Постанова № 74328882, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19709/16 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві до ОСОБА_3 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 692 957,59 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення суми податкового боргу в розмірі 692 957,59 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2017 в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за позивачем рахується сума податкового борг, яка самостійно не сплачена у встановлений законом строк, у зв'язку з чим відповідачу в порядку визначеному законом направлена податкова вимога, яка повернута без вручення з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання. За таких обставин, на думку апелянта, він має всі законні підстави для звернення до суду з метою стягнення заборгованості з відповідача.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, що в період з 30.06.2016 по 05.07.2016 ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб платником податків - фізичною особою ОСОБА_3 (ідентиф. код НОМЕР_1) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 12.07.2016 №6954/26-52-13-06/НОМЕР_1 року (далі - Акт).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення відповідачем вимоги пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та донараховано податок з доходів фізичних осіб.

На підставі вищенаведеного Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 №0041771306, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 692 957,59 грн., з яких за основним платежем - 413 023,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 103425,75 грн.

Крім того, зі змісту акта перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновку, що платник податків ОСОБА_3 отримала в 2014 році дохід у вигляді суми заборгованості за укладеними цивільно-правовими договорами, за якими минув строк позовної давності у сумі 2430980,00 грн., оскільки даний платник протягом трьох років, станом на 22.03.2014 не розрахувався із ТОВ «Інтервіамонт» за отримане ним 18.03.2011 від даного товариства у власність майно.

10.10.2016 року контролюючим органом вставлено податкову вимогу №6928-17, якою ОСОБА_3 виставлено суму узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 692957,59 грн.

13.10.2016. зазначену податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу від 11.10.2016 №291/26-52-17-30 направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача, проте такий повернуто без вручення з причин «за закінченням терміну зберігання».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві не підлягає задоволенню, оскільки визначена платнику податків ОСОБА_3 сума у розмірі 692957,59 грн. в якості податкового боргу не підтверджена належними та допустимими доказами.

Дослідивши матеріали справи та здійснивши аналіз чинного законодавства, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 59.1 ст. 59 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пп. 14.1.153. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

При цьому у відповідності до п. 164.1. ст. 164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 164.2.7. п. 164.2. ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом 11 цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Так, судом встановлено, що в жовтні 2013 року ТОВ «Інтервіамонт» звернулося до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу цінних паперів №№ Б250-1 та Б25І-1 від 18.03.2011, що підтверджується ухвалою від 05.11.2013 року у справі №754/18119/13-ц.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13.07.2016 року №754/18119/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.11.2016 р. у апеляційному проваджені № 22-ц/796/11800/2016, у задоволені позову було відмовлено.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у платника податків ОСОБА_3 об'єкт оподаткування в межах пп.164.2.7 п. 164.2. ст.164 ПК України, оскільки ТОВ «Інтервіамонт» подано позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б250-1 від 18.03.2011 в межах строку позовної давності.

Крім того, вказаним судовими рішеннями установлено, що платник податків ОСОБА_3 отримала в 2014 році дохід у вигляді суми заборгованості за укладеними цивільно-правовими договорами, за якими минув строк позовної давності у сумі 2430980,00 грн, оскільки даний платник протягом трьох років не розрахувався із ТОВ «Інтервіамонт» за отримане ним 18.03.2011 від даного товариства у власність майно.

Таким чином, платник податків ОСОБА_3 в 2014 році доходу у вигляді суми заборгованості за укладеними цивільно-правовими договорами, за якими минув строк позовної давності, не отримувала, а відтак й обов'язку з декларування доходів, як і обов'язку зі сплати податку на доходи фізичних осіб у останньої не виникало.

Більш того, судова колегія звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення №0041771306, на підставі якого визначено суму податкового боргу, оскаржено відповідачем до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року, залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.08.2016 №00041771306.

Разом з тим, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що зазначене рішення набрало законної сили 10.05.2018.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведене в сукупності свідчить, що позивачем на якого в силу норми частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не підтверджено належними та допустимими доказами визначену платнику податків ОСОБА_3 суму податкового боргу у розмірі 692957,59 грн.

Доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 24.01.2017 та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2018 року.