Постанова № 74329581, 24.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2414/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Олійник А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 року, (суддя Г.В. Костенко, повний текст складено 01.03.2018 р.) по справі № 816/2414/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.12.2017 року №440017/НОМЕР_1;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 №7 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 року задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19 грудня 2017 року №440017/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної від №7 від 10 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФО-П ОСОБА_1

Зобов'язано ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 10 листопада 2017 року, подану ФО-П ОСОБА_1 за датою її подання.

Державна фіскальна служба України (далі відповідач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 22.02.2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування доводів податкового органу щодо надання позивачем не всіх документів, та правомірності рішення від 19.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної .

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідачем не надано доказів наявності підстав відмови у реєстрації податкової накладної № 7 від 10.11.2017 року, оскільки запит про витребування документів є не конкретним, позивачем надано на вимогу податкового органу первинні документи та письмові пояснення, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем з 18.04.2006 р., основним видом діяльності позивача за КВЕД є виробництво будівельних виробів із пластмас (основний) (код 22.23), також інші спеціалізовані будівельні роботи, (код 43.99 ) (а.с.19, 128-131).

04.08.2017 року між ПАТ "Пересувна Механізована колона 171" (Генпідрядник) та ФОП ОСОБА_1 (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №17-Б/17, за умовами якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи, які передбачені проектно-кошторисною документацією "Капітальний ремонт приміщення спортивної зали Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 ім.Т.Г.Шевченка Полтавської міської ради Полтавської області по вул.Балакіна, 2", у встановлений строк, а Генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити їх. Загальна сума договору з ПДВ складає 466 643,40 грн. (а.с.28-36)

10.11.2017 року ПАТ "Пересувна Механізована колона 171" здійснено оплату за договором субпідряду №17-Б/17 від 04.08.2017 року у розмірі 202122,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням та рахунком-фактурою №СФ-000163 від 10.11.2017 року (а.с. 71, 72).

Позивачем складено податкову накладну №7 від 10.11.2017 року на загальну суму, з урахуванням ПДВ на 216 377,28 грн. по номенклатурі робіт: Капітальний ремонт приміщення спортивної зали Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 ім.Т.Г.Шевченка Полтавської міської ради Полтавської області по вул.Балакіна, 2, згідно договору субпідряду № 17-Б/17, яку подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі – ЄРПН) (а.с. 37-38).

Зазначена податкова накладна прийнята податковим органом, проте реєстрація зупинена, оскільки виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.99. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пп. 201.16.1 «в» п. 201.16 ст. 201 ПК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу, що підтверджується квитанцією від 30.11.2017р. автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України (а.с.39).

Позивачем, на вимогу податкового органу надано письмові пояснення щодо виду діяльності, придбавання товарів, наявності найманих працівників, а також первинні документи на підтвердження реальності господарської операції з ПАТ "Пересувна Механізована колона 171" за договором субпідряду №17-Б/17 від 04.08.2017 року, а саме : підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загально виробничих витрат до локального кошторису № 2-1-2- на вентиляцію, електроосвітлення, акт №1 КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, платіжне доручення, рахунок-фактуру, акт наданих послуг, видаткові накладні, що підтверджується повідомленням від 12.12.2017 року №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (реєстрація якої/го зупинено), які включали окремими файлами (у кількості 18 штук) . (а.с.41-77).

Зазначені документи доставлено в ДФС України та збережено на центральному рівні, що підтверджується отриманою позивачем квитанцією № 1 від 12.12.2017 року (а.с.40).

19.12.2017 року Рішенням комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, №440017/НОМЕР_1 відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017 року з підстави надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.18).

Не погоджуючись із рішенням від 19.12.2017 року №440017/НОМЕР_1 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення податкового органу є немотивованим, необґрунтованим, оскільки позивачем надано первинні документи та письмові пояснення щодо господарських правовідносин з ПАТ "Пересувна Механізована колона 171", а тому підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №7 від 10.11.2017 р. відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України ,постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі Постанова № 1246), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” (далі - Постанова № 190)

Відповідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у п.201.16. ст.201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що реєстрацію податкової накладної № 7 від 10.11.2017 року зупинено через те, що ПН/РК відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД 43.99.

Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Критерії оцінки).

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим, вичерпний перелік документів наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 взагалі не містить пункту 4.

Пунктом 4 наказу № 567 зобов'язано Державну фіскальну службу України до 25.06.2017 здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.

Відповідно до п. 4 Критеріїв оцінки, інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення податкового органу, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, не містить конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567, які запропоновано надати позивачу. (а.с. 39).

Позивачем надано до податкового органу як первинні документи, в підтвердження суми відображеної в податковій накладній, так і письмові пояснення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення від 19.12.2017р. містить лише загальне посилання щодо підстави відмови: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте рішення не містить посилання на те, які саме документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до абз 1 Постанови № 190 комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абз. 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірних висновків щодо не вмотивованості та необґрунтованості спірного рішення, оскільки останнє не встановлює конкретно визначеної підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів, які саме документи, що надавалися позивачем податковому органу складені з порушенням законодавства, та які є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Доводи апеляційної скарги щодо не надання позивачем проектно-кошторисної документації, вартість яких визначається довідками КБ-3, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки термін "проектно-кошторисна документація" є узагальненим, до якого входять декілька різних за змістом та назвою документів. Судом встановлено, що позивачем до податкового органу надавалися первинні документи , зокрема підсумкова відомість, розрахунок відомості до локального кошторису, акт -приймання-виконаних робіт форми КБ-2в, довідка КБ-3 .

Доводи податкового органу щодо не надання позивачем зазначених документів до податкового органу є необґрунтованими, оскільки отримання зазначених документів підтверджується квитанцією № 1 від 12.12.2017р., доказів на спростовання зазначеного відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням визначеного ст. 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ДФС України правомірно скасовано судом .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 по справі № 816/2414/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 29.05.2018 року