
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2863/17
Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді-доповідача ОСОБА_1
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Інвестбанк» ОСОБА_2 на постанову від 08 грудня 2017 року, ухвалену Одеським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Гусева О.Г., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Інвестбанк», третя особа – публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Інвестбанк», про зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника, який має право на відшкодування коштів, -
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Інвестбанк», за участю третьої особи - ПАТ «КБ «Інвестбанк», в якому, з урахуванням уточнень до адміністративного суду а.с. 199-203, просила суд зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Інвестбанк» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Інвестбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2630172006198001 від 14.12.2016 року.
Постановою від 08 грудня 2017 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Одеський апеляційний суд задовольнив адміністративний позов в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Інвестбанк» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального і матеріального права, оскільки позивач звернувся до суду за захистом цивільних прав у межах цивільно-правової угоди, а тому цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_3 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Суд першої інстанції встановив, матеріалами справи підтверджено та не оспорюється сторонами у справі те, що 14 грудня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Інвестбанк» (Банк) та ОСОБА_3 (Вкладник) укладений Договір банківського вкладу (депозиту) «Різдвяний подарунок» №2630172006198001, відповідно до якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26300001999900/2630172006198001 та приймає від Вкладника на зберігання гривню в сумі 195 000,00 грн. на три календарних місяця з 14.12.2016 року по 14.03.2017 року (а.с. 73-77).
Договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку за вкладом (депозитом) на вимогу в національній валюті від 14.12.2016 року Банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26203001999900/2620172006098001 у Гривні (а.с. 79-91).
Відповідно до квитанції здійснення касової операції 14 грудня 2016 року ОСОБА_3 внесено на депозитний рахунок №26300001999900/2630172006198001 готівкові кошти у розмірі 195 000, 00 грн. (а.с. 93).
Таким чином, суд першої інстанції встановив, що відповідно до умов договору №2630172006198001 банківського вкладу (депозиту) «Різдвяний подарунок», 14 грудня 2016 року позивач внесла на відкритий на її ім’я вкладний рахунок у ПАТ «КБ «Інвестбанк» готівкові кошти у розмірі 195 000, 00 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (п. 3 та п. 4 ст. 1), ОСОБА_3 є вкладником банку – ПАТ «КБ «Інвестбанк».
Також суд першої інстанції встановив, що 16.02.2017 року ОСОБА_3 звернулась до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату їй гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку ПАТ «КБ «Інвестбанк» (а.с. 96).
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Інвестбанк»» ОСОБА_4І позивачу направлено повідомлення від 26 квітня 2017 року №488 про нікчемність договору за ознаками, встановленими п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 94-95).
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції також встановив, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 15.12.2016 року №490-рш/БТ «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15.12.2016 рок № 2856 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Розпочато процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 16.12.2016 року по 15.01.2017 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк «Інвестбанк».
Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджено, що укладення договору банківського вкладу та внесення коштів на депозитний рахунок позивача в ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» відбулось до запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк».
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 11.01.2017 року №17-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.01.2017 року №86 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» з 13.01.2017 року по 12.01.2019 року.
На офіційному веб-сайті ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» у відомостях про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Інвестбанк» та виплати коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк» зазначено: «У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 12 січня 2017 року № 101, Фонд з 16 січня 2017 року розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «КБ «Інвестбанк».
Для отримання коштів вкладники ПАТ «КБ Інвестбанк» з 16 січня 2017 року до 24 лютого 2017 року включно можуть звертатись до установ банку-агенту Фонду ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ».
Для отримання коштів за зазначеними договорами, вкладникам необхідно звернутися до будь-якого відділення ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ», з паспортом та документом органу про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер).
Виплати вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.»
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції правильно зазначив, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 3, ст. 26, 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», пункту 5 розділу ІІ, пунктах 2, 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (редакція від 05.07.2016), апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Суд першої інстанції встановив та сторонами у справі не оспорюється те, що позивача – ОСОБА_3 не включено до Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Інвестбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з підстав віднесення правочину (договору банківського вкладу від 14.12.2016 року №2630172006198001) до нікчемних відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов’язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до ч. 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
За змістом ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Апеляційний суд зазначає, що ні при розгляді справи судом першої інстанції, пні при апеляційному оскарженні, суду не надані належні та допустимі докази існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору №2630172006198001 банківського вкладу (депозиту) «Різдвяний подарунок» від 14 грудня 2016 року, відповідно до якого позивач вніс на депозитний рахунок готівкові кошти у розмірі 195 000, 00 грн., що підтверджено квитанцією про здійснення касової операції від 14 грудня 2016 року.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що грошові кошти, відповідно до укладеного договору, внесені на рахунок позивача.
Також апеляційний суд погоджується із зауваженням суду першої інстанції про те, що посилаючись в листі від 26.04.2017 року №488 (а.с. 94-95) на нікчемність правочину за ознаками, встановленими п.9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Інвестбанк» не зробила жодного посилання на встановлення відповідним нормативним актом проблемності банку, а також не посилався на норми законодавства, з порушенням яких нібито було укладено оспорюваний договір банківського вкладу.
Апеляційний суд зазначає, що не наведено апелянтом таких обставин та доказів і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Єдиним доводом апеляційної скарги є посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки , на думку апелянта зазначений спір не повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Проте апеляційний суд відхиляє зазначені доводи апелянта, оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у цій справі від 26 липня 2017 року (а.с. 46-50) вже вирішено питання щодо поширення юрисдикції адміністративного суду на правовідносини у цій справі.
Враховуючи приписи ст. 71 КАС України, в редакції чинній на час ухвалення оскарженої постанови, та 77 КАС України в редакції чинній на час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд зазначає, що апелянт - суб’єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами не підтвердив правомірності своїх дій щодо віднесення договору до нікчемних угод та своєї бездіяльності щодо не подання додаткової інформації про ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Інвестбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №2630172006198001 від 14.12.2016 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-10, 72-78, 139, 308, п. 2 ч. 1 ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Інвестбанк» ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 29 травня 2018 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6
Судове рішення № 74329534, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/2863/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: