Постанова № 74329556, 22.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 р. Справа № 820/6342/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Абраамян Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 (суддя Біленський О.О., вул. Мар'їнська, 18-б-36, м. Харків, 61004, повний текст складено 14.02.18) по справі № 820/6342/17

за позовом Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області , Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Кредитна спілка "Лозівський взаємний кредит", звернувся до суду з адміністративним позовом до Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив:

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області №1720274600079 віл 19.07.2017 року про виключення спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- зобов’язати Лозівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області включити спілку до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що при прийнятті постанови судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, також подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Кредитна спілка «ЛВК», код ЄДРПОУ 26420886, зареєстрована як юридична особа 25.09.2003 року, місцезнаходження: 64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Перемоги, буд.4 нежитлове приміщення №1, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб.

12.07.2017 року Кредитна спілка «ЛВК» звернулась до Лозівської ОДПІ ГУ ДФС У Харківській області із заявою про включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.

19.07.2017 року Лозівською ОДПІ ГУ ДФС У Харківській області прийнято рішення №1720274600079 про виключення Кредитної спілки «ЛВК» з Реєстру неприбуткових установ та організацій, датою скасування ознаки неприбутковості встановлено 01.07.2017 року.

Листом від 25.07.2017 року №11108/10-20-4-12-12-13 позивачу була надана відповідь з питань неможливості перебування кредитної спілки у новому реєстрі неприбуткових організацій, з посиланням на законодавство повідомлено, що кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні Кодексу. Кредитні спілки як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платником податку на прибуток та зобов’язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ « Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Кредитна спілка «ЛВК» як фінансова установа, виключною метою діяльності якої є надання фінансових послуг, у розумінні положень пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПК України не є утвореною та зареєстрованою в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення №1720274600079 віл 19.07.2017 року про виключення Кредитної спілки «ЛВК» з Реєстру неприбуткових установ організацій є правомірним та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, відповідно підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, Законом України «Про кредитні спілки», який визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПК України.

Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" внесено зміни, які набули чинності 13.08.2015, щодо вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій.

Відповідно до приписів п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПК України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно з п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України, обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Одночасно п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України передбачено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

З огляду на викладене, основна відмінність від прибуткових (комерційних) організацій: комерційна організація засновується виключно заради отримання прибутку і є платником податку на прибуток, а неприбуткова – мети одержання матеріальної вигоди не переслідує. Некомерційна організація засновується для формування сприятливих умов життя людей і досягнення суспільно значущих соціальних благ.

Види неприбуткових організацій згідно із п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового Кодексу: бюджетні установи; громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди; спілки, асоціації й інші об’єднання юридичних осіб; житлово-будівельні кооперативи (із першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку й такий житловий будинок споруджувався чи придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства); об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків; професійні спілки, їх об’єднання й організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання; сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 Податкового Кодексу.

Кожний вид неприбуткової організації регулюється відповідним законодавством.

Порядок ведення реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 №440, розроблено відповідно до п.133.4 ст.133 Кодексу.

Положеннями п.6 Порядку визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Відповідно до п. 7 Порядку, контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру в разі відповідності організації відповідним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про кредитні спілки" передбачено, що кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

Частиною другою ст.1 Закону України "Про кредитні спілки" встановлено, що кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Приписами ст.8 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр). Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Положеннями ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 передбачено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Загального розділу статуту Кредитної спілки «ЛВК»- неприбуткова організація, яка утворена у відповідності до частини першої статті 1 Закону України «Про Кредитні спілки», що заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів Кредитної спілки та є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг. Кредитна спілка діє на підставі Конституції країни, Законів України «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інших законів України та виданих відповідно до них нормативно правових актів та цього Статуту.

Положеннями п.3 ст.21 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).

При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Згідно з приписами ст. 23 Закону України "Про кредитні спілки" внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Однак, ст.1, ст. 16 Статуту Кредитна спілка «ЛВК» встановлено, що кредитна спілка має на меті задоволення потреб її членів у взаємному кредитування та надання фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів Кредитної спілки, у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг. З метою виконання вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України доходи Кредитної спілки використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом. З метою виконання вимог п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПК України нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні Кредитної спілки за підсумками фінансового року, в повному обсязі направляється на необхідне поповнення капіталу та/або формування резервів.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, внесення до Статуту вимог до неприбуткових установ, передбачених п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПК України не відповідає меті з якою створюються кредитні спілки згідно Закону України «Про кредитні спілки», а саме нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).

З огляду на викладене вбачається, що у разі утворення юридичної особи як кредитної спілки в порядку визначеному Законом України «Про кредитні спілки», такою юридичною особою не можуть бути дотримані вимоги. встановлені п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПК України, оскільки суперечать вимогам щодо утворення кредитної спілки визначеному Законом України «Про кредитні спілки».

Також, що відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" неприбуткові організації це юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

Отже, Кредитна спілка «ЛВК» після набрання законної сили вказаним нормативно-правовим актом втратила статус неприбуткової організації, оскільки Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" конкретизовано критерії відповідності юридичної особи вимогам неприбуткових організацій шляхом надання визначення та чіткої вказівки на те, що неприбутковою організацією є юридична особа, яка, зокрема, не є фінансовою установою.

Крім того, оскаржуваним рішенням контролюючим органом було виключено Кредитна спілка «ЛВК» з Реєстру неприбуткових установ та організацій, тобто фактично прийняття вказаного рішення і відбулося з врахуванням положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та наданого вказаним нормативно-правовим актом визначення.

Отже, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку Кредитна спілка «ЛВК» як фінансова установа, виключною метою діяльності якої є надання фінансових послуг, у розумінні положень пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПК України не є утвореною та зареєстрованою в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Таким чином, рішення №1720274600079 віл 19.07.2017 року про виключення Кредитної спілки «ЛВК» з Реєстру неприбуткових установ організацій є правомірним та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, відповідно підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Позовна вимога про зобов’язання Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області включити спілку до Реєстру неприбуткових установ та організацій є похідною та задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції п. 26 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" , ч.3 ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки", п.1,5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання риннків фінансових послуг" , ст. 1, 2, пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4, ст. 5 Податкового кодексу України спростовані приведеними вище обставинами та нормативно – правовим обґрунтуванням.

В апеляційній скарзі, серед іншого, позивач посилається на те, що виключення спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Одночасно посилаючись на вказану статтю, позивач вказує лише на вимоги ч.1 ст. 1 даного Протоколу, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому, апелянт не наділяє уваги замісту ч.2 ст. 1 Протоколу, згідно якої попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Посилання апелянта щодо не застосування судом першої інстанції п.п. 55, 56, 57,58 Рішення Європейського суду з прав людини Справа "Щокін проти України" , як на підставу для скасування судового, є на думку колегії суддів також безпідставним, оскільки вищенаведені пункти рішення Європейського суду вказують на порушення "якості закону" в частині різного тлумачення одного й того ж поняття національним законодавством. Проте в даних спірних правовідносинах судом застосовано законодавство, що не регулює по різному одне й те ж саме питання. Кожен застосований закон регулює свою сферу правовідносин і в цілому дає можливість дійти висновку, чи є кредитні спілки "неприбутковими організаціями" з метою застосування податкової пільги з податку на прибуток.

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 820/6342/17 – без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит" залишити без задоволення

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 по справі № 820/6342/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова складена в повному обсязі 29.05.18.