Постанова № 74329041, 24.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1568/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Пліша М.А., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2018 року (суддя першої інстанції Куцкір Ю.Ю., м. Мукачево),

В С Т А Н О В И В :

15 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням стажу його роботи в Естонському рибопромисловому виробничому об'єднанні "Естрибпром" в період з 16.04.1980 по 01.07.1992, що підтверджується записом №12 у його трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.10.1978.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та задовольнити позов. Так, апелянт зазначив, що відповідно до п. 5.3 статті 5 Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 на членів екіпажу судна і особу, яка працює на судні, поширюється законодавство тієї Сторони, під прапором якої це судно здійснює плавання. Естонська Республіка з жовтня 1939 року по серпень 1991 року перебувала під окупацією Радянського Союзу, і усі судна йшли під прапором СССР. Україна, в період роботи позивача в Естонській Республіці, також входила у межі однієї держави - Радянського Союзу. Таким чином, позивач у період 1980-1992 роки працював у межах однієї країни, податки сплачувалися в межах цієї ж країни.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Мукачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області подало відзив на апеляційну скаргу, в якій заперечило щодо доводів апеляційної скарги та просило відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, досяг 60-річного віку та з вересня місяця 2016 року перебуває на обліку в Мукачівському обєднаному управлінні пенсійного фонду України Закарпатської області і отримує пенсію за віком.

16.04.1980 ОСОБА_1 наказом №834 від 14.04.1980 року прийнятий матросом в плавгрупу Естонського рибопромислового виробничого об'єднання Естрибпром, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.10.1978.

Також встановлено, що 01.07.1992 ОСОБА_1 наказом №1677 від 30.06.1992 був звільнений у зв'язку із скороченням, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.10.1978.

Відповідно до листа №169-С/09-32 від 29.11.2016 Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зазначається, що позивачу з 30.09.2016 було призначено пенсію за віком, обчислення якої проведено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням загального страхового стажу роботи 26 років та 28 днів та заробітної плати визначеної згідно бази даних персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.08.2016. До загального страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності згідно записів трудової книжки та індивідуальних відомостей на застраховану особу, які містяться в базі даних персоніфікованого обліку, крім періоду з 16.04.1980 по 01.07.1992 в Естонському рибопромисловому виробничому обєднанні "Естрибпром". Також було роз'яснено, що п. 3 ст. 6 Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010, передбачено, якщо право на пенсію виникає на підставі спеціального закону та/або у зв'язку із здійсненням трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, то пенсію на цій підставі призначає і виплачує тільки та Сторона, на території якої виникло право на пенсію, і тільки згідно із своїм законодавством. Періоди трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, набуті згідно із законодавство Сторін, не підсумовується.

Не погодившись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач вірно визначив остаточний розмір пенсії позивача тільки за страховий стаж та доходи, набуті ним на підставі національного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менш 12 років і 6 місяців на зазначених роботах. Робітникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і тяжкими умовами праці, пенсії на пільгових підставах призначаються із зниженням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки і 6 місяців такої роботи чоловікам.

Питання пенсійного забезпечення осіб, які працювали на території України та Естонії вирішується згідно з законодавством кожної з держав з урахуванням положень Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 (далі - Угода).

Відповідно до пункту 3 статті 6 Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 5 жовтня 2010 року, ратифікованої Законом України від 2 листопада 2011 року № 3990-VI та чинної на час виникнення спірних правовідносин (далі - Угода), якщо право на пенсію виникає на підставі спеціального закону та/або у зв'язку із здійсненням трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, то пенсію на цій підставі призначає і виплачує тільки та Сторона, на території якої виникло право на пенсію, і тільки згідно із своїм законодавством. Періоди трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, набуті згідно із законодавством Сторін, не підсумовуються. Якщо згідно із вищезазначеним законодавством будь-якої із Сторін право на пенсію не виникає, то при призначенні пенсії ці періоди враховуються на загальних підставах.

Відповідно до пункту 6 статті 6 вказаної Угоди при призначенні пенсії, компетентні установи кожної із Сторін обчислюють страховий стаж та доходи тільки відповідно до свого національного законодавства.

Тобто, в даному випадку Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 5 жовтня 2010 року є спеціальною нормою права по відношенню до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному нормативно-правовому акту, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Таким чином, страховий стаж, набутий на території Естонської Республіки не враховується при призначенні пенсії в Україні. За цей період страхового стажу пенсія призначається за законодавством Естонської Республіки.

Якщо право на пенсію виникає на підставі спеціального закону та/або у зв'язку із здійсненням трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, то пенсію на цій підставі призначає і виплачує тільки Сторона, на території якої виникло право на пенсію, і тільки згідно із своїм законодавством. Періоди трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, набуті згідно із законодавством Сторін, не підсумовуються. Якщо згідно із вищезазначеним законодавством будь-якої із Сторін право на пенсію не виникає, то при призначенні пенсії ці періоди враховуються на загальних підставах.

Таким чином, при призначенні в Україні пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років пільговий (спеціальний) страховий стаж, набутий на території Естонії, не враховується.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1, оригінал якої було досліджено судом апеляційної інстанції та засвідчену копію приєднано до матеріалів справи, позивач станом на час звернення з заявою про призначення пенсії у 2016 році мав загальний трудовий стаж 26 років 28 днів, тобто достатній для призначення пенсії на загальних умовах за законодавством України.

Отже, відсутні підстави для зарахування стажу роботи позивача з 16.04.1980 по 01.07.1992 на території Естонської Республіки.

При цьому, ОСОБА_1 має право звернутись до компетентних органів Естонської Республіки для призначення пенсії за відпрацьований період.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки стаж роботи позивача з 16.04.1980 по 01.07.1992, набутий на території Естонської Республіки, не може бути зарахований до стажу роботи для перерахунку пенсії позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у зарахуванні ОСОБА_1 спірного стажу роботи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О СТ А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2018 року у справі № 303/2698/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді М. А. Пліш О. М. Довгополов Повний текст складено 29 травня 2018 року