Вирок № 74331316, 25.05.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/665/16-к

Провадження № 11-кп/779/52/2018

Категорія ч.2 ст.345 КК України

Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б.

Суддя-доповідач Гандзюк

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді Гандзюка В.П.,

суддів Гриновецького Б.М., Повзла В.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Кравчук І.Я., Пославської О.Р.,

прокурора Марчук О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – прокурора Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури на вирок Верховинського районного суду від 22 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, раніше судимого вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2015 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, -

в с т а н о в и в :

Зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Верховинського районного суду від 22 листопада 2017 року ОСОБА_1визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України та призначено покарання:

- за ч.1 ст. 296 КК України у виді арешту строком на 3 місяці,;

- за ч.2 ст. 342 КК України у виді арешту строком на 5 місяців;

- за ч.2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Згідно вимог ст. 71 КК України, частково, у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі, приєднано не відбуте покарання за вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області 04.06.2015 року і постановлено остаточно вважати засудженим ОСОБА_1 до 2 (двох) років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з часу затримання та взяття під варту.

До вступу вироку в законну силу залишено ОСОБА_1 попередній запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, вул. Хоткевича, 5.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України постановлено зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установі попереднього ув'язнення з 14 жовтня 2016 року по 11 квітня 2017 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання про речові докази.

Зміст апеляційної скарги.

Не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій вважає вирок суду незаконним з підстав неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність ст. 413 КПК України та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, визнавши ОСОБА_1 винним та призначити покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу 1700 грн., зач.2 ст.342 КК України – 6 місяців арешту, за ч.2 ст.345 КК України – 2 роки позбавлення волі, ст. 70 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України – 6 місяців частково, остаточне покарання за сукупністю вироків – 4 роки позбавлення волі.

Обставини у кримінальному провадженні встановлені судом першої інстанції.

Вказаний злочин вчинено за наступних обставинах: обвинувачений ОСОБА_1, 14.10.2016 року приблизно о 02 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на вул. Гуцульського Повстання смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області поблизу магазину «День і Ніч», умисно, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинив злісні хуліганські дії, що супроводжувалися особливою зухвалістю та полягали в тому, що він безпричинно наніс ОСОБА_3 удар кулаком руки та два удари ногою в область голови, чим спричинив потерпілому садно правої скроневої ділянки, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень. Таким чином, скоїв злочин передбачений ч.1 ст.296 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на вул. Гуцульського Повстання смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, 14.10.2016 року приблизно о 03 год. 05 хв., коли за телефонним викликом на місце події прибув наряд працівників поліції у складі лейтенанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_5, на законну вимогу про припинення вчинення протиправних дій не реагував, став висловлювати працівнику правоохоронного органу ОСОБА_5 словесні погрози насильством з мотивів своєї неприязні до нього, як працівника правоохоронного органу. А після того, як ОСОБА_6, виконуючи покладені на нього обов’язки з охорони громадського порядку, намагався затримати ОСОБА_1, останній став вчиняти активну фізичну протидію здійсненню працівником правоохоронного органу обов’язків, завдав кулаком руки одного удару ОСОБА_5 в область обличчя. Таким чином, скоїв злочин передбачений ч.2 ст.342 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на вул. Гуцульського Повстання смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, 14.10.2016 року приблизно о 03 год. 05 хв., маючи умисел на протиправне заподіяння тілесного ушкодження працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків, завдав кулаком руки одного удару в область обличчя сержанту поліції ОСОБА_5, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді синця повіки лівого ока та садна лівої виличної ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Таким чином, скоїв злочин передбачений ч.2 ст.345 КК України.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину визнав частково.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор доводи апеляційної скарги підтримав, та просив про її задоволення.

Обвинувачений та його захисник заперечили апеляційну скаргу та просили залишити її без задоволення.

Обставини у кримінальному провадженні, встановлені апеляційним судом та мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорювали доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, а також з цих підстав апеляційних вимог не заявлено, то колегія суддів не вбачає необхідності в підтвердженні тих обставин, які не оспорюються в апеляційній скарзі, і вважає такі обставини доведеними і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони є обґрунтованими.

Пунктом 4 частини 1 ст. 409 КПК України встановлено, що підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції, зокрема, може бути неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, згідно зі ст.413 КПК України, зокрема, визнається неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_1, судом було порушено вимоги ч.1 та ч.4 ст.70, ст.71 КК України

Як вбачається з наявної у справі копії вироку від 04 червня 2015 року ОСОБА_1 раніше був засуджений за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Новий злочин ним вчинено під час іспитового строку.

Наведені обставини зумовлювали суд першої інстанції керуватися вимогами ст.71 КК України при призначенні покарання вироком від 04 червня 2015 року, однак вказані вимоги кримінального закону судом не були дотримані, за сукупністю вироків ОСОБА_7 призначено покарання менше, ніж було призначено попереднім вироком, що свідчить про порушення судом вимог Кримінального закону, за яким призначення покарання за сукупністю вироків безумовно повинно бути суворішим, ніж раніше призначене і не відбуте покарання.

За таких обставин, судом першої інстанції невірно визначено остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Вказане неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості злочину ст. ст.409, 414 КПК України, є підставою для скасування судового рішення.

При призначені покарання суд апеляційної інстанції, враховує вимоги ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння.

Колегією суддів також враховано особу обвинуваченого, зокрема: вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості, у потерпілих відсутні претензії, особа молодого віку, по місцю проживання характеризується позитивно, його дружина перебуває в стані вагітності.

Щодо результатів розгляду апеляційної скарги.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, а апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст. ст. 404. 405, 407, 418, 420 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити частково.

Вирок Верховинського районного суду від 22 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 - в частині призначеного покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним за у скоєнні злочинів за ч.1 ст.296, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України та призначити покарання:

ч.1 ст.296КК України – у виді 3 місяці арешту;

ч.2 ст.342 КК України – у виді 5 місяці арешту;

ч.2 ст.345 КК України – у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ч. ч. 1, 4 ст.71 КК України остаточне покарання шляхом часткового складання призначеного покарання та невідбутої частини покарання за вироком Верховинського районного суду від 04.06.2015 року остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років і 7 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк