Ухвала суду № 74330231, 30.05.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7186/18

Провадження № 1-кс/344/2883/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Максимів Н.С., прокурора Петрів А.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, який підозрюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 265 КК України, в рамках кримінального провадження № 22018090000000010 від 14.03.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, в обгрунтування якого покликався на те, що громадянин України ОСОБА_4, за попередньою домовленістю з особою чоловічої статі на ім’я Григорій та іншими невстановленими слідством особами, прийняв від останнього на зберігання радіоактивний матеріал. Вказане незаконне зберігання зазначеного радіоактивного матеріалу, без передбаченого законом дозволу, здійснювалося на території домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Словацького 9, де фактично проживає ОСОБА_3

24.05.2018 року, в ході проведення співробітниками Управління СБ України в Івано-Франківські області санкціонованого обшуку за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_4 (Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Словацького 9), останній, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо незаконного обігу на території України радіоактивних матеріалів, добровільно видав працівникам УСБУ в області радіоактивний матеріал, який знаходився на його прибудинковій території. В подальшому слідчим, у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 02.06.2003 № 813 було залучено фахівців у сфері поводження з радіоактивними матеріалами, а саме спеціалістів з числа співробітників МНС, Держсанепідемслужби та Держатомрегулювання з метою проведення радіологічного обстеження виявленого предмету, добровільно наданого ОСОБА_3

Зазначається, що в ході проведення працівниками вищезазначених установ дослідження об’єкта добровільно наданого ОСОБА_3, було встановлено наступне:

- при дослідженні об’єкта співробітниками ГУ ДСНС України в Рівненській області із використанням дозиметра-радіометра універсального МКС-У №1007304 було отримано наступні показники: на відстані 3 м природній фон – 0,17 мкЗв/год (мікрозівертів на годину), на відстані 1 м від об’єкту – близько 1,7 мкЗв/год (мікрозівертів на годину), безпосередньо біля об’єкту – 2,49 мкЗв/год (мікрозівертів на годину);

- при дослідженні об’єкта співробітниками Північно-Західної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання із використанням пристрою Red Eye B20 № PN42506/85-SN0403 було отримано наступні показники: на відстані 3 м природній фон – 0,12 мкЗв/год (мікрозівертів на годину), на відстані 1 м від об’єкту – близько 0,3 мкЗв/год (мікрозівертів на годину), безпосередньо біля об’єкту – 23 мкЗв/год (мікрозівертів на годину);

- при дослідженні об’єкта співробітниками Рівненської обласної лабораторії Центру МОЗ України із використанням дозиметра ДРГ – 0,1Т1 № 101450062 було отримано наступні показники: на відстані 3 м – природній фон, на відстані 1 м від об’єкту – близько 60 мкР/год (мікроренген в годину), безпосередньо біля об’єкту – 610 мкР/год (мікроренген в годину). Природній гама фон на обстежуваній території становив 12-14 мкР/год (мікроренген в годину).

За результатами проведених досліджень спеціалістами залучених установ зроблено попередні висновки, згідно яких вищезазначений досліджуваний об’єкт являється радіоактивним матеріалом.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №22018090000000010 - ч. 3 ст. 265 КК України, яке згідно з ч. 5

ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

У клопотанні вказано, що 25 травня 2018 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 265 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи клопотання з підстав, наведених у ньому. Просив задовольнити клопотання.

Підозрюваний та його захисник заперечили вимоги клопотання, просили застосувати до ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід, посилаючись на те, що підозрюваний самостійно за викликом.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, встановлено наступне.

Матеріалами клопотання встановлено, що у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, раніше не судимий.

Можлива причетність ОСОБА_3 до скоєння вказаного злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Матеріалами клопотання встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, за ч. 3 ст. 265 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

В судовому засіданні прокурором наведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі, а тому застосування до нього іншого більш м’якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 160 (ста шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 281 920 (двісті вісімдесят одна тисяча дев’ятсот двадцять гривень) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, 19.01.1968 року , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів — до 23 липня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 160 (ста шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 281 920 (двісті вісімдесят одна тисяча дев’ятсот двадцять гривень) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — шістдесят днів.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.М. Антоняк

Повний текст ухвали складено 30 травня 2018 року.