за водовідведення – 2690, 66 грн., 3% річних – 100,98 грн., індекс інфляції – 632,61 грн.

У задоволенні позовних вимог КП «Харківводоканал» до відповідачів поза строку позовної давності за період до 01.04.2013 року за послуги водопостачання та водовідведення суд відмовляє на підставі ст. 267 ЦК України, оскільки відсутні підстави для поновлення строку за цей період та не були подані заяви про поважність причини пропуску строку за цей період.

Відповідно до вимог ст. 141ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин з відповідачів підлягають стягненню сплачений судовий збір на користь позивача пропорційно до задоволеної частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 160, 256, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов комунального підприємства «Харківводоконал» (61013, м. Харків, вул.. Шевченко, 2, код 03361715) - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (61124, АДРЕСА_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (61124, АДРЕСА_1) на користь комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.04.2013 року по 30.06.2017 року у розмірі 6369,77 грн., з яких заборгованість за водопостачання – 5058,68 грн., 3% річних – 181,01 грн., індекс інфляції – 1130,08 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2013 року по 30.06.2017 року у розмірі 3424,25 грн., з яких заборгованість за водовідведення – 2690, 66 грн., 3% річних – 100,98 грн., індекс інфляції – 632,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Харківводоконал» витрати по сплаті судового збору пропорційно від задоволеної частини в розмірі 776,16 грн. з кожного.

В задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання за період з 01.04.2011 року по 01.04.2013 року - відмовити.

В задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Харківводоканал» до до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги водовідведення за період з 01.10.2010 року по 01.04.2013 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя :