Ухвала суду № 74333531, 23.05.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/52/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2018 р.

Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Музики Я.М.

суддів Крамара В.М., Німко Н.П.

при секретарі Бойко О.О.

за участі прокурора Левчука А.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

його представника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бережани Тернопільській області у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017210000000169 від 31травня 2017 року відносно: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, клопотання прокурора про продовження строку дії обов»язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3, клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, клопотання адвоката ОСОБА_5 щодо зміни раніше встановлених обов»язків обвинуваченому ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бережанського районного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотаннямпро продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та клопотанням про продовження строку дії обов»язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3, у яких просив продовжити обвинуваченим запобіжні заходи у виді тримання під вартою, термін дії яких спливає 27 травня 2018 року, так як змінювати обрані обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжні заходи у виді тримання під вартою на більш м’які немає підстав, бо інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть усунути ризики, які були передумовою для їх обрання, а також продовжити строк дії обов»язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3 покладених на нього ухвалою колегії суддів Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року.

У поданих клопотаннях прокурор вказує на те, що підставою продовження обраного обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою тапродовження строку дії обов»язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3, є те, що вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, таким чином усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та міру покарання, яке їм загрожує, обвинувачені можуть переховуватися від суду як на території України так і за її межами. Обвинувачення серед іншого, ґрунтується на показаннях свідків, які на даний час судом не допитані. Обвинувачені у зв»язку із виконанням вимог ст. 290 КПК України ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, володіють інформацією про осіб, які є свідками, їх місця проживання, знають про суть показань, які вони надали органу досудового розслідування, а тому існує ризик того, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть безпосередньо або через третіх осіб незаконно впливати на таких осіб з метою дачі ними неправдивих,

Неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення

ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Крім цього, прокурор вказує, що обвинувачені неодружені, не навчаються, не працюють, не мають постійного законного заробітку, не мають осіб на утриманні, що свідчить про слабкість їх соціальних зв»язків в місці їх проживання та підтверджує також той факт, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші злочини, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 додатково зазначив, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча й в силу статті 89 КК України вважається таким, що немає судимості.

Окрім цього, кваліфікація дій обвинувачених також свідчить про їх суспільну небезпечність, а тому з метою запобігання наведеним ризикам прокурор вважає недоцільним застосовувати більш м»який запобіжний захід, оскільки менш суворий запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладених на них процесуальних обов»язків. Відомості, які би вказували на неможливість утримання обвинувачених під вартою, в даний час відсутні.

З підстав, що по своїй суті є аналогічними, якими він обгрунтовує вище згадані клопотання просить відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, захисника ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, вважає їх необгрунтованими і такими що до задоволення не підлягають. Стосовно усного клопотання захисника ОСОБА_5 про дозвіл обвинуваченому ОСОБА_3 виїзджати за межі населеного пункту де він проживає до обласної клінічної лікарні, що по вул. Федьковича, 91 в м. Івано-Франківськ, заперечень не має.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5, щодо задоволення клопотання прокурора, що стосується його підзахисного ОСОБА_3 частково заперечив, зазначивши, що прокурор безпідставно просить продовжити дію обов»язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Бережанського районного суду від 28.03.2018 року, оскільки такого обов»язку як повідомлення суду про зміну свого місця проживання згаданим судовим рішенням обвинуваченому визначено не було; в решті обов»язків заперечень не було. Щодо задоволення клопотання прокурора стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2- заперечив.

Адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_6 та їх підзахисні у задоволенні клопотань прокурора просять відмовити з підстав необгрунтованості та не відповідності вимогам КПК України. Щодо клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 підтримали позицію адвоката ОСОБА_5

Потерпілий ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_8, щодо задоволення клопотання прокурора покладаються на думку суду.

У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 усно клопотав перед судом дозволити обвинуваченому ОСОБА_3 виїжджати за межі населеного пункту де він проживає до обласної клінічної лікарні, м.Івано-Франківськ, вул.Федьковича,91, оскільки за станом здоров»я обвинувачений ОСОБА_3 /хвороба серця/ потребує консультацій кардіолога у зазначеному лікувальному закладі, про що подав підтверджуючі медичні документи.

Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання свого адвоката підтримав, просить задовольнити.

Прокурор, сторона потерпілого, решта учасників процесу заперечень, щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 не мають.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 подав клопотання про заміну раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на більш м»який – домашній арешт у нічний період доби із 22-00 год. до 06-00 год. із застосуванням електронного засобу контролю. В обгрунтуванні своєї позиції загалом послався на необгрунованість клопотання прокурора та недоведеності ним наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, щодо його підзахисного ОСОБА_2 Окрім цього послався на нову обставину якою обгрунтовує своє клопотання, а саме значне погіршення стану здоров»я ОСОБА_2 внаслідок утримання під вартою,- що підтверджується неодноразовими зверненнями останнього з проханням надати медичну допомогу. Поряд з цим, повідомив, що у випадку якщо суд прийде до переконання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, то просить зменшити розмір визначеної судом застави до 150 прожиткових мінімумів доходів громадян. В обґрунтування послався на майновий стан обвинуваченого, - перебування у його власності лише земельної ділянки, яка під забороною не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_2 клопотання свого захисника підтримав просить його задовольнити.

Прокурор заперечив, щодо задоволення клопотання як в частині зміни запобіжного заходу, так і в частині зменшення розміру застави.

Потерпілий ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_8, щодо задоволення клопотання заперечень не мають.

Адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх підзахисні підтримали клопотання адвоката ОСОБА_4 – просять суд його задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримала своє клопотання про скасування її підзахисному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить його задовольнити. В обгрунтуванні своєї позиції загалом послалася на необґрунтованість клопотання прокурора та недоведеності ним наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, неприпустимість посилання лише на тяжкість інкримінованого злочину, як на головний чинник, при оцінці ймовірності таких ризиків; думку потерпілого який поклався на думку суду; також вважає, що належних достатніх доказів /фактів/ щодо обгрунтованості підозри та необхідності тримання під вартою ОСОБА_1, стороною обвинувачення суду не подано. Подала ряд документів про працевлаштованість та позитивну характеристику її підзахисного. Поряд з цим захисник ОСОБА_6 не заявила перед судом клопотання про вчинення процесуальних дій, щодо перевірки обгрунтованості підозри її підзахисному у підготовчому судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника підтримав, просить суд його задовольнити.

Прокурор заперечив, щодо задоволення клопотання.

Адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_9 та їх підзахисні підтримали клопотання адвоката ОСОБА_6 – просять суд його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_8 щодо задоволення клопотання заперечень не мають.

Колегія суддів, вивчивши заявлені прокурором клопотання та клопотання захисників, з»ясувавши думку учасників судового процесу, прийшла до наступного.

Ухвалою колегії суддів Бережанського районного суду від 28 березня 2018 року обраний обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 27 травня 2018 року включно із можливістю внесення застави в розмірі 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484550,00 грн. в разі внесення застави покладено на кожного з обвинувачених обов»язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населених пунктів, в яких вони зареєстровані чи проживають без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками обвинувачення у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017210000000169 від 31травня 2017 року поза межами судових засідань; здати за наявності на зберігання до Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області належні їм паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинувачений ОСОБА_3 вніс заставу і 30.03.2018 року звільнений з-під варти на підставі п.4 ст.202 КПК України та ст.20 ЗУ «Про попереднє ув»язнення» таким чином на нього поширюються вищезгадані обов»язки.

Суд частково задовольняє клопотання прокурора, щодо продовження строку дії обов»язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 і продовжує визначені судом обов»язки згідно ухвали суду до 20.07.2018 року. Вимогу прокурора про продовження обов»язку обвинуваченому ОСОБА_3 – повідомляти суд про зміну свого місця проживання суд не задовольняє, оскільки вона не визначена згаданим судовим рішенням.

Крім того, враховуючи стан здоров»я обвинуваченого ОСОБА_3, позицію учасників розгляду, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 і дозволити обвинуваченому ОСОБА_3 виїзд за межі населеного пункту де він проживає – ІНФОРМАЦІЯ_1 до обласної клінічної лікарні, що по вул. Федьковича, 91 в м. Івано-Франківськ.

Вирішуючи клопотання прокурора, щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов»язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд приходить до переконання, що зазначені прокурором обставини про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України частково знайшли своє підтвердження у суді, як вбачається з обвинувального акту обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, яке у відповідності із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років. Також судом враховуються й обставини передбачені ст.178 КПК Ураїни, зокрема те, що вони в шлюбі не перебувають, утриманців не мають, обвинувачений ОСОБА_11 є не працюючим, а обвинувачений ОСОБА_1 хоча і керівником адвокатського об»єднання, однак жодних відомостей про його доходи до суду не подано; також обвинувачений ОСОБА_1 хоча в силу ст.89 КК України вважається не судимим, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Зазначене на думку суду свідчить про відсутність стійких позитивних соціальних зв»язків.

Суд вважає необгрунтованим посилання адвоката ОСОБА_4 на необхідність звільнення з під варти обвинуваченого ОСОБА_2 внаслідок погіршення стану здоров»я через утримання в умовах СІЗО, оскільки з цього приводу суду не надано жодного належного і допустимого доказу- відповідного лікарського висновку або інформації установи виконання покарань.

Щодо обґрунтування клопотання адвоката ОСОБА_6, що обов»язковою умовою при розгляді порушеного у суді питання є наявність правильно оформленого затримання, існування підозри, наявність конкретних підстав /ризиків/ для прийняття рішення щодо тримання під вартою. Як вважає суд на стадії обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом було перевірені обставини затримання, обгрунтованість підозри, ризики які існували та існують на теперішній час. Всі обвинувачені постали перед судом та змогли реалізувати своє право на спростування доводів сторони обвинувачення. Тобто судом в цій частині дотримано вимоги КПК України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що обґрунтованість підозри з точки зору закону не можливо перевірити на стадії підготовчого судового розгляду, оскільки на даній стадії процесу у кримінальному провадженні вже є сформоване обвинувачення, а не підозра. Поряд з цим Закон прямо не вимагає, щоб під час підготовчого судового засідання факт вчинення злочину був встановлений достовірно, поряд з цим саме по собі обвинувачення і відомості представлені прокурором вказують на можливість вчинення кримінального правопорушення та вмінення його у вину обвинуваченому. Суд стверджує, що на цій стадії кримінального процесу є неможливим дослідження доказів по провадженню і ця заборона чітко визначена спеціальною нормою процесуального закону ст.ст. 23, 95, 315 КПК України.

Одночасно суд зазначає, що в подальшому після дослідження всіх наданих учасниками процесу доказів в їх сукупності, з врахування вже встановлених обставин справи та позиції сторін кримінального провадження суд не позбавлений можливості вирішити питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на більш м»який, з метою не допустити перетворювання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення свободи / Рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 р. «Ноймер проти Австрії»/.

Існування ризику у виді можливості переховуватися від суду знайшло своє підтвердження. До такого висновку суд прийшов виходячи з того, що обвинувачені ОСОБА_3В, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України за яке передбачено покарання на строк від 8 до 15 років і виходячи з наведеного у обвинувальному акті характеру дій вчинених обвинуваченими під час вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення /вчинення злочину в масках/, останні можуть переховуватися від суду, посилання прокурора на існування інших ризиків не підтверджено жодними доказами: на підтвердження існування ризику впливати на вчинення злочину не надано відомостей на яких конкретно свідків можуть незаконно впливати обвинувачені, відсутні підтвердження спроб тиску обвинувачених на свідків у кримінальному провадженні; на підтвердження існування ризику у виді перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином- не вказано в чому саме полягає можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; на підтвердження існування ризику у виді вчинити інше кримінальне правопорушення- не наведено жодних відомостей, які б підтверджували схильність обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень,- виходячи з наведеного посилання прокурора в клопотаннях на існування вказаних ризиків є нічим іншим як необгрунтовним припущенням прокурора.

Жодних нових обставин або таких які не були предметом судового розгляду при обранні обвинуваченому запобіжного заходу, які б могли б слугувати підставою для зміни обвинуваченим ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м»який – нічний домашній арешт, та скасування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона захисту суду не надала і не повідомила про їх існування.

Поряд з цим встановлені судом обставини є достатніми підставами вважати про продовження існування обґрунтованого ризику того, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке їм загрожує, можуть переховуватися від суду як на території України, так і за її межами. А інший більш м»який запобіжний захід як тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Із зазначених підстав клопотання прокурора слід задовольнити, а клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 відхилити.

Поряд з цим, суд вбачає підстави для часткового задоволення клопотання адвоката ОСОБА_9 в частині зменшення раніше встановленого розміру застави, враховуючи, майновий стан обвинувачених, визначивши обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розмір застави, в розмірі ближче до максимального визначеного п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, враховуючи, особи обвинувачених, тяжкість інкримінованого їм злочину, їх матеріальне становище, а також розмір інкримінованої шкоди згідно обвинувального акту, суд вважає за необхідне змінити раніше визначений ухвалою суду від 28.03.2018 року розмір застави 275 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначивши обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 заставу в розмірі 225 прожиткових мінімумів для працездатних осіб кожному, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов»язків; залишивши за обвинуваченими раніше встановлені обов»язки.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також наявність визначених національним законодавством підстав для їх утримання під вартою, колегія суддів не вбачає протиріччя з європейською практикою розгляду подібної категорії справ, оскільки особлива тяжкість вчиненого обвинуваченими злочину, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує ув’язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи наявні ризики, вважає необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 строк тримання під вартою , а також продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії обов»язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України на 60 днів до 20 липня 2018 року включно.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняєтьсяз-під варти після внесення застави судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, роз»яснити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, що в разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на рахунок, мають бути надані уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 202, 205, 314, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

ОСОБА_3 продовжити обов»язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України покладені ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 до 20 липня 2018 року включно, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками обвинувачення у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017210000000169 від 31травня 2017 року поза межами судових засідань; здати за наявності на зберігання до Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області належні йому паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 у виді тримання під вартою продовжити до 20 липня 2018 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченим:

ОСОБА_1, розмір застави в розмірі 225 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 396 450 /триста дев»яносто шість тисяч чотириста п»ятдесят) гривень 00 коп.

ОСОБА_2, розмір застави в розмірі 225 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 396 450 /триста дев»яносто шість тисяч чотириста п»ятдесят) гривень 00 коп.

Застава може бути внесена як самими обвинуваченими так і іншою фізичною чи юридичною особою на рахунок Територіального Управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області (розрахунковий рахунок 37319038003454, банк одержувача Державна казначейська служба України, МФО 820172, код одержувача 26198838).

В разі внесення застави покласти на кожного з обвинувачених: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - наступні обов»язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населених пунктів, в яких вони зареєстровані чи проживають без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками обвинувачення у кримінальному провадженні внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017210000000169 від 31травня 2017 року поза межами судових засідань; здати за наявності на зберігання до Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області належні їм паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Клопотання адвоката ОСОБА_5 задовольнити, дозволити обвинуваченому ОСОБА_3 виїзд за межі населеного пункту де він проживає – ІНФОРМАЦІЯ_1 до обласної клінічної лікарні, що по вул. Федьковича, 91 в м. Івано-Франківськ.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1.

Дана ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 20 липня 2018 року включно.

Копію даної ухвали вручити прокурору, обвинуваченим та їх захисникам, направити начальнику Чортківського СІЗО №26 за місцем утримання обвинувачених.

За умови внесення обвинуваченими застави, для контролю виконання покладених обов»язків щодо обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 копію даної ухвали направити до Калуському ВП ГУ НПУ в Івано-Франківській області.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 28 травня 2018 року.

Головуючий суддя Я.М. Музика

Судді В.М.Крамар, Н.П. Німко