Ухвала суду № 74332362, 25.05.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/43/18

Провадження №2/390/482/18

УХВАЛА

"25" травня 2018 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому позивач просить розділити спільне майно подружжя сторін та визнати за кожним з них право власності по 1/2 частині на будівельні матеріали та приладдя, використані в ході будівництва будівель, а також двох земельних ділянок з кадастровими номерами 3522584500:51:000:0001, 3522584500:51:000:0002, що розташовані за адресою вул.Кірова, 79, с.Могутнє, Кіровоградського району та області. До позовної заяви позивачем долучено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, оскільки відомості про її доходи позивачем в клопотанні зазначені не за весь попередній календарний рік, а позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліку позовної заяви, а саме сплати судового збору.

24.05.2018 року від позивача надійшло клопотання, в якому вона просить звільнити її від сплати судового збору, до якого вона долучила відомості про отримані нею доходи за попередній календарний рік.

Статтею 136 ЦПК України, передбачено відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати. Так згідно частини першої зазначеної статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.3 ст.136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, має право зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У випадку несплати судових витрат у встановлений судом строк, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Як вбачається, позивач в поданому до суду 24.05.2018 року клопотанні просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.136 ЦПК України та ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору, який підлягає сплаті у даній справі, перевищує 5% її річного доходу за 2017 рік.

На підтвердження неможливості сплатити судового збору в повному обсязі за подання даного позову, позивачем надані відомості про доходи, згідно яких сукупний дохід отриманий нею за 2017 рік складає 16900,22 грн., однак саме по собі клопотання про звільнення від сплати судового збору, без належного мотивування та підтверджуючих доказів не може вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

У даному клопотанні позивач повинен не лише навести обставини, які свідчать про її скрутне матеріальне становище, але й подати до суду докази не тільки щодо отриманих доходів, а і щодо витрат (наприклад: довідку про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи, які підтверджують сплату за комунальні послуги, тощо), зміст яких буде свідчити, що витрати та доходи позивача, у їх порівнянні, позбавляють її можливості сплатити судовий збір у даній справі в мінімальному розмірі повністю або частково.

Таким чином, за відсутності належного обґрунтування підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за пред’явлення даної позовної заяви задоволенню не підлягає.

Правом на зменшення розміру судового збору позивач не скористалась, що не позбавляє її можливості реалізувати це право в подальшому.

Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням вищенаведеного, з метою дотримання права позивача на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, суд вважає можливим продовжити термін на усунення недоліків позовної заяви, але не більше ніж десять днів з дня отримання даної ухвали.

Керуючись ст.ст.127, 136, 177, 175, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору ‒ відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, згідно ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 травня 2018 року, який не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність у строк не більше 10 днів з дня отримання копії ухвали суду усунути зазначені в ухвали недоліки, а саме:

- надати суду документ про сплату судового збору, розмір якого у даній справі складає 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: УДКСУ у Кіровоградській області; Код отримувача - код за ЄДРПОУ: 38036997; Банк отримувача: ГУДКСУ у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р: 31210206700194; призначення платежу: «Судовий збір»; код ЄДРПОУ: 02896911).

Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде вважатися неподаною та повернута, що не позбавляє права повторного звернення до суду із заявою на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк.

Суддя