Рішення № 74336584, 30.05.2018, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/1211/17

Провадження по справі №2/538/80/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участі секретаря судового засідання - Горілей Л.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Другої Лохвицької державної нотаріальної контори про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивачки ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.12.2005 року, та після смерті якої залишилося спадкове майно, до складу якого входить - житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Позивачка по справі є дочкою ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про усиновлення № 417 від 21.06.1967 року.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Пісківської сільської ради Лохвицького району 29.11.2005 року за реєстровим № 146, згідно якого житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами заповіла онукові ОСОБА_2, але він спадщину не прийняв.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_1, дочка спадкодавця.

Як вказує позивачка, за відсутності документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, вона позбавлена можливості оформити право власності на житловий будинок за собою, як за спадкоємцем за законом, про що свідчить Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори від 30.06.2017 року.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просить суд винести рішення, яким визнати в порядку спадкування за законом за нею право власності на житловий будинок (літ.А-1) загальною площею 68,5 мІ, житловою площею 30,1 мІ, з господарськими будівлями та спорудами : гараж (літ.Б), сарай (літ.В), прибудова (літ.в), погріб під "В", убиральня (літ.Г), сарай (літ.Д), огорожа (№1-3), колодязь питний 1/2 частина (№4), що розташований за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд винести рішення яким визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5

Співвідповідач по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав повністю, суду пояснив , що дійсно спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_5 не прийняв, не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно спадкодавця за ОСОБА_1 його матері.

Відповідач Пісківська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, на розгляд справи не направила свого представника, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі її представника, не заперечує щодо задоволення позову.

Третя особа Друга Лохвицька державна нотаріальна контора на розгляд справи не з"явилася, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивачки, співвідповідача, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивачки ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.12.2005 року, та після смерті якої залишилося спадкове майно, до складу якого входить - житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Позивачка по справі є дочкою ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про усиновлення № 417 від 21.06.1967 року.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Пісківської сільської ради Лохвицького району 29.11.2005 року за реєстровим № 146, згідно якого житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами заповіла онукові ОСОБА_2, але він спадщину не прийняв.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_1, дочка спадкодавця.

Як вказує позивачка, за відсутності документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, вона позбавлена можливості оформити право власності на житловий будинок за собою, як за спадкоємцем за законом, про що свідчить Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори від 30.06.2017 року.

Згідно довідки Пісківської сільської ради Лохвицького району № 160 від 16.02.2017 року на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. На день смерті за даною адресою проживала одна.

Відповідно до виписки з погосподарської книги наданої Пісківською сільською радою 18.09.2017 року, житловий будинок з відповідними господарськими будівлями т спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстрований згідно погосподарської книги № 6 за 2001-2005 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3, належить ОСОБА_5. Земельна ділянка за даною адресою перебуває в користуванні під житловим будинком, господарськими будівлями. Земельна ділянка не приватизована, Державний акт на право власності не видавався.

На час будівництва будинку правовстановлюючі документи на будинки в сільській місцевості не виготовлялись та за життя спадкодавець оформити не встиг належним чином спадкове майно.

У відповідності листа №12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, що об'єкти збудовані до 05 серпня 1992 року тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Так, в узагальненні ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» з даного питання зазначено наступне.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966, яка була чинною до 13.12.1995, реєстрації підлягали усі будинки і домоволодіння, які були закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі документів, що підтверджують право власності.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснювалось в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

На даний час технічний паспорт на житловий будинок виготовлено КП "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" від 06.06.2011 року.

Крім того, позивачкою надано до суду свідоцтво про укладення шлюбу з ОСОБА_8.(серії НОМЕР_4 від 19.11.1985 року).

Згідно ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що згідно постанови від 30.06.2017 року державний нотаріус Другої лохвицької державної нотаріальної контори, розглянувши документи, подані ОСОБА_1 для видачі Свідоцтва про право на спадщину, відмовив у вчинені нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок.

На запит суду, державний нотаріус Другої Лохвицької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Полтавській області, надала інформаційну довідку зі СР (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі СР (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 заведена спадкова справа 16.06.2006 року за № 147/2006. Від імені спадкодавця посвідчений заповіт секретарем виконавчого комітету Пісківської сільської ради Лохвицького району 29.11.2005 року за реєстровим № 146. У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_1, дочка спадкодавця, що підтверджується заявою. ОСОБА_2, спадкоємець за заповітом, спадщину не прийняв. Інших спадкоємців немає.

Звернувшись до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивачкою надано відповідні докази того, що на сьогоднішній день існують реальні перешкоди у оформленні її спадкових прав, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з цим при розгляді спору між сторонами суд вважає, що заслуговують на увагу слідуючі норми законодавства.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя який пережив його.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.

Керуючись ст. ст. 392, 1218, 1261, 1268, 1269, 1273, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263, 265,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Друга Лохвицька державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, в порядку спадкування за законом- задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, проживає АДРЕСА_2 право власності в порядку спадкування за законом, на спадкове майно:житловий будинок (літ.А-1) загальною площею 68,5 мІ, житловою площею 30,1 мІ, з господарськими будівлями та спорудами : гараж (літ.Б), сарай (літ.В), прибудова (літ.в), погріб під "В", убиральня (літ.Г), сарай (літ.Д), огорожа (№1-3), колодязь питний 1/2 частина (№4), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.А. Бондарь