Постанова № 74329691, 30.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/686/18

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

30 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року (суддя Петричкович А.І., повний текст рішення проголошено 27.03.2018 року) у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2018 року управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №53859312 від 8.12.2017 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду №2-а-115/11/2218 від 30.07.2012 року скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду № 2а-115/11 від 15.01.2011 року та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02.06.2010 року з урахуванням проведених виплат і по день припинення права позивача на таку виплату.

На виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 15.01.2011 року, що була звернута до негайного виконання, щодо зобов'язання з 02.11.2008 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог, встановлених ст.тс. 50,54 Закону України "Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсїї за віком, управлінням Пенсійного фонду України було нараховано та виплачено 88607,03 грн. за період з 02.11.2008 року по 30.04.2010 року. З 01.05.2010 року по 31.10.2011 року розмір пенсії ОСОБА_2 виплачувався з урахуванням судового рішення.

На виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-115/11/2218 від 30.07.2012 року розпорядженням начальника управління №809196 від 12.12.2013 року нараховано ОСОБА_2 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02.06.2010 року з урахуванням проведених виплат і по день припинення права позивача на таку виплату.

Сума виплаченої пенсії ОСОБА_2 За період з 02.06.2010 року по 31.10.2011 року, згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року № 2а- 115/11/2218 становить 62501,39 грн. з урахуванням виплачених сум.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, 28.04.2017 року відкрито виконавче провадження №53859312 з примусового виконання виконавчого листа №686/22859/16-а, виданого 20.04.2017 року на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року по справі № 2а-115/11 щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити нарахування на користь ОСОБА_2 коштів. Також боржника зобов"язано надати інформацію про розмір заборгованості. Згідно з пунктами 2, 3 цієї постанови встановлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів і вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 гривень.

Листами від 01.11.2017 за №22446/07 та від 03.11.2017 за №22594/17 позивач повідомив відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про відсутність заборгованості по виконавчому листу №2а-115/11, та зазначив, що згідно п.1 ч.5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Виконавчий лист стосується перерахунку та виплати пенсії, тобто стягнення періодичних платежів.

Постановою про стягнення виконавчого збору ВП №53859312 від 08.12.2017, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, враховуючи, що станом на 08.12.2017 року рішення суду не виконане, вирішено стягнути з боржника - управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, виконавчий збір у розмірі 12800 гривень.

Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору, управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до суду з позовом про її скасування.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з наступного.

Так, згідно з виконавчим листом Хмельницького міськрайонного суду по справі №686/22859/16-а, який виданий 20.04.2017, вирішено зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити нарахування на користь ОСОБА_2 коштів на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року по справі № 2а-115/11; надати інформацію до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про розмір заборгованості.

Отже, на думку суду, зобов"язальні вимоги добровільно могли бути виконані божником, який є позивачем у цій справі до відкриття виконавчого провадження, яке було відкрито 28.04.2017 року і протягом 10 робочих днів шляхом їх фактичного виконання і надання доказів про нарахування ОСОБА_2 коштів на виконання рішення суду та надання інформації до управління державної виконавчої служби про розмір заборгованості, чого позивач не зробив.

При цьому, судом не взято до уваги лист за №22446/07 на який покликається позивач, адже він наданий відповідачу тільки 01.11.2017 року та звернення до судів щодо роз"яснення рішень і іншого, так як рішення суду, яке набрало законної сили підлягає виконанню всіма ( ст. 14 КАС України).

Також, судом не взято до уваги посилання позивача на п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що виконавчий збір не стягується при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів, яким є, зокрема, пенсія, оскільки у справі №686/22859/16-а не вирішувалось питання стягнення періодичних платежів (якими дійсно є в тому числі пенсія), а фактично є дві вимоги зобов"язального характеру на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 по справі №2а-115/11.

Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з позивача виконавчого збору та враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону №606-ХIV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 28 Закону №606-ХIV передбачено, що У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Частинами 1-2 статті 75 Закону №606-ХIV визначено, що Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Частиною 1 статті 89 Закону №606-ХIV встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки у вигляді стягнення з боржника виконавчого збору за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення та за умови його невиконання без поважних причин.

Водночас, у зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 05.06.2012 було прийнято Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", за змістом частини 1 статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.

Судом на основі досліджених під час розгляду справи доказів встановлено, що відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому повідомлено, на виконання п.10 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, повідомлення про прийняття до обліку рішення виконання якого гарантується державою №02.2-18/1212 від 01.03.2016 року (зареєстроване за вх. № 4031/03-21 від 21.03.2016 р.) про повне фактичне виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року в повному обсязі.

Таким чином, в межах наданих повноважень, управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому фактично вчинено усі необхідні дії спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення суду.

Відповідно до ч.5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується:

- якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;

- якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

Відтак, виконання судового рішення позивачем мало місце, а часткове невиконання судового рішення відбулось з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні статей 75, 89 Закону №606-ХIV, що виключає можливість стягнення виконавчого збору з боржника.

Правова позиція подібного змісту висловлена Верховним Судом України у постанові від 09.06.2015 року по справі №21-658а15 та постанові від 28.02.2018 року по справі №814/2655/14 і колегія суду апеляційної інстанції не вбачає підстав відступати від даного висновку щодо застосування норм права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що позивач виконав постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року в повному обсязі згідно вимог законодавства, а тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору з управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про стягнення виконавчого збору ВП №53859312 від 08.12.2017 року.

Стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (29000, м.Хмельницький, вул.Володимирська,49, код ЄДРПОУ 01526313), документально-підтверджені судові витрати у сумі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2, код ЄДРПОУ 35092158).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 травня 2018 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.