Постанова № 74328866, 24.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 756/6174/17 Суддя (судді) першої інстанції: Тітов М.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання поданих позивачем документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби під час бойових дій в Демократичній республіці Афганістан, та не призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у відповідності до ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (в редакції від 09.06.2013 року) (надалі за текстом - «Закон № 2011-XII») та п.п. 2 п.2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у відповідності до ч.2 ст. 16 Закону № 2011-XII») та п.п. 2 п.2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 та перерахувати Київському міському військовому комісаріату для подальшої виплати позивачу;

- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат здійснити виплату грошових коштів у розмірі 30-місячного грошового забезпечення.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до приписів Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання поданих ОСОБА_2 документів для призначення та виплати одноразової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби під час бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, та не призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у відповідності до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 09.06.2013) та п.п. 2 п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499. Зобов'язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у відповідності до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 09.06.2013) та п.п. 2 п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499, та перерахувати Київському міському військовому комісаріату для подальшої виплати ОСОБА_2 Зобов'язано Київський міський військовий комісаріат здійснити виплату грошових коштів у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у відповідності до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 09.06.2013) та п.п. 2 п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, скаржник посилається на те, що позивачем не надано документів про причини та обставини поранення, а тому підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги відсутні. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що справа розглядалась неповноважним судом.

Вказуючи на допущені, на думку Київського міського військового комісаріату, судом першої інстанції порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати вказане судове рішення.

Зокрема, скаржник посилається на те, що він не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 наполягає на тому, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, дослідивши усі обставини справи.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 01.10.1981 року по 28.12.1983 року проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та з 28.12.1981 року по 23.12.1983 рік приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан у складі військової частини № 85615.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 25 квітня 2013 року № 1064, підтверджено наявність у позивача захворювання, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

За даними довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0071515 від 14.11.2013 р. за результатами первинного огляду ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності з 12.11.2013 року. Причиною інвалідності зазначено поранення (контузія), пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

За даними довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0432834 від 26.11.2015 р. за результатами повторного огляду позивачу встановлено другу групу інвалідності. Причиною інвалідності зазначено поранення (контузія), пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У грудні 2015 року позивач звернувся до Київського обласного військового комісаріату із заявою та документами, необхідними для отримання одноразової грошової допомоги.

Листом від 24.02.2016 № ВСЗ/433 Київський міський військовий комісаріат повідомив позивача про те, що він не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та нової редакції Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на нього не поширюється. На вимогу позивача відповідач його пакет документів направив на розгляд комісії щодо виплати одноразової грошової допомоги Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Відповідно до витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 01 квітня 2016 року № 20, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів.

22.02.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Київського обласного військового комісаріату із заявою про надання відповіді на звернення щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Листом від 10.03.2017 № ВСЗ/444 Київський міський військовий комісаріат направив позивачу роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 06.04.2016 року № 248/3/6/1833 щодо протокольного рішення від 04.04.2016 року № 20 та причини повернення документів без реалізації.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - «Закон № 2011-XII») одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті зазначеного Закону Кабінет Міністрів України постановою №499 від 28.05.2008 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (надалі за текстом - «Порядок № 499»).

Пунктом 2 Порядку № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до абзацу сьомого підпункту 2 пункту 2 Порядку № 499, одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Тобто, положення Постанови № 499 та Порядку поширюють свою дію на порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги звільненим з військової служби особам у разі настання інвалідності, що сталася після 1 січня 2007 року, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 ІІ група інвалідності встановлена 12.11.2013 року.

Таким чином, позивач набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України № 499.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року №21-446а14, від 21 квітня 2015 року №21-135а15, від 10 березня 2015 року №21-563а14.

Рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю військовослужбовців приймає головний розпорядник коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, після отримання відповідного висновку із визначеним переліком документів, необхідних для призначення виплати.

Отже, розгляд питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності у Міністерстві оборони України розглядається та приймається зазначеною комісією.

В силу п.7 вищезазначеного Порядку, керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Таким чином, у даній правовій ситуації Міністерство оборони України зобов'язане було прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову у призначенні позивачеві грошової допомоги.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, суд зазначає, що Міністерство оборони України, не розглядаючи по суті заяву ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи та не приймаючи рішення за результатами розгляду вказаного питання порушив указане право позивача.

При цьому, у суду попередньої інстанції були відсутні підстави для зобов'язання Міністерства оборони України призначити одноразову грошову допомогу позивачеві, оскільки рішення з цього питання не приймалось.

Необґрунтованим є твердження Міністерства оборони України про те, що справу вирішено неповноважним судом.

На момент відкриття провадження у справі пунктом 4 частини 1 статті 18 КАС України передбачалось, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно ж до пункту 12 Розділ VII КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дій Міністерства оборони України протиправними.

Зобов'язати Міністерства оборони України прийняти рішення за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_2 для призначення одноразової грошової допомоги.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 29 травня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна