Постанова № 74329435, 24.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.

24 травня 2018 р. Справа № 820/1010/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 р. (повний текст складено 15.05.17 р.) по справі № 820/1010/17

за позовом Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (Військова частина А3306)

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , третя особа - Державна фіскальна служба України -

про визнання неправомірними дій, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (військова частина А-3306) (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), третя особа - Державна фіскальна служба України, в якому просив:

- визнати дії відповідача, щодо винесення рішення №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) - неправомірним;

- рішення №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесеного Центральної ОДПІ м. Харкова - скасувати.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної ОДПІ м. Харкова №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Учасники справи про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (Військова частина А3306) перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова та є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Позивачем подано до податкового органу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за квітень 2016 року, яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 628 979, 45 грн. (т.1 а.с. 153-160).

Крім того, позивачем подано до податкового органу звіт про суми грошового забезпечення та суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за травень 2016р., яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 566 804, 66 грн. (т.1 а.с. 175), за червень 2016р., яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 635 179, 57 грн. (т.1 а.с. 186), за липень 2016 р., яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 676 112,06 грн. (т.1 а.с. 196), за серпень 2016р., яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 614 408, 01 грн. (т.11 а.с. 209), за вересень 2016р., яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 795 938, 47 грн. (т.1 а.с. 219), за жовтень 2016р., яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті: 769 896, 62 грн. (т.1 а.с. 229).

По інтегрованій картці платника Військової частини А 3306 за 2016 рік по коду платежу 71020000 відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємством: за квітень 2016 року (від 16.05.2016р. №1610801119, термін сплати - 20.05.2016р.) фактично сплачено 30.05.2016р. платіжними дорученнями від 27.05.2016р. №842 в сумі 485,42 грн., сплачено 16.06.2016р. платіжним дорученням від 15.06.2016р. №1009 в сумі 553073,82 грн.; за травень 2016 року (від 15.06.2016р. №1612394285, термін сплати - 21.06.2016р.) фактично сплачено 04.07.2016р. платіжним дорученням від 02.07.2016р. №1088 в сумі 2573,29 грн., сплачено 14.07.2016р. платіжним дорученням від 13.07.2016р. №1176 в сумі 12511,18 грн., та платіжним дорученням від 13.07.2016р. №1150 у сумі 284 000,00 грн.; за червень 2016 року (від 21.07.2016р. №19127085730, термін сплати - 21.07.2016р.) фактично сплачено 26.07.2016р. платіжним дорученням від 25.07.2016р. №1245 в сумі 500 665,00 грн.; за вересень 2016 року (від 20.10.2016р. №9197872633, термін сплати - 20.10.2016р.) фактично сплачено 21.10.2016р. платіжними дорученнями від 20.10.2016р. №1873 у сумі 10344,18 грн., №1876 у сумі 1251,87 грн., №1881 у сумі 10 000,00 грн., та сплачено 26.10.2016 року платіжним дорученням від 25.10.2016р. №1936 у сумі 1328, 51 грн. платіжним дорученням від 21.10.2016р. №1905 у сумі 448 411, 50 грн.

16.11.2016р. Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення №0022641301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до позивача застосовано штраф у розмірі 93 901,87 грн. за період з 21.05.2016р. до 26.10.2016р. та нараховано пеню у розмірі 3288,28 грн. (т.1 а.с. 18).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та 01.12.2016р. за вих. № 2751 подав скаргу до Головного управління ДФС у Харківській області на рішення про застосування штрафних санкцій, яка рішенням від 30.12.2016р. №7236/10/20-40-10-01-14 залишена без задоволення, а рішення від 16.11.2016р. №0022641301 залишено без змін (т.1 а.с. 20-22, 14-17).

Не погоджуючись з рішенням від 16.11.2016р. №0022641301 та рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 30.12.2016р. №7236/10/20-40-10-01-14, позивач подав скаргу від 12.01.2017р. за №76 до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 10.02.2017р. №2044/5/69-92-11-02-02-25 про відмову в задоволенні скарги та залишення рішення Центральної ОДПІ м. Харкова від 16.11.2016р. №0022641301 та рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.12.2016р. №7236/10/20-40-10-01-14 - без змін (т.1 а.с. 8 -10, 11-13).

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 16.11.2016р. №0022641301, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач яка суб'єкт владних повноважень у порядку ч.2 ст. 71 КАС України не довів правильності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з ч.4 ст.8 Закону №2464-VІ порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За правилом ч.6 ст.9 цього ж Закону для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Відповідно до пункту 7 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку формують та подають до органів доходів і зборів страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно зі статтею 11 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами 7, 8 статті 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 3 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року № 6, помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Отже, штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку сплати суми єдиного внеску на невідповідний рахунок органу доходів і зборів.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону №2464-VІ). Тобто, саме з фактом наявності недоїмки законодавець пов'язує можливість нарахування пені.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, за своєю правовою суттю можливість застосування штрафу згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" пов’язана законодавцем з наявністю недоїмки, оскільки саме положеннями указаної норми закону чітко передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ведення територіальним органом ДФС України обліку надходжень у розрізі будь-яких критеріїв ( окремо по військовослужбовцем, а окремо по працівникам за трудовими договорами) об’єктивно не повинно мати жодного юридичного впливу на висновок про своєчасне виконання грошових зобов’язань особи як страхувальника, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що за даними інтегрованої картки платника вбачається, що в період з травня 2016 р. по жовтень 2016 р. позивач мав переплату по коду класифікації доходів бюджету 71010000, а саме: станом на 21.05.2016 року переплата склала - 560.784,22 грн.; станом на 21.05.2016 року переплата склала - 983.033,03 грн.; станом на 21.05.2016 року переплата склала - 714.300,01 грн.; станом на 21.05.2016 року переплата склала - 793.680,57 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані своєчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати, а сплата єдиного внеску за період з 21.05.2016 р. до 26.10.2016 р. на невідповідний рахунок органу доходів і зборів не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

З урахуванням вищевикладеного та того, що апеляційна скарга містить посилання, які аналогічні запереченням на позовну заяву, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що контролюючим органом неправомірно винесено рішення №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Центральної ОДПІ м. Харкова №0022641301 від 16.11.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 243, ч.4 ст. 229, 308, 310, ч.2 ст. 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 по справі № 820/1010/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова складена в повному обсязі 29.05.18 р.