Постанова № 74333550, 24.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2768/17Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/495/18 Доповідач - Ходоровський М.В.Категорія - 37

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Щавурська Н. Б., Загорський О. О.,

секретаря - Коваль О.І.

з участю - представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/2768/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2017 року (головуючий суддя Братасюк В.М.) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_4, померлим 02 липня 2010 року, а саме що вона є його донькою та просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Позивачка зазначила, що померлий 02.07.2010 року ОСОБА_4 є її батьком. Після його смерті залишилася спадщина, яку вона має намір прийняти, проте належним чином оформити спадщину не має можливості, оскільки пропустила строк подачі заяви на її прийняття, у зв'язку з неможливістю доведення факту родинних відносин з батьком, так як в свідоцтві про її народження зазначено лише дані матері, відомості про батька відсутні. Дану причину пропуску строку вважає поважною, тому звернулася до суду з позовом про його поновлення. Крім того зазначила, що факт батьківства ОСОБА_4 підтверджується рішенням Тернопільського народного суду від 27 червня 1968 року про стягнення аліментів.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2017 року позов задоволено.

Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_4, померлого 02.07.2010 року.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого 02.07.2010 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити посилаючись на неповне з”ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначила, що суд справу розглянув у її відсутності не повідомивши про час і місце розгляду справи. Наявна у справі заява про визнання позову написана не нею. Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін посилаючись на те, що апеляційна скарга подана поза межами встановлених процесуальним законом (ст.ст. 120-127, 354 ЦПК України) строків для її подання, ОСОБА_2 було відомо про розгляд справи та вона не заперечувала проти її вимог, рішення суду є законним і обгрунтованим.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_1С апеляційну скаргу підтримав.

Позивачка ОСОБА_3 та її адвокат ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання на розгляд справи не з”явилися, що згідно ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідачки, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилася 19.04.1967 року, у свідоцтві про її народження, серія І-ИД № 418658, виданому 10 серпня 1976 року Тернопільським районним відділом ЗАГСу, зазначено що мама її ОСОБА_7, відомості про батька відсутні (а.с. 4).

Рішенням Тернопільського народного суду від 27 червня 1968 року в справі №2-115/1968р. стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 кошти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно змісту цього рішення ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6, народженої ОСОБА_7

Встановлено, що 19 жовтня 1985 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8, в зв'язку із чим її прізвище ОСОБА_6 було змінено ОСОБА_8, що підтверджується Витягом з Державною реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00017441729 від 15.12.2016 р.(а.с. 6).

В подальшому, а саме 17 листопада 1993 року, шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 розірвано, прізвище заявниці після розірвання шлюбу залишилося ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ИД № 255940 від 17.11.1993 р. (а.с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є донькою ОСОБА_4.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає грунтується на матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення в частинні встановлення факту родинних відносин не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновку суду про те, що позивачка ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду в частині задоволення позову про встановлення факту родинних відносин не має.

Судом встановлено що ОСОБА_4 02.07.2010 року помер. Після його смерті залишилася спадщина, яку позивач, як спадкоємець першої черги має намір успадкувати.

Постановою про відмову у вчинення нотаріальної дії від 15 грудня 2016 року, винесеною державним нотаріусом Терпопільської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9, позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 02 липня 2010 року, у зв'язку із тим, що неможливо довести факт родинних стосунків дочки і батька та тим, що спадкоємцем пропущено термін для прийняття спадщини.

Визначаючи позивачці додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини суд першої інстанції вважав, що строк нею пропущено з поважної причини так як на думку суду поважність причин пропуску строку полягає у неможливості доведення факту родинних відносин із спадкодавцем.

З таким висновком суду погодитись не можна, так як він не відповідає вимогам закону та не грунтується на матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця.

Як вбачається із матеріалів справи позивачкою не зазначено, які об”єктивні труднощі стали перешкодою для вчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не доведено належними та допустимими доказами поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивачки на те, що відсутність встановленого факту родинних відносин між нею і спадкодавцем є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки нею не наведено обставин, які б вказували на об”єктивну причину, що перешкодила позивачці вчасно звернутися в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин.

За вимогами статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.1, 2, 375, 376, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п.1, 390 ч.1 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2017 року в частині задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін

Судові витрати понесені з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на сторони у межах сум, понесених ними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2018 року.

Головуючий - Ходоровський М.В.

Судді - Загорський О.О.

ОСОБА_10