Постанова № 74329519, 29.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 496/3597/17

Категорія: 5.2

Головуючий в 1 інстанції: Буран В. М.

Час і місце ухвалення: м. Біляївка

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук’янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– ОСОБА_1

при секретарі – Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 02 січня 2018 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1317/50000/2017 від 13 вересня 2017 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що при винесення оскаржуваної постанови відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до відповідальності у зв'язку із незабезпеченням його особистої участі при розгляді справи про порушення митних правил.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 02 січня 2018 року поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду з позовом.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил - задоволено частково.

Постанову Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 1317/50000/17 від 13 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. визнано незаконною та скасовано

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що оскаржуване рішення було винесено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач неодноразово надсилав до митниці заяви про продовження строку для дачі пояснень, та митницею неодноразово переносилася дата прибуття до митниці ОСОБА_2 Клопотання про перенесення розгляду справи від 11.09.2017 року до митниці не надходило. Також апелянтом зазначено, що строк притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил не є пропущеним, оскільки правопорушення є триваючим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 квітня 2017 року позивач отримав повідомлення з Одеської митниці ДФС прибути 04 квітня 2017 року о 10 год. 30 хв. до управління протидії митним правопорушенням митниці для надання пояснень та 04 квітня 2017 року відправив лист на адресу митниці, в якому повідомив, що оскільки повідомлення він отримав вже після часу на який його запрошували, просив продовжити строк для дачі пояснень та назначити нову дату і час про що повідомити його завчасно належним чином.

27 липня 2017 року позивач отримав лист-запрошення від Одеської митниці прибути 28 липня 2017 року о 11:00 для проведення митної перевірки щодо транспортного засобу та 27 липня 2017 року відправив на електронну та поштову адресу митниці лист, у якому просив питання, щодо якого його викликають до Одеської митниці не розглядати по суті за його відсутності, та продовжити строк для надання пояснень у зв'язку із неможливістю прибути в строк.

21 серпня 2017 року позивач отримав лист-запрошення від Одеської митниці прибути 22 серпня 2017 року о 11:00 для проведення митної перевірки щодо транспортного засобу та 21 серпня 2017 року відправив на електронну та поштову адресу митниці листа в якому просив питання, щодо якого його викликають до Одеської митниці не розглядати по суті за його відсутності.

Одеською митницею ДФС 23 серпня 2017 року складено протокол про порушення митних правил за № 1317/50000/17 по факту скоєння позивачем порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 13 вересня 2017 року о 11 годині 00 хвилин.

11 вересня 2017 року позивач направив на електронну та поштову адресу митниці лист в якому повідомив, що бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 1317/50000/17 та скористатись правами визначеними статтею 498 Митного кодексу України та довів до відома посадових (службових) осіб митниці, що знаходиться на лікуванні, в зв'язку із чим 13 вересня 2017 року о 11 годині 00 хвилин не зможе особисто бути присутнім при розгляді справи.

За таких обставин, справа про порушення митних правил була розглянута без участі позивача, а за результатами її розгляду відповідачем прийнято постанову №1317/50000/17 від 13 вересня 2017 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не виконав вимоги законодавства про своєчасне вивезення транспортного засобу з території України, що виключає задоволення позовних вимог щодо закриття провадження у справі відносно позивача в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, однак вказав, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності - сплинув на час винесення оскаржуваної постанови, а тому є підстави для визнання незаконною та скасування спірної постанови.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Під час проведення моніторингу єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо можливого порушення митних правил митним органом встановлено, що 17.02.2017 року о 11.35 год транспортний засіб марки «Mercedes Benz» C200CDI реєстраційний номер JPJ660, кузов номер WDB2030041A149243 ввезений на митну територію України через митний пост «Північний» у митному режимі «транзит» позивачем та не вивезений за межі митної території України у встановлений ст. 95 Митного кодексу України десятиденний строк.

У зв'язку із порушенням строків транзитних перевезень передбачених ч.1 ст.95 Митного кодексу України, митним орган прийнято постанову 1317/50000/17 від 13 вересня 2017 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 грн.

Згідно з частиною першою статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частина третя статті 470 Митного кодексу України передбачає, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Однією з вимог до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, за змістом пункту 3 частини першої статті 93 Митного кодексу України є те, що вони повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Як видно із змісту частини першої статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 17.02.2017 року ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Mercedes Benz» C200CDI реєстраційний номер JPJ660, кузов номер WDB2030041A149243 у митному режимі «транзит».

Термін вивезення ( транзиту ) даного автомобіля з митної території закінчувався 27.02.2017 р. проте, по закінченню строків транзиту в обов'язковому порядку не вивезений позивачем з митної території в порушення вимог ст. 95 Митного кодексу України.

В ст. 95, ст. 192 Митного кодексу України передбачено, що до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної сили.

Відповідно до частини 5 розділу VIII наказу Міністерства фінансів № 657 від 31 травня 2012 року «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Отже, законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Позивач не надав суду належні та допустимі докази які свідчать про те, що він звертався до митного органу із письмовою заявою та подавав інформацію про обставини аварії, непереборної сили тощо.

За таких обставин, позивач не дотримав умов можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків оскільки, останнім документально не підтверджено таких обставин, а тому колегія суддів дійшла висновку що відсутні підстави для задоволення позову.

Що стосується строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Правова позиція суду першої інстанції стосовно того, що у частині першій статті 467 Митного кодексу України наведено вичерпний перелік триваючих порушень митних правил, є безпідставною.

Так, з логічно-граматичного аналізу даної норми висновується, що перелік триваючих порушень, наведений у ній, є орієнтовним.

Крім того, щодо характеру триваючих порушень митних правил, колегія суддів зазначає таке.

Перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, виявлене відповідачем 04 квітня 2017 року під час проведення моніторингу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України та встановлення в ній відомостей про не вивезення за межі України транспортного засобу марки «Mercedes Benz» C200CDI реєстраційний номер JPJ660, кузов номер WDB2030041A149243.

При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України, виконаний не був, що також не спростовано самим позивачем.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим – більше місяця (до моменту первинного виклику позивача для надання пояснень) - невиконанням встановленого Митного кодексу України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

За таких обставин, правильними є доводи апелянта щодо визнання законною постанови про порушення митних правил як такої, що винесена впродовж шести місяців із дня виявлення порушення.

Твердження позивача про порушення відповідачем права на особисту участь його при розгляді справи про порушення митних правил, колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

За правилами статті 498 Митного кодексу України прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення є правом, а не обов'язком особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Така особа зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами.

Згідно із статтею 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З наведеного вбачається, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, положення Митного кодексу України містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень. Одним із таких застережень є обов'язок особи добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами, тобто утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, у тому числі з метою спливу строків накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу позивача було направлено запрошення прибути о 10 .00 годині 27 березня 2017 року до управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС для надання пояснень, у відповідь на яке позивач листом від 04 квітня 2017 року повідомив митний орган про те, що запрошення отримав вже після часу на який його запрошували та не мав можливості з'явитися, 04 квітня 2017 року, просив продовжити строк для дачі пояснень та назначити нову дату і час про що повідомити його завчасно належним чином.

27 липня 2017 року позивач отримав лист-запрошення від Одеської митниці прибути 28 липня 2017 року о 11:00 для проведення митної перевірки щодо транспортного засобу та 27 липня 2017 року відправив на електронну та поштову адресу митниці лист, у якому просив питання, щодо якого його викликають до Одеської митниці не розглядати по суті за його відсутності,та клопотав про продовження строку для надання пояснень у зв'язку із неможливістю прибути в строк, вказаний у листі від Одеської митниці ДФС.

21 серпня 2017 року позивач отримав лист-запрошення від Одеської митниці прибути 22 серпня 2017 року о 11:00 для проведення митної перевірки щодо транспортного засобу та 21 серпня 2017 року відправив на електронну та поштову адресу митниці листа в якому просив питання, щодо якого його викликають до Одеської митниці не розглядати по суті за його відсутності.

Одеською митницею ДФС 23 серпня 2017 року складено протокол про порушення митних правил за № 1317/50000/17 по факту скоєння позивачем порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 13 вересня 2017 року о 11 годині 00 хвилин.

По факту отримання вказаного протоколу 11 вересня 2017 року позивач направив на електронну та поштову адресу митниці лист в якому повідомив, що бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 1317/50000/17 та скористатись правами визначеними статтею 498 Митного кодексу України та довів до відома посадових (службових) осіб митниці, що знаходиться на лікуванні, в зв'язку із чим 13 вересня 2017 року о 11 годині 00 хвилин не зможе особисто бути присутнім при розгляді справи.

Отже, позивач був повідомлений належним чином про розгляд справи про порушення митних правил. Проте, належним чином не скористався наданими йому правами, не прийняв участь у розгляді справи про порушення митних правил та не надав жодних пояснень або заперечень по факту порушення ним вимог ст. 95 Митного кодексу України.

Колегія суддів, вважає безпідставним посилання позивача на його повідомлення митний орган про відкладення розгляду справи про порушення митних правил від 11 вересня 2017, яке міститься в матеріалах справи, оскільки воно не містить жодної відмітки про отримання цього клопотання митним органом.

Отже викладені у позовній заяві доводи про порушення відповідачем права на особисту участь позивача при розгляді справи про порушення митних правил, за встановлених обставин неодноразового повідомлення про місце і час розгляду справи та його перенесення за клопотанням позивача, а також відсутності доказів неможливості прибуття у призначений для розгляду справи час, не свідчать про порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності та незаконність накладення стягнення за вчинене порушення.

На підставі вище зазначеного та враховуючи вимоги митного законодавства і обставини вчинення правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що у митного органу було достатньо підстав для складання протоколу про порушення митних правил відносно позивача та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн., у зв'язку із чим, при прийняті спірної постанови митний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою в задоволенні позову відмовити за безпідставністю вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 02 січня 2018 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою постанову Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 1317/50000/17 від 13 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. залишити без змін, позовну заяву ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 29 травня 2018 року .

Головуюча суддя: О.В. Лук’янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова