Ухвала суду № 74330183, 25.05.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/4552/18 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія зап.захід Доповідач Шевченко В. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Кусковської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Житомирі кримінальне провадження №12018060000000108 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні № 12018060000000108,

за участю:

прокурора Тещенка М.М.,

адвоката ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_4, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, просить змінити ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону.

Зазначає, що слідчий та прокурор не надали доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а підозра у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою.

Вважає, що слідчий суддя не встановив, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не буде достатнім для уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

У клопотанні слідчого зазначено, що у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах ОСОБА_5, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійних нападів на осіб - підприємців, що проживають на території Київської, Житомирської та інших областей Держави України, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, здійснили ряд підготовчих дій, спрямованих на подальше вчинення розбійного нападу, при наступних обставинах.

Так, 14.05.2018 близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійного нападу на громадянина ОСОБА_10А, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, Вишиньківська сільська рада, ОСОБА_11 ділянка, 62, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи групою осіб, спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на автомобілях марки "Reno megan", темно-сірого кольору, з реєстраційним номерним знаком HI RA433, "Skoda Octovia", чорного кольору, з реєстраційним номерним знаком ВТ0099НК та "Toyota Prado", з реєстраційним номерним знаком АА4679МР, прибули до заздалегідь підшуканого ними вищевказаного приватного будинку, у якому проживав потенційний потерпілий ОСОБА_10, який, як їм було достовірно відомо, мав у власності цінності у особливо великих розмірах, що становили інтерес для останніх, тобто до місця заздалегідь запланованого скоєння злочину, з метою заволодіння майном у особливо великих розмірах.

У цей же день, час місці та обставинах, тобто 14.05.2018 близько 07 години 00 хвилин, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний намір, спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проникли на територію домоволодіння за адресою: Київська область, Бориспильський район, Вишиньківська сільська рада, ОСОБА_11 ділянка, 62 та не виявивши за місцем проживання потерпілого ОСОБА_10, таємно викрали з указаного будинку чуже майно, а саме: монети з золота та срібла, злитки з золота та інше майно на загальну суму близько 1000000 грн., що є особливо великим розміром, і разом з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на указану суму.

14.05.2018 року ОСОБА_5 затримано.

14.05.2018 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП України в Житомирській області майором поліції ОСОБА_12 з дотриманням вимог ст.ст.276, 277 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Згідно ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2018 року слідчий суддя задовольнив клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_12 Застосував до підозрюваного

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Визначено строк дії ухвали до 12.07.2018 року включно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано виходив з доведеності підстав для застосування саме такого виняткового запобіжного заходу у зв’язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.185 КК України, а також наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя повно дослідив обставини кримінального провадження та обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Зокрема, виходив з того, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням підозрюваного під вартою, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або вчинити інше чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Обґрунтовуючи пред’явлену ОСОБА_5 підозру, слідчий у клопотанні послався на докази, зібрані у кримінальному провадженні, а саме: на протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_10 від 14.05.2018; протокол ОМП від 14.05.2018 в приміщенні будинку, де вчинене кримінальне правопорушення; покази потерпілого ОСОБА_10 від 14.05.2018; протокол ОМП від 14.05.2018 автомобіля «Renault megane», номерні знаки Данії HI RA 433; протокол обшуку від 14.05.2018 за адресою: АДРЕСА_1; протокол обшуку від 14.05.2018 з місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5

Вказані докази були належним чином перевірені слідчим суддею.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника стосовно відсутності обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_5, спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1(c) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення О'Нага v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, врахував вагомість наявних в матеріалах кримінального провадження доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, які б давали підстави для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, було прийнято до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, є безпідставними.

Враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, докази, на які посилається слідчий у клопотання та прокурор у судовому засіданні, є підстави вважати, що підозрюваний під загрозою покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винним, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, враховуючи зазначені обставини, а також те, що при прийнятті рішення, суд повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, даних про його особу, обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Разом з тим, є обґрунтованими доводи захисника щодо необхідності визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК України встановлено обов’язок слідчого судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких, при відсутності випадків, передбачених ч.4ст.183 КПК України, з урахуванням його майнового та сімейного стану, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528 600 грн.

Керуючись ст.404, 405, 407,422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2018 року, щодо ОСОБА_5 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, 22.02.1971р.н. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України - 60 діб, який обчислювати з часу його затримання, тобто з 18-00 год. 14.05.2018 року по 18 год. 12 липня 2018 року включно.

Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України, у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Апеляційний суд Житомирської області, код одержувача: 02891440, МФО:820172, Банк: ДКСУ у м. Києві, рахунок:37310015000907).

3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:

-прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

-заборонити спілкуватися зі свідками, потерпілими, іншими особами у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: