Постанова № 74329587, 29.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6315/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року, (суддя Бадюков Ю.В., повний текст складено 13.02.2018 року) по справі № 820/6315/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області , Центральної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просила:

- скасувати повідомлення рішення Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління Державної Фіскальної служби у Харківській області від 24.05.2016 № НОМЕР_1, яким ОСОБА_2 донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 17587, 70 грн. та штрафну санкцію в розмірі 4396, 93 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року задоволено позов.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ управління ДФС у Харківській області від 24.05.2016 року № НОМЕР_1.

ГУ ДФС України у Харківській області (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог зазначив, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, що банком було анульовано суму основного боргу, що є додатковим благом, а тому позивач зобов’язаний нараховувати, декларувати та сплачувати суму податку.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 18.07.2008 року позивачем з ВАТ КБ “Надра” укладений договір “Кредитування комерційного автотранспорту” №6/5/2008/980-К/195 та отримано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 98760,00 грн. в порядку та на умовах, визначених договором (а.с. 37).

11.11.2010 року між позивачем та ПАТ КБ “Надра” укладено Додаткові угоди №1 та №2 з зазначенням графіку погашення суми заборгованості до 17.07.2013 року, до договору “Кредитування комерційного автотранспорту” № 6/5/2008/980-К/195 від 18.07.2008 року (а.с. 14-17, 18).

ВАТ КБ “Надра” листом від 24.06.2015 року повідомило ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, що згідно Додаткової угоди № 3 від 08.10.2014 року до договору від 18.07.2008 року, відбулося списання кредитної заборгованості ОСОБА_2 (а.с. 51).

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України про суми виплачених доходів від 31.03.2015 р. сума прощеного боргу ОСОБА_2 складає 104 890,03 (а.с. 52).

Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на підставі наказу №150 від 15.02.2016 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_2 з 24.03.2016 року терміном

ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_2 щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб окремних видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт № 1094/20-30-13-04/НОМЕР_2 від 04.04.2016 року.

В акті зазначено порушення позивачем:

- пп. 164.2.17 “д” п. 164.2 ст. 164, 167.1 ст. 167, пп.168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПК України в результаті чого у 2014 році було занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 17587,70 грн., отриманий у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням;

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 179.1 ст. 179 ПК України.

24.05.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 17587,70 грн. та накладено штрафні санкції на суму 4396,93 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка податковим органом проведена з порушенням вимог ПК України, оскільки з наказом про перевірку позивача не ознайомлено, а тому не було правових підстав для початку проведення перевірки, акт перевірки не містить даних про розмір складових боргу, а тому відповідачем не доведено, що анульований за рішенням банку борг за кредитом є доходом платника податків в розумінні вимог Податкового Кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Згідно пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

Відповідно до абз. “д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

Згідно з ч. 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною ознакою доходу є фактичне отримання (нарахування) платником податку такого доходу, у зв'язку з чим, анульовані суми тіла кредиту, за змістом абз. “д” пп.164.2.17 пп.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, включаються до доходу платника податку в якості додаткового блага, в той час як плата по кредиту (в тому числі у вигляді відсотків) таким доходом платника податку не є.

Додаткові блага в якості оподатковуваного доходу повинні бути нарахованими (виплаченими, наданими) платнику податків.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що анульована сума тіла кредиту є доходом, отриманим платником податку, як додаткове благо (в силу абз. “д” пп.164.2.17 пп.164.2 ст.164 ПК України) та підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу .

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ПАТ “КБ “Надра” повідомило податковий орган, що ОСОБА_2 списана кредиторська заборгованість згідно додаткової угоди № 3 від 08.10.2014р. до договору № 6/5/2008/980-К/195 від 18.07.2008р. в розмірі 104890, 03 грн.

Проте ні в акті перевірки, ні в суді першої та апеляційної інстанції податковим органом не надано доказів щодо анулювання банком позивачу основної заборгованості по кредиту, а не процентів.

З метою повного та об'єктивного розгляду справи апеляційним судом було зобов'язано податковий орган надати суду докази щодо розміру складових прощеного (анульованого) боргу ОСОБА_2 із зазначенням розміру основного платежу та відсотків.

Проте, на вимогу суду відповідач повідомив, що інформація, зазначена у додатковій угоді № 3 від 08.10.2014 року до кредитного договору № 5/5/2008/980-К/195 від 18.07.2018 року містить банківську таємницю та відсутня у контролюючого органу. Доказів вжиття дій щодо витребування зазначеної інформації у законний спосіб , а також доказів в підтвердження що сума грошового зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішення є додатковим благом, прощеною сумою основної заборгованості по кредиту відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги, що окрім суми процентів банком було анульовано і суму основного боргу є припущенням, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження складових прощеного боргу, які є обов’язковими в межах спірних правовідносин для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спірного питання.

Відповідачем не доведено, що позивач отримав доходи у вигляді додаткового блага від ПАТ КБ “Надра” в сумі 104890, 03 грн., які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи.

Враховуючи те, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано правовий статус суми прощеної заборгованості за кредитом позивача, яка може включати в себе як тіло кредиту так і відсотки, що відповідно зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносинах, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення -рішення правомірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 292, 310,311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі № 820/6315/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5