Ухвала суду № 74332424, 24.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/262/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 122 (102) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Широкоряда Р.В.,

суддів Кабанової В.В., Гончара В.М.,

секретар Пилипенко К.К.,

за участі прокурора Байдак А.І.,

адвоката ОСОБА_3,

переглянула у відкритому судовому засіданні, у м. Кропивницькому, в апеляційному порядку, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2018 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами,-

ВСТАНОВИЛА:

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, 05 травня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. Ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 3060,64 гривень та моральну шкоду у розмірі 700,00 гривень. Крім того, ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь Кіровоградської обласної лікарні в рахунок погашення заподіяної ним моральної шкоди у розмірі 3137,40 гривень та стягнено з ОСОБА_4 на користь Маловисківської центральної районної лікарні 1137,60 гривень витрат в рахунок погашення заподіяної ним державі матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.02.2013 року апеляцію засудженого ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2013 року вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року та Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2013 року щодо ОСОБА_4 було залишено без змін, а касаційну скаргу засудженого – залишено без задоволення.

ОСОБА_4 в обґрунтування заяви зазначив, що вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року повинен бути скасований та ухвалений новий вирок, яким його в обвинуваченні скоєння злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України необхідно виправдати. Вважає, що нововиявленими обставинами є наявність доказу (письмового документу), який не був предметом розгляду в судовому засіданні першої інстанції та який встановлює та підтверджує факт штучного створення, підроблення доказів у справі, а саме висновок спеціаліста № 34/17.

Суд першої інстанції, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 постановив відмовити у задоволенні його заяви про перегляд означеного вироку стосовно нього за нововиявленими обставинами, й підставами того, пославшись на ст. 459 КПК України, положення Конституції України, а також й положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив - суть заяви ОСОБА_4 зводиться фактично до його незгоди з доказами в кримінальному провадженні, які раніше вже досліджувались та оцінювалися судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Будь-яких об’єктивних даних, а тим більше нових даних, які не були предметом розгляду судами, ОСОБА_4 не надано.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_4, який в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ним ухвалу суду першої інстанції, а також і скасувати вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року стосовно нього, за нововиявленими обставинами; ухвалити новий вирок, яким його (ОСОБА_4В.) виправдати за ч. 1 ст. 122 КК України.

Свої вимоги мотивує наступними доводами.

Дані матеріалів, що були надані разом з постановою про призначення судово-медичної експертизи, а саме: медичної картки стаціонарного хворого № 2549, медичної картки стаціонарного хворого № 10332, рентгенограми ОСОБА_5, копії протоколів відтворень обстановки і обставин події разом з фото таблицями з потерпілою ОСОБА_5, свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, акта № 407 від 22.07.11, не були внесені в протокольну (дослідницьку) частину висновку експерта. Крім цього, оскільки судово-медичні експерти не є спеціалістами в галузі променевої діагностики, неврології та травматології, судово - медичний експерт не повинен одноосібно вирішувати питання щодо наявності чи відсутності переломів, вивихів, черепно-мозкової травми. Тобто, в даному випадку, судово-медичним експертом не було дотримано вимог пунктів 3.3, 3.4 та 3.6 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17.01.95 № 6, зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.07.95 за № 254/790 та пунктів 4.4 і 4.10 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України від 17.01.95 № 6. Таким чином, висновком спеціаліста № 34/17 від 03.03.17 складеного заступником начальника ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (який і являється ново виявленою обставиною у справі) було вказано на обставини, які вказують на неправильність акту № 407 від 14.07.11 судово-медичного обстеження потерпілої та висновку експерта № 634, які було складені лікарем судово-медичним експертом Смілянського відділення Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_8.

Крім того, судом залишено поза увагою, що письмовий доказ (т 1 а.с. 18) – копія незавіреного рентгенівського знімку від 02 травня 2011 року, лікаря рентгенолога Маловисківської ЦРЛ Кіровоградської області ОСОБА_9, відповідно до якого підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_5 на момент її огляду були відсутні тілесні ушкодження у вигляді розриву лівого акроміального ключичного зчленування із вивихом акроміального кінця ключиці.

На апеляційну скаргу подано заперечення потерпілою ОСОБА_5, де остання висловлює свою думку про законність вироку суду першої інстанції та вважає, що судом повністю досліджено всі докази у справі.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_4, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, думку прокурора, яка заперечила задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.

Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами регламентовані ст. 459 КПК України.

Зокрема, ч. 1 цієї норми закону встановлено: судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами; а ч. 2 визначено вичерпний перелік обставин, які визнаються нововиявленими, а саме: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Крім того, і як те правильно зазначено судом першої інстанції, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Як слідує зі змісту заяви ОСОБА_4 та поданої ним апеляційної скарги, заявник нововиявленими обставинами вважає наявні в матеріалах кримінального провадження висновок спеціаліста № 34/17, у дослідницьку частину якого не покладено матеріалів, наданих із постановою про призначення судово-медичної експертизи (як медичні картки та рентгенограми потерпілої ОСОБА_5, протоколи відтворення обстановки та обставин подій за участі потерпілої та свідків, тощо), копію незавіреного рентгенівського знімку від 02 травня 2011 року, лікаря рентгенолога Маловисківської ЦРЛ Кіровоградської області ОСОБА_9, відповідно до якого підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_5 на момент її огляду були відсутні тілесні ушкодження у вигляді розриву лівого акроміального ключичного зчленування із вивихом акроміального кінця ключиці.

При цьому, на переконання заявника, висновком спеціаліста № 34/17 від 03.03.17 вказано на обставини, які вказують на неправильність акту № 407 від 14.07.11 судово-медичного обстеження потерпілої та висновку експерта № 634.

За цих обставин заявник-особа, яка подала апеляційну скаргу, переконаний, що вирок суду першої інстанції від 26 грудня 2012 року, яким його притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України, - підлягає скасуванню, а він – виправданню.

Разом із тим, слід зазначити, що докази, на які посилається ОСОБА_4, існували на час розгляду справи і ці обставини були відомі заявникові на час розгляду справи.

Крім того, вирок суду першої інстанції від 26 грудня 2012 року переглянутий судом апеляційної інстанції, за наслідком такого перегляду та перевірки законності цього вироку 26 лютого 2013 року постановлено ухвалу, якою оскаржуваний вирок суду першої інстанції залишений без змін.

У подальшому, за наслідками касаційного перегляду, ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2013 року вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року стосовно ОСОБА_4 та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2013 року залишено без змін.

Тобто, докази, на які посилається ОСОБА_4, наявні в матеріалах кримінального провадження, були предметом юридичного оцінювання судом першої інстанції під час судового розгляду та судів апеляційної і касаційної інстанції під час перевірки законності вироку суду, а потім і ухвали суду апеляційної інстанції.

До того ж, як встановлено, твердження ОСОБА_4, що нововиявленими обставинами є проведення судово-медичних експертиз без належного дослідження первинних медичних документів, не відповідає дійсності, оскільки зі змісту висновків судово-медичних експертиз, проведених під час досудового розслідування, вбачається, що експертизи проведені на підставі наданих медичних документів, перелік яких зазначено в описових частинах висновків експертів. Тобто, обставини проведення судово-медичних експертиз за даним кримінальними провадженням, були відомі на момент розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку як суду, так і учасникам кримінального провадження, в тому числі і ОСОБА_4; рішень суду щодо встановлення вини експерта за складання завідомо неправдивих висновків ОСОБА_4 суду не надано.

Будь-яких інших обставин, крім доказів у кримінальному провадженні, з оцінкою яких не погоджується заявник, і які б не були предметом дослідження судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, заявником ОСОБА_4 не повідомлено.

Відтак, зважаючи на зазначене, колегія суддів не знаходить підстав до скасування оскаржуваної наразі ухвали суду першої інстанції як законної та обґрунтованої, залишаючи її без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 463, 466, 467 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2018 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України, - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку – не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_11