Ухвала суду № 74337811, 29.05.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/7193/18

Провадження № 2/638/3584/18

29.05.2018 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Громадської організації «Федерація тхеквондо (ВТФ) України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство молоді та спорту України про визнання недійсним пункту Положення та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 23.05.2018 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Громадської організації «Федерація тхеквондо (ВТФ) України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство молоді та спорту України про визнання недійсним пункту Положення та зобов’язання вчинити певні дії, а саме просить суд: 1) визнати недійсним пункт 1.7 Положення про порядок організації та проведення змагань з тхеквондо (ВТФ) в Україні, яке оформлене протоколом президії Громадська організація «Федерація тхеквондо (ВТФ) України» №12/10/17 від 12 жовтня 2017 року в діючій редакції: «учасниками змагань з тхеквондо можуть бути члени Федерації тхеквондо (ВТФ) України, за винятком членів Федерації, до яких застосовано тимчасове припинення членства або тимчасове відсторонення від участі у змаганнях. Учасниками міжнародних змагань з тхеквондо ВТФ, які проводяться на території України, можуть бути також члени ВТФ, ЄТУ та інших національних федерацій тхеквондо ВТФ»; 2) привести Положення про порядок організації та проведення змагань з тхеквондо (ВТФ) в Україні, яке оформлене протоколом президії Громадської організації «Федерація тхеквондо (ВТФ) України» №12/10/17 від 12 жовтня 2017 року у відповідність до діючого законодавства України, шляхом викладення пункту 1.7 положення у наступній редакції: «учасниками змагань з тхеквондо можуть бути громадяни України або громадяни іншої країни, тимчасово проживаючі на території України, які займаються тхеквондо, мають відповідну кваліфікацію з тхеквондо, підтверджену: - у разі кольорових поясів – сертифікатом встановленого зразку організації, яку він представляє; - в іншому разі (1 пум і дан) – у учасників повинен бути сертифікат, виданий міжнародною організацією – Кукківон. Також учасник змагань повинен мати документ з фотографією, який підтверджує його особу, його вік та належність до даного регіону, у вигляді: паспорту або спортивної книжки, або пластикової картки спортсмена»; 3) зобов’язати ФТУ припинити дискримінаційні дії щодо позивача, шляхом прийняття документів на оформлення та продовження (а у випадках відсутності - видачі) міжнародних ліцензій тренерів WTF GOL, оскільки позивач належним чином виконує свої обов’язки члена ФТУ.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею175 ЦПК України.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з нормами матеріального права позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають бути доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову повинен навести фактичні обставини справи та зазначити норму закону, яка регулює спірні правовідносини, що є предметом судового розгляду, оскільки ця обставина має суттєвий вплив на змагальний характер процесу і сприяє досягненню істини у справі.

В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі. Визначення змісту та розміру позовних вимог є правом саме позивача, а не суду. У випадку задоволення позовної вимоги судове рішення має бути чітким та зрозумілим для виконання, зокрема, для державного виконавця на випадок його примусового виконання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, у прохальній частині позивачем об’єднано три позовні вимоги, при чому вимоги третього пункту прохальної частини позовної заяви є неконкретизованими, незрозумілим залишається, які ж дії відповідача є дискримінаційними, а також в порушення пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України ні по тексту позовної заяви, ні у матеріалах, доданих до позову, не зазначено доказів, що підтверджують обставини дискримінації позивача щодо неприйняття документів на оформлення та продовження міжнародних ліцензій тренерів WTF GOL.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, у додатках до заяви наявна квитанція №0.0.978511020.1 (ПАТ «ПриватБанк») від 02.03.2018 року на суму 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп., проте підтвердження перерахування цієї суми на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області (поточний рахунок отримувача №31210206700003) до суду не надходило.

Окрім того, відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Приписами частини 1 статті 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Всупереч цього, оформлений належним чином документ про повноваження представника позивача у матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутній.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Громадської організації «Федерація тхеквондо (ВТФ) України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство молоді та спорту України про визнання недійсним пункту Положення та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзержинського районного суду

м. Харкова В.М. Хайкін