Рішення № 74330707, 29.05.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1968/18

Провадження № 2-а/346/82/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Веселова В.М.

секретаря - Максим'юк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач посилається на те, що відносно нього 20 квітня 2018 року було складено постанову про адміністративне правопорушення, у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн. Вважає дану постанову незаконною і просить суд її скасувати, оскільки вказує, що він не порушував Правила дорожнього руху. В судове засідання подав письмове клопотання про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просить визнати незаконною та скасувати постанову від 20.04.2018 року серії НК №832271.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився,однак подав відзив,в якому заперечив подану позовну заяву, вважає дії поліцейського законними,складання відповідної постанови виправданою,оскільки позивач порушив правила дорожнього руху.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши письмове клопотання позивача та відзив представника відповідача , приходить до наступних висновків.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 20 квітня 2018 р., позивач 20.04.2018 року, керуючи автомобілем Мерседес Бенц-316, д.н.з. НОМЕР_1, в м. Коломия по вул.Петлюри перетнув світлофор на заборонений сигнал (червоний), в зв`язку з чим позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Позивач в своїй позовній заяві пояснив, що Правила дорожнього руху не порушував, мотивуючи тим, що він дійсно 20 квітня 2018 року їхав по вул.Петлюри в м. Коломия і перед ним рухався автомобіль ФІАТ, з польськими номерними знаками. Однак інспектор даний автомобіль не зупинив і з незрозумілих причин зупинив відповідача, вказавши, що він проїхав на червоний заборонений сигнал світлофора не підтвердивши цього факту жодним доказом.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, потерпілих свідків, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В матеріалах справи відсутні пояснення свідків, які б могли довести чи спростувати наведені факти в постанові про адміністративне правопорушення,а також будь-які докази, які б доводили вину позивача в скоєному правопорушенні.

У відповідності до ст.258 КУпАП копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-, та відеозйомки, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу не була надіслана в терміни, передбачені чинним законодавством, фото- чи відеозйомка зйомка з місця вчинення правопорушення у встановленому законом порядку. Суду не представлено докази чи саме в населеному пункті було здійснено порушення чи поза його межами, оскільки жодним документом не зафіксовано відповідного дорожнього знаку згідно п. 5.45 Додатку №1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року №1306.

При складанні вказаної вище постанови інспектор жодних свідків , або інших доказів вини позивача не вказав, хоча згідно ст.251 КУпАП пояснення потерпілих, свідків,фото- та відео-зйомка,відеозапис є доказами у справі, відсутність у адміністративні справі не тільки пояснень, а й даних потерпілих, свідків призводить до відсутності у справі доказів,які б підтверджували вину позивача.

У відповідності до правової позиції КАС Верховного Суду в постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17,яка є обов'язковою для першої інстанції, зазначено,що ВС визнав вірними висновки суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

ВС вказав, що у даному випадку для підтвердження порушення позивачем відповідного пункту Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки тощо.

Посилання суду апеляційної інстанції на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення ВС визнав помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. А постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. ст.ст.9,11,18-20,77,227,228,229 ч.4,246,250,353 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України,правової позиції КАС Верховного Суду в постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 ст.ст.7,100,122,251,258,268,280,285 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-

В И Р І Ш И В :

Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 832271 від 20 квітня 2018 року інспектора Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення термінів на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене до Львівського Апеляційного Адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2018 року.

Суддя Веселов В. М.