Постанова № 74329022, 16.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/7639/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Довгополова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Гром І.І.,

представник позивача - Севрук Л.В.,

представник відповідача - Федорчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (головуючий суддя Дмитрук В. В., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

14 квітня 2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000211403 від 27.01.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 13 грудня 2016 року по 26 грудня 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо показників, задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 03 січня 2017 року №1/14-02/39507437.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено, зокрема, пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТзОВ «Прометей-Голд» на загальну суму 7 186 308,17 грн., в тому числі за червень 2016 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 7 186 308,17 грн..

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2017 року №0000211403, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 7 186 308,00 грн..

Позивач з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням не погоджується та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням законодавства на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки.

Викладений в акті перевірки висновок про не підтвердження здійснення господарських операції ТзОВ «Комо Україна» з ТзОВ «Прометей-Голд», на думку позивача, є необґрунтованим, оскільки всі фінансово-господарські відносини є підтвердженими, між товариствами укладались відповідні договори, податкові та видаткові накладні, проводились відповідні розрахунки та наявні всі інші необхідні документи для підтвердження господарських операцій.

Крім того, позивачем під час укладення договорів з ТзОВ «Прометей-Голд» здійснено перевірку контрагента по відкритих інформаційних базах (реєстрах) щодо добросовісності, відповідно до яких встановлено, що на момент проведення господарських операцій контрагент був зареєстрований платником ПДВ, щодо нього були відсутні судові рішення, що ставили б під сумнів його добросовісність, на офіційному сайті Державної фіскальної служби України відсутня інформація про наявність податкового боргу в контрагента.

Разом з тим, відповідно до чинного податкового законодавства України платник податку самостійно несе відповідальність за добросовісність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем та/або порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 27 січня 2017 року №0000211403. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області 107 794 (сто сім тисяч сімсот дев'яносто чотири) гривні 62 копійки понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області, вважає, що дана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час проведення перевірки, контролюючим органом був направлений лист-вимога від 21 грудня 2016 року №18458/10/03-18-14-02 головному бухгалтеру - Войтович Л.М., щодо надання для перевірки пояснень та належним чином завірених копій документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача із ТзОВ «Прометей - Голд». Однак, таких пояснень та документів до закінчення перевірки надано не було, про що були складені відповідні акти №269/14-02 від 22 грудня 2016 року, №2710/14-02 від 23 грудня 2016 року. Позивач не надав контролюючому органу на його письмовий запит документів, які б підтверджували взаємовідносини з своїм контрагентом, а це і є свідчення того, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення податкової звітності. Апелянт також зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Комо Україна» подано заперечення на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що дана апеляційна скарга є безпідставна та не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські операції між ТзОВ «Комо Україна» та ТзОВ «Прометей Голд» підтверджуються первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених ст.9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», всі розрахунки між ними мають реальний грошовий характер та підтверджені відповідними первинними документами, зокрема видатковими та податковими накладними, актами приймання-передачі, звітами комісіонера, вантажно митними деклараціями, виписками по банківських рахунках. Підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є належним чином оформлені податкові накладні, ТОВ «Комо Україна» повністю дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо формування податкового кредиту із вказаним контрагентом. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність формування позивачем податкового кредиту. Вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 13 грудня 2016 року по 26 грудня 2016 року працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо показників, задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2016 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 03 січня 2017 року №1/14-02/39507437.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Комо Україна» порушено, зокрема, пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТзОВ «Прометей-Голд» на загальну суму 7 186 308,17 грн., в тому числі за червень 2016 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 7 186 308,17 грн..

Як вбачається з акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини ТзОВ «Комо Україна» з ТзОВ «Прометей-Голд» не підтверджені належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарі, робіт, послуг, а тому віднесення відображених у них сум витрат та податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Позивачем було подано до відповідача заперечення на вищевказаний акт, однак ГУ ДФС у Волинській області за результатами розгляду заперечень прийнято рішення від 25 січня 2017 року №349/10/03-20-14-03-10 про відмову у задоволенні вимог, викладених у запереченні.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2017 року №0000211403, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 7 186 308,00 грн.

ТзОВ «Комо Україна» дане податкове повідомлення-рішення оскаржувало до Державної фіскальної служби України, проте рішенням ДФС України від 31 березня 2017 року №6640/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між ТзОВ «Комо Україна» та ТзОВ «Прометей-Голд» підтверджуються первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Про дійсність правочинів позивача з ТзОВ «Прометей-Голд» свідчить також те, що всі розрахунки між ними мають реальний грошовий характер та підтверджені відповідними первинними документами. Отже, позивачем повністю дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо формування податкового кредиту із вказаним контрагентом.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Однією з підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень був Акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 04.08.2016 року №359/14-03-14-02/39139456 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ « КОМО Україна ».

На стадії апеляційного розгляду позивачем долучено до матеріалів справи ряд судових рішень, у яких, зокрема, здійснена оцінка правовідносин основного з контрагентів позивача - ТзОВ «Прометей Голд». Спірними судовими рішеннями досліджувались господарські операції, в тому числі і господарські відносини з ТзОВ «КОМО Україна», зокрема, на підставі договору купівлі-продажу №0916/06-2 від 09 червня 2016 року з Додатками №1,3.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 року у справі №814/804/17, частково зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року у справі №814/804/17, здійснена оцінка формування податкового кредиту ТзОВ «Прометей Голд». Господарська діяльність цього контрагента щодо оптової торгівлі зерном, та іншими видами діяльності визнана такою, що здійснювалась без порушень податкового обліку. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018 року в задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області про продовження строку для усунення недоліків відмовлено, касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області на вказані судові рішення у справі № №814/804/17 повернуто скаржнику.

У відповідності до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Контрагенти позивача на момент видачі податкових накладних, вчинення господарської операції з поставки були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ними податкових накладних як платниками ПДВ є правомірною.

Під час розгляду справи з боку ДПІ не надано будь-яких доказів (витягів з ЄРПН), які б свідчили, що вищевказані податкові накладні не зареєстровані в ЄРПН.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

У взаємозв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання укладених з контрагентами правочинів недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

На стадії апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі № 803/484/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 25.05.2018 року.