Постанова № 74329652, 21.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/284/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. (ухвалене суддею Волошиним Д.А., повний текст якого складено 19.02.2018 р.) по справі № 820/284/18

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив: визнати протиправною відмову ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі № Ш-32054/0/14-5/0/21-18 від 02.01.2018 р.; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) члена колишнього КСП "Репінський", площею 7, 25 умовних кадастрових гектарів, на території Малинівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, відповідно до рішення Чугуївського міського суду від 21.12.2015 р. по справі № 636/4419/15-ц.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)”, Земельного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21.12.2015 р. по справі № 636/4419/15-ц, яке 04.01.2016 р. набрало законної сили, поновлено ОСОБА_1 порушене право шляхом включення до списку осіб, членів КСП "Репінський" на отримання земельної частки (паю) у розмірі 7, 25 умовних кадастрових гектарів; визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 7, 25 умовних кадастрових гектарів, на території земель Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та надано у власність земельну ділянку (пай), площею 7,25 умовних кадастрових гектарів, з земель запасу та виділено її в натурі (на місцевості).

05.12.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про отримання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) у розмірі 7, 25 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області для подальшого надання у власність. До вказаної заяви позивачем додано: викопіювання з кадастрової карти (плану); копії рішення суду по справі №636/4419/15-ц, паспорту, ідентифікаційного коду, посвідчення учасника бойових дій.

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області № Ш-32054/0/14-5/0/21-18 від 02.01.2018 р. повідомлено ОСОБА_1, що рішенням Чугуївського міського суду від 21.12.2015 р. по справі № 636/4419/15-ц не зобов’язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області виконати рішення суду, у зв'язку з чим Головне управління не набуло жодних обов'язків за рішенням Чугуївського міського суду від 21.12.2015 по справі № 636/4419/15-ц, в якій воно не приймало участі.

Не погоджуючись із вищезазначеною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що лист відповідача від 02.01.2018 № Ш-32054/0/14-5/0/21-18 щодо розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і викладена в ньому позиція (фактично відмова) у надані дозволу, не містить визначених частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення такого проекту, у зв’язку з чим суд першої інстанції визнав вказану відмову неправомірною та зобов’язав відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Суд частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 50 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно із ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надати дозвіл, або надати мотивовану відмову в наданні дозволу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що лист відповідача № Ш-32054/0/14-5/0/21-18 від 02.01.2018 р. у відповідь за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 7, 25 умовних кадастрових гектарів, за змістом та формою не може вважатись “відмовою” у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 7 статті 118 Земельного Кодексу України, у визначений законом строк, то належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти відповідне рішення, тобто, рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про визнання протиправною відмови відповідача в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі № Ш-32054/0/14-5/0/21-18 від 02.01.2018 р., оскільки ОСОБА_3 управлінням Держгеокадастру у Харківській області таке рішення не приймалося.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р. в цій частині, та приймає нову постанову про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 р., відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно залишити без змін.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 по справі № 820/284/18 скасувати в частині визнання протиправною відмови ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Харківській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою, викладеної в листі від 02.01.2018 р. № Ш-32054/0/14-5/0/21-18.

В цій частині прийняти постанову, якою в задоволенні цієї частини позову відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.18 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 29.05.2018.