Постанова № 74337389, 30.05.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року

м. Рівне

Справа № 572/3125/17

Провадження № 22-ц/787/912/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С.В., Шимків С.С.

учасники справи:

позивач: заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області

відповідач: ОСОБА_1

розглянув в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу заступника прокурора області Прокуратури Рівненської області О. Сидора на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 15 березня 2018 року, ухваленого в складі судді Рижого О.А., в м. Сарни, у справі №572/3125/17 ,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у формі упущеної вигоди.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) і Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Сарни Рівненської області, затвердженого рішенням Сарненської міської ради від 27 грудня 2012 року № 996 «Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Сарни» (далі - Порядок), відповідач як замовник будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Сарни шляхом укладення договору про пайову участь. Однак у порушення вимог закону ОСОБА_1 договору про пайову участь із Сарненською міською радою не уклала і не сплатила пайового внеску, внаслідок чого позивачеві завдано збитків у виді упущеної вигоди.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 15 березня 2018 року в задоволенні позову заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в сумі 82500 грн. відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не порушено вимоги законодавства щодо укладення договору про пайову участь, оскільки єдиною підставою для сплати величини пайової участі у розвитку інфраструктури є договір пайової участі, а тому не укладення такого договору після введення об'єкта в експлуатацію не є порушенням законодавства. Крім того, позивачем не доведено спричинення винними діями відповідача збитків у вигляді недоодержаного доходу Сарненською міською радою, а також причинний зв'язок між діями та заподіяними збитками.

В поданій на судове рішення апеляційній скарзі, заступник прокурора області Прокуратури Рівненської області вказує на його незаконність, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Вказує на те, що висновку, що участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту за змістом вимог Закону № 3038-VІ є обов'язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що зумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі. Обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва. Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язань та вимог, прямо передбачених законом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить судове рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № РВ 082142900070 а саме будівництво станції технічного обслуговування автомобілів та пункту шино монтажу по АДРЕСА_1. Замовником будівництва є ОСОБА_1.

У встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звернулася до Сарненської міської ради для укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Сарни; відповідні внески не сплатила.

15 червня 2015 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № РВ 142151660287, відповідно до якої кошторисна вартість будівництва об'єкта за затвердженою документацією, становить 820 000,00 грн.

24 вересня 2014 року Сарненська міська рада на підставі Закону № 3038-VI, Порядку та рішення Сарненської міської ради від 07 грудня 2012 року №996 направила відповідачу вимогу про укладення договору про пайову участь, проте ця вимога відповідачем виконана не була.

19 жовтня 2017 року Сарненська міська рада повторно направила ОСОБА_1 вказану вимогу.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

За змістом статті 1 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є замовником будівництва станції технічного обслуговування автомобілів та пункту шино монтажу по АДРЕСА_1, а отже, на відповідача поширюється дія Закону № 3038-VI.

Відповідно до частин 2, 3 статті 40 зазначеного Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом частини 1 статті 40 зазначеного Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме станції технічного обслуговування автомобілів та пункту шино монтажу по АДРЕСА_1 прийнято до експлуатації 15 червня 2015 року.

До цієї дати ОСОБА_1 не виконала покладеного на неї Законом № 3038-VI обов'язку щодо укладення договору про пайову участь і не зверталася до позивача з приводу укладення такого договору.

Аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону № 3038-VІ дає підстави для висновку, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Укладення договору про пайову участь в силу прямої вказівки закону є обов'язком відповідача, від виконання якого він ухиляється. Строк, визначений частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI і пунктом 4.2 Порядку для укладення договору пайової участі, - протягом 15 днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною зазначеного обов'язку.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 11.10.2017 року, 09.08.2017 року, 01.02.2017 року.

За таких обставин, висновок суду першої інстанцій про те, що невиконання замовником будівництва обов'язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва звільняє його від такого обов'язку, є помилковим.

Разом із тим згідно зі статтею 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дія чи бездіяльність), збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

На підставі наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Сарненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди (збитків). При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із неправомірною бездіяльністю відповідача.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, наявність факту у діях відповідача (протиправна бездіяльність) усіх елементів складу цивільного правопорушення для покладення на нього обов'язку відшкодувати збитки.

Враховуючи, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України - якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Розмір судового збору при подачі позову та апеляційної скарги становить 4000 грн. , який підлягає стягненю з відповідача.

Керуючись ст.ст. 374, ст. 376, ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора області Прокуратури Рівненської області О. Сидора задовольнити.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 15 березня 2018 року скасувати.

Позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у формі упущеної вигоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспор НОМЕР_2 виданий Сарненським РВ УМВС 26.05.2003 року, місце проживання АДРЕСА_2, індифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сарненської міської ради Рівненської області 82 500,00 грн. збитків у формі упущеної вигоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Рівненської області судовий збір в розмірі 4000 грн..

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30 травня 2018 року.

Головуючий :

Судді :