Постанова № 74328458, 29.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15358/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Мєзєнцева Є.І., Степанюка А.Г.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Музики Ігоря Євгеновича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.18р. у справі №826/15358/17 за позовом Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Музики Ігоря Євгеновича до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Галичина» про скасування пункту наказу

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України №3220/5 від 18.10.17р., яким наказано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Музики І.Є. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 місяців.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.18р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та не надано правової оцінки тому, що державна реєстрація права власності на склад за ТОВ «Рокмар» була здійснена у відповідності до вимог законодавства, на підставі повного пакету документів, за відсутності підстав для зупинення або відмови у державній реєстрації прав; при розгляді скарги Відповідачем були допущені процедурні порушення; застосування до Позивача відповідальності у вигляді блокування доступу до Державного реєстру речових прав на 12 місяців є надмірним та несправедливим.

Через канцелярію апеляційного суду від Відповідача та Третьої особи-2 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, у якому Міністерство юстиції України та ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» заперечили вимоги апеляційної скарги з покликанням на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим та відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, Позивач на підставі наказу КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області від 29.03.17р. №14-К з 30.03.17р. прийнятий на постійну роботу до Тернопільської філії Комунального підприємства.

За результатами розгляду заяви ТОВ «Рокмар» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та доданих до неї документів Позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.17р. №37186886 (а.с. 12), яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на склад, що розташований Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Богуна І, буд 8, кадастровий номер земельної ділянки 6123055100:02:007:0854, за суб'єктом: ТОВ «Рокмар».

11.10.17р. на розгляд Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшла скарга ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» від 29.09.17р. №29/09/2017, у якій скаржник просив скасувати прийняте Позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.17р. №37186886.

У скарзі зазначено, що ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» набуло права власності на нерухоме - нежитлові будівлі загальною площею 1926,7 м2, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Козівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.05.17р., укладеного з ТОВ «Гуків Арго», посвідченого приватним нотаріусом Козівського районного територіального округу Бондарук Н.М. 31.05.17р., яким внесено запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно про право власності ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» на придбані нежитлові будівлі загальною площею 1926,7 м2, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Козівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8. Під час підготовки документів на оформлення права оренди на земельну ділянку, ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» з інформаційних довідок №98050947 від 21.09.2017, №98053519 від 21.09.2017 стало відомо про те, що на даній земельній ділянці з кадастровим номером 6123055100:02:007:0854 та за адресою: Тернопільська обл., Козівський р-н., смт. Козова, вул. І.Богуна, 8, ТОВ «Рокмар», на підставі рішення державного реєстратора від 21.09.17р. №37186886, зареєстровано право власності на склад, загальною площею 73 м2. Скаржник наголосив на тому, що державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором за відсутності повного пакету документів, а саме: за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, а також за відсутності фактично самого об'єкта. Окрім того, поданий ТОВ «Рокмар» до реєстрації технічний паспорт не відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.01р. №127, зареєстрована у Мін'юсті України 10.07.01р. за №582/5773.

За результатами розгляду зазначеної скарги Комісія склала висновок від 17.10.17р. (а.с.134-137), яким задовольнила скаргу ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» у повному обсязі:

скасувала рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.17р. №37186886, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Музикою Ігорем Євгеновичем;

тимчасово заблокувала доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Музики Ігоря Євгеновича до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строк на 12 місяців.

На підставі вказаного висновку Комісії, Міністерством юстиції України видано наказ №3220/5 від 18.10.17р. «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» (а.с. 31), пунктом 3 якого тимчасового заблоковано доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Музики Ігоря Євгеновича до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 12 (дванадцять) місяців.

Не погоджуючись з вказаним наказом в частині заблокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем у межах та у спосіб визначених законом повноважень, з дотриманням порядку та процедури визначеної законодавством, прийнято оскаржуване рішення. Рішення прийнято з урахуванням істотних обставини у справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон №1952-IV) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Процедура розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (надалі - Порядок №1128).

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Відповідно до пцнкту 5 Порядку № 1128, перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

З наведених правових норм слідує, що розгляд Комісією скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, та включає у собі такі етапи:

перевірка відповідності скарги вимогам законодавства;

з'ясування причин та умов звернення особи зі скаргою;

встановлення обставин у справі.

У даному випадку, подана ТОВ «Мрія Фармінг Галичина» скарга від 29.09.17р. №29/09/2017 відповідає вимогам закону, містить обставини, що слугували підставою для звернення зі скаргою, містить обґрунтування порушеного права скаржника.

За змістом пунктів 9-10 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Отже, диспозиція вказаної норми передбачає альтернативні дії суб'єкта розгляду скарги щодо вибору способу повідомлення зацікавлених осіб, тобто суб'єкт розгляду може застосувати один із способів, зазначених вище, а черговість використання кожного конкретного способу визначається суб'єктом розгляду у залежності від конкретних обставин та наявної у нього інформації.

У даному випадку, Відповідач листами від 13.10.17р. №2/30549-0-33-17/19К та №30549-0-33-17/19К надіслав на адресу Позивача копію скарги та повідомлення про розгляд такої, який відбудеться 17.10.17р. Факт отримання копії скарги Позивачем не заперечується.

Окрім того, 13.10.17р. на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Отже, Позивач мав реальну можливість дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги з офіційного сайту Міністерства юстиції України, втім такою можливістю не скористався, а тому доводи щодо неналежного інформування Позивача про дату, час та місце розгляду скарги - необґрунтовані.

Неприбуття осіб, яких було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає розгляду скарг.

Поряд з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що апелянт не спростовує обставини по суті порушення, наслідком яких стало скасування прийнятого Позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.17р. №37186886.

За таких обставин, наявність формальних порушень процедурного характеру, навіть якщо і мала місце, не може бути самостійною правовою підставою для скасування рішень, оскільки така не впливає на законність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України. За загальним правилом, порушення процедури прийняття суб'єктом владних повноважень рішення може бути підставою для скасування такого лише у випадку, якщо такі порушення призвели до неправомірного рішення.

По суті установлених у скарзі обставин, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом статті 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

Відповідно до вимог статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 4 статті 18 Закону України №1952-IV передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав визначені статтею 22 Закону України №1952-IV.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року (далі - Порядок №1127, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Згідно з пунктом 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

У свою чергу статтею 27 Закону №1952-IV визначено підстави для державної реєстрації.

Пунктом 41 Порядку №1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Підстави для зупинення державної реєстрації визначені ст. 23 Закону №1952-IV, а підстави для відмови у державній реєстрації ст. 24 цього Закону.

Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що законодавець чітко визначив перелік документів, що є необхідними для реєстрації власності на об'єкт нерухомого майна (в т.ч. новозбудований) та визначив обов'язкову умову для реєстрації права - відповідність таких документів вимогам чинного законодавства, а також встановив обмеження дій державного реєстратора у разі недотримання законодавчих вимог чи застережень.

Як свідчать обставини справи, ТОВ «Рокмар» до реєстрації були подані наступні документи: декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області 15.09.2017 №ТП 141172581290; технічний паспорт на склад №8 по вул. Богуна у селищі Козова, інвентарна справа №18092017-1567, виготовлений 18.09.17р. ТОВ «Лекстатус Групп» та витяг з ДРРП №94449297 від 14.08.17р. про наявність права користування земельною ділянкою.

Всупереч наведеним правовим нормам Відповідачем було проведено реєстраційні дії за відсутності усіх обов'язкових документів, зокрема: за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, а саме рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння об'єкту нерухомого майна, площею 73 м2, поштової адреси.

Окрім того, при проведенні державної реєстрації прав, державним реєстратором не встановлено належним чином відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, зокрема: відомості про речові права на земельну ділянку та об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований, що містяться у Державному реєстрі прав, оскільки за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8, розташоване нерухоме майно, що належить TOB «Мрія Фармінг Галичина».

Слід також вказати на те, що державним реєстратором не забезпечено виготовлення електронних копії усіх документів, поданих для державної реєстрації прав шляхом сканування таких документів, що долучаються до заяви, зареєстрованої даних заяв, що суперечить п. 10 Порядку №1127 та свідчить про відсутність таких документів в реєстраційній справі.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час проведення Управлінням ДАБІ у Тернопільській області за зверненням TOB «Мрія Фармінг Галичина» перевірки ТОВ «Рокмар» за фактом подачі Товариством недостовірних даних у поданій декларації про готовність до експлуатації об'єкта: будівля складу, за адресою: вул. І. Богуна, 8, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області, було виявлено наведення недостовірних даних у вказаній декларації та повідомленні про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (ТП 141172581290), у зв'язку з чим, зазначені дозвільні документи були скасовані. Вказані обставини підтверджуються листом Управління ДАБІ у Тернопільській області від 29.09.17р. №40-1019-1.18/2262-17 (а.с.71).

Так, згідно листа Сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури Козівської РДА Тернопільської області від 26.09.17р. №40 (а.с. 74) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт «Будівництво складу» по вул. Богуна, 8 смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області не видавались.

Згідно листа Фірми «Матек» від 03.10.17р. №650-10/17 (а.с. 75) проектна документація на об'єкт «Будівництво складу» по вул. І. Богуна, 8, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області ними не розроблялась; наказ про призначення керівника проекту не видавався; відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд не призначало.

Колегією суддів також установлено, що TOB «Мрія Фармінг Галичина» звернулось до СУ ГУНП в Тернопільській області із заявою по факту внесення неправдивих відомостей до офіційного документа службовими особами ТОВ «Рокмар» (а.с.72). Відомості, які містяться у вказаній заяві внесені у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №120172100000000255 від 26.09.17р., за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування було установлено, що ТОВ «Лекстатус Групп» не виконувало робіт для ТОВ «Рокмар» з виготовлення Технічного паспорту на склад 73 кв.м за адресою: Тернопільська обл., Козівський район смт. Козова, вул. Богуна, 8. ТОВ «Лекстатус Групп» заперечує будь-які договірні відносини з ТОВ «Рокмар» (а.с. 74).

Зазначені вище обставини також були враховані Відповідачем при прийнятті рішення за результатами розгляду скарги TOB «Мрія Фармінг Галичина» на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.17р. №37186886.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Відповідачем прийняте рішення на підставі вимог закону та обґрунтовано, із врахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Позивачем у межах даного спору не оскаржується рішення Відповідача в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.17р. №37186886, прийнятого Позивачем.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 37 Закону №1952-IV, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Колегія суддів зазначає, що зазначені санкції є альтернативними. Право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України, йому ж надано повноваження самостійно визначати строк тимчасового блокування у разі обрання ним цього виду санкції. Чинним законодавством межі цього строку не встановлені.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Обраний Відповідачем вид відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав є найменш суворішим із визначених ч. 6 ст. 37 Закону №1952-IV видів відповідальності, оскільки блокування доступу до Реєстру передбачає тимчасовий захід, який поновлюється після закінчення установлених Міністерством юстиції України строків такого блокування. Такий вид відповідальності, на переконання колегії суддів, є співмірним із вчиненим Позивачем порушенням, що призвело що скасування реєстраційної дії внаслідок порушення прав третьої особи.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ Міністерства юстиції України №3220/5 від 18.10.17р. «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в оспорюваній його частині є таким, що прийнятий у межах та у спосіб визначених повноважень, з дотриманням процедури та порядку його прийняття та з урахуванням істотних обставин у справі, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Музики Ігоря Євгеновича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.18р. у справі №826/15358/17 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.18р. у справі №826/15358/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Мєзєнцев Є.І.

Степанюк А.Г.