Постанова № 74335146, 24.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 676/5745/17

Провадження № 22-ц/792/696/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач), Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю учасників процесу: апелянта ОСОБА_4, представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 7 березня 2018 року (суддя Швець О.Д.) у справі за позовом ОСОБА_4 до Ірпінського державного коледжу економіки та права, з участю третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 про поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 01 вересня 2010 року на посаді викладача юридичних дисциплін за сумісництвом. Наказом № 48-о від 21 червня 2017 року по Кам'янець-Подільському відділенню Ірпінського державного коледжу економки та права звільнений з роботи за сумісництвом відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпПУ. З наказом про звільнення не був ознайомлений, копія наказу була йому вручена 18 жовтня 2017 року. З наказом не погоджується, оскільки вважає, що він виданий не уповноваженою особою - помічником директора з кадрової роботи, який не має права звільняти викладачів. Про звільнення не був попереджений.

У зв'язку з цим, позивач просив суд скасувати пункт наказу № 48-о від 21 червня 2017 року Ірпінського державного коледжу економіки та права по Камянець-Подільському відділенню про звільнення сумісників п.1 Звільнити педагогічних працівників; поновити ОСОБА_4 на посаді викладача юридичних дисциплін в Кам'янець-Подільському відділенні за безстроковим договором; стягнути з Ірпінського державного коледжу економіки та права на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2017 року по час поновлення на роботі та моральну шкоду в сумі 15000 грн.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 7 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_4, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що суд не надав належної оцінки доказу. А саме суд не навів мотивів звільнення, оскільки не спростував того, що наказ про звільнення, підписаний не уповноваженою особою. Апелянт вказує, що помічник директора не право звільняти працівників.

Крім того, апелянт зазначає, що суд не надав оцінку та не відобразив у рішенні заяву ОСОБА_4 про виявлення бажання на безстрокові трудові відносини.

Також, ОСОБА_4 вказує, що з наказом про звільнення ознайомлений лише 18 жовтня 2017 року.

Апелянт також звертає увагу суду на те, що перебував на лікуванні до 25 вересня 2017 року і не мав можливості викладати юридичні дисципліни, а відповідач скориставшись цим, прийняв на посаду викладача юридичних дисциплін іншу особу.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно приписів ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Таким законодавчим актом є Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ (зі змінами та доповненнями), що втратив чинність, але діяв станом на час укладання контракту із позивачем.

Так, частиною 3 статті 54 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ (зі змінами та доповненнями) в редакції, що діяла станом на час укладання контракту з позивачем, передбачалося, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.

Згідно зі ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Пунктом 2 статті 36 КЗпП України визначено як підставу припинення трудового договору закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що Кам'янець-Подільське відділення є відокремленим підрозділом Ірпінського державного коледжу економіки та права.

Згідно наказу № 127-о від 01 вересня 2010 року ОСОБА_4 був прийнятий на посаду викладача предмету «Кримінальне право» за сумісництвом на 0,5 ставки згідно встановленого навчального навантаження (а. с. 86). На підставі наказу № 96-в від 30 червня 2011 року звільнений з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з закінченням строку договору (а. с. 94).

Згідно наказу № 144-о від 01 вересня 2011 року ОСОБА_4 був прийнятий з 01 вересня 2011 року на посаду викладача юридичних дисциплін за сумісництвом згідно встановленого навчального навантаження (а. с. 90). На підставі наказу № 41-о від 25 червня 2012 року звільнений з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з закінченням строку договору (а. с. 102).

Згідно наказу № 75-о від 03 вересня 2012 року ОСОБА_4 був прийнятий з 03 вересня 2012 року на посаду викладача юридичних дисциплін за сумісництвом згідно встановленого навчального навантаження (а. с. 96). На підставі наказу № 47-о від 12 червня 2013 року звільнений з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з закінченням строку договору (а. с. 109).

Згідно наказу № 89-о від 02 вересня 2013 року ОСОБА_4 був прийнятий з 02 вересня 2013 року на посаду викладача юридичних дисциплін за сумісництвом згідно встановленого навчального навантаження (а. с. 104). На підставі наказу № 31-о від 23 червня 2014 року звільнений з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з закінченням строку договору (а. с. 116).

Згідно наказу № 60-о від 01 вересня 2014 року ОСОБА_4 був прийнятий з 01 вересня 2014 року на посаду викладача юридичних дисциплін за сумісництвом згідно встановленого навчального навантаження (а. с. 111). На підставі наказу № 41-о від 17 червня 2015 року звільнений з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з закінченням строку договору.

Згідно наказу № 76-о від 31 серпня 2015 року ОСОБА_4 був прийнятий з 01 вересня 2015 року на посаду викладача юридичних дисциплін за сумісництвом згідно встановленого навчального навантаження (а. с. 118). На підставі наказу № 63-о від 15 червня 2016 року звільнений з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з закінченням строку договору (а. с. 124).

Згідно наказу № 92-о від 31 серпня 2016 року ОСОБА_4 був прийнятий за строковим трудовим договором з 01 вересня 2016 року по 23 червня 2017 року на посаду викладача першої категорії за сумісництвом згідно встановленого навчального навантаження (а. с. 126).

21 червня 2017 року наказом № 48-о ОСОБА_4 з 23 червня 2017 року звільнений з посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з закінченням строку договору (а. с. 8, 10).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що після закінчення строку дії контракту, сторони досягнули домовленості про продовження трудових відносин шляхом укладення нового контракту, рівно як і не надав доказів незаконності наказів про його звільнення.

З таким висновком Апеляційний суд погоджується.

Встановивши вищезазначені обставини, суд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що особливістю строкового трудового договору є встановлення сторонами моменту його припинення в процесі влаштування особи на роботу. Даючи згоду на укладення строкового трудового договору, працівник заздалегідь зобов'язується виконувати доручену трудову функцію протягом обумовленого проміжку часу. Закінчення строку є юридичним фактом, із настанням якого учасники трудових відносин мають право припинити їх без пояснення будь-яких причин цього кроку.

Оскільки відповідачем не порушені права позивача при його звільнені з роботи, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні решти вимог позову.

ОСОБА_4 з наказом № 92-о від 31 серпня 2016 року про прийняття його на роботу за строковим трудовим договором з 01 вересня 2016 року по 23 червня 2017 року був ознайомлений на засіданні педагогічної ради Кам'янець-Подільського відділення Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету державної податкової служби України (а. с. 126 - 130). Наказ про прийняття на роботу не оскаржував.

Посилання апелянта про те, що наказ про звільнення, підписаний не уповноваженою особою спростовується матеріалами справи, оскільки підписаний директором Ірпінського державного коледжу економіки та права, в обов'язки якої входить право прийняття та звільнення з роботи.

Список звільнених осіб, підписаний помічником директора з кадрової роботи не є наказом про звільнення.

Твердження апелянта, що суд не надав оцінку та не відобразив у рішенні заяву ОСОБА_4 про виявлення бажання на безстрокові трудові відносини не заслуговує на увагу. Позивач знав про умови наказу про його прийняття на роботу. Зазначений наказ не оскаржив.

За змістом пункту постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору», слідує, що за два місяці до закінчення контракту, сторони вже мали продовжити дію контракту або укласти його на новий строк, чого в даному випадку між сторонами не відбулось. Тобто, для продовження або поновлення контракту має бути обопільна згода обох сторін, в той час як роботодавець такого волевиявлення не мав.

Таким чином, працівник та власник або уповноважений ним орган за два місяця до закінчення контракту повинні разом ухвалити рішення щодо продовження трудових відносин.

Позивач доказів звернення до керівництва коледжу за два місяці до закінчення строку чинності контракту з заявою про продовження контракту або укладення на новий строк не надав.

Посилання ОСОБА_4, що він з наказом про звільнення ознайомлений лише 18 жовтня 2017 року, не може бути підставою для скасування рішення суду. Отримання чи не отримання такого повідомлення працівником від керівника або адміністрації роботодавця не є визначальним, а також не створює будь-яких юридичних наслідків як його отримання, так і не ознайомлення з ним, оскільки працівник і так є обізнаним зі змістом контракту щодо закінчення строку його дії в певну дату.

Крім того, містить умов щодо необхідності такого попередження працівника завчасно до закінчення дії контракту. А тому, таке попередження можливе на розсуд адміністрації.

Відтак, не попередження працівника за два місяці або завчасно про закінчення строку дії контракту не створює правових підстав вважати його поновленим або продовженим на новий строк.

Доводи апелянта, про те, що він перебував на лікуванні до 25 вересня 2017 року і не мав можливості викладати юридичні дисципліни, а відповідач скориставшись цим, прийняв на посаду викладача юридичних дисциплін іншу особу, спростовується нормами законодавства, оскільки звільнення позивача у зв'язку із закінченням строку дії контракту за правилами п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, не є звільненням з ініціативи підприємства, а тому перебування позивача на лікарняному, не є тому перешкодою.

Враховуючи наведені обставини та висновки, суд першої інстанції правильно відмовив і в задоволенні похідних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 7 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2018 року.

Судді: /підписи/ А.В. Купельський

Т.В. Спірідонова

Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області А.В. Купельський