Постанова № 74329375, 22.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1970/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року прийнятого у відкритому судовому засіданні об 11:04 год. по справі за позовом Військової частини А0959 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, третя особа: Міністерство оборони України про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2017 року Військова частина А0959 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування Рішення №0003161302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску від 20 травня 2016 року та Рішення №0015931302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску від 07 вересня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що своєчасно та в повному обсязі сплачувала платежі з єдиного внеску. При цьому, у вересні 2015 року фінансовою частиною було допущено помилку у визначенні коду платежу та невірно розподілено правильно визначений обсяг єдиного внеску по рахункам. Так, військовою частиною було помилково частину коштів сплачено замість коду платежу “ 71010000” на код платежу “ 71020000”.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та прийняту нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року.

Обставини справи.

19 жовтня 2015 року військова частина А0959 подала Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (табл.4 дод.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) за вересень 2015 року, в якому загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, складає 655 788,11 гривень. Граничний термін сплати – 20 жовтня 2015 року.

Протягом 15-28 вересня 2015 року, військовою частиною платіжними дорученнями №252, №269, 271 та №275 сплачено єдиного соціального внеску в розмірі 656 679,65 гривень.

Разом з тим, у платіжних дорученнях на перераховування єдиного соціального внеску, військовою частиною невірно було розподілені суми за кодами призначення.

Військова частина частину єдиного внеску сплачує за військовослужбовців за символом звітності професійного ризику виробництва та категоріям платників – “ 202” (код платежу 71020000), а єдиний внесок за службовців, які працюють у військовій частині на підставі трудового договору (вільнонаймані працівники) – “ 201” (код платежу 71010000).

Таким чином, на особовому рахунку військової частини утворилась недоїмка зі сплати єдиного внеску за кодом 71020000 та надлишок за кодом 71010000.

В подальшому, зазначена недоїмка перекривалася за рахунок наступних платежів, з часом, за заявою військової частини грошові кошти були перераховані відповідно до призначення.

В наслідок цього, відповідачем обраховано недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з 21 жовтня 2015 року по 26 лютого 2016 року, та з 21 вересня 2016 року по 27 жовтня 2016 року.

20 травня 2016 року уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївські області прийнято Рішення №0003161302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску про застосування до військової частини А 0959 штрафу в розмірі 456 731,38 гривень та пені 40 497,56 гривень.

07 вересня 2017 року уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївські області прийнято Рішення №0015931302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску про застосування до військової частини А 0959 штрафу в розмірі 103 684,19 гривень та пені 3 442,49 гривень.

Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернувся до суду з позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи підтверджують, що військова частина у повному обсязі перерахувала єдиний внесок на казначейській рахунок відповідача, таким чином відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок вважається сплаченим у разі перерахування його платником на рахунок органу доходу і збору.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податковому кодексу України та Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Джерела права й акти їх застосування.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно вимог ч.5, 6, 7 ст.9 вказаного Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч.10 ст.9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Оцінка суду.

Таким чином, відповідно до вимог вказаного Закону єдиний внесок вважається сплаченим у разі перерахування його платником на рахунок органу доходу і збору.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що військова частина у повному обсязі перерахувала єдиний внесок на казначейський рахунок відповідача.

Таким чином, виявленні помилки у кодах є лише “пересортицею” у видах єдиного внеску (для військовослужбовців та для найманих працівників), та не є недоїмкою в цілому, оскільки загальний баланс взаєморозрахунків між військовою частиною та бюджетом в питанні сплати єдиного внеску не постраждав.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30 січня 2018 року у справі №К/9901/1454/17

Крім того, правова позиція щодо сплати обов'язкових платежів (зборів) висловлена у постанові Верховного суду України від 16 червня 2015 року у справі № 21-377а15, в якій зазначено, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування Рішення №0003161302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску від 20 травня 2016 року та Рішення №0015931302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску від 07 вересня 2017 року.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року по справі за позовом Військової частини А0959 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, третя особа: Міністерство оборони України про визнання незаконним та скасування рішення – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 25 травня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_1