Ухвала суду № 74328261, 23.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5680/18

Провадження № 2/522/5913/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.,

за участю секретаря Полегенького В.С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1, державних реєстраторів комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та приведення самовільно реконструйованого об’єкту нерухомості в попередній стан,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, державних реєстраторів комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та приведення реконструйованого об’єкту нерухомості з звеличенням площі за рахунок зайняття земельної ділянки в попередній стан.

Частиною 1статті 19 ЦПК визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч.8 ст. 30 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Судом встановлено, що у рамках цієї справи виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди не є безпосередньою підставою для звернення до суду. Позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ґрунтуються на протиправності дій державних реєстраторів комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» при виконанні функції державного реєстратора, як суб’єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав. Тобто, у цих вимогах спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державних реєстраторів комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», як держреєстраторів, яки у межах спірних правовідносин діяли як суб’єкт владних повноважень. Аналогічну позицію висловлено в Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 25.04.2017 року.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що заявлена позивачем вимоги щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав власності становить спір із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, який розглядається адміністративним судом згідно положень ст. 19 КАС України.

Крім того, Управління ДАБК ОМР є суб'єктом владних повноважень, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи, в яких однією зі сторін виступає вказаний орган. Крім того, виходячи з положень ч. 1 ст. 38 і п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», в разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення порушень будівельних норм неможлива, ДАБК має право видати припис про усунення порушень, в тому числі шляхом знесення такого об'єкта.

Наявність такого розпорядження і його невиконання - обов'язкова умова, при якому у контролюючого органу виникає право звертатися до суду з відповідним позовом. І, з огляду на положення ч. 4 ст. 5 КАС, справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Оскільки процедура видачі розпорядження носить публічно-правовий характер, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта повинно розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Звертаючись до суду з позовом і мотивуючи свої вимоги порушенням містобудівних чи інших норм і правил, суб'єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав, а з метою захисту інтересів суспільства і запобігання можливих несприятливих наслідків. Об'єктами цивільних прав відповідно до ст. 177 ГК є речі - предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. Речі поділяються на рухомі і нерухомі. До останніх належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу, право власності на новостворене нерухоме майно, з урахуванням передбачених законом обставин, виникає з моменту: - завершення будівництва; - прийняття об'єкта в експлуатацію; - державної реєстрації. Поки ці умови не дотримані, особа вважається лише власником матеріалів і устаткування, використаного в процесі будівництва, а не будівлі як такого. Відповідно до ст. 376 ГК України, самовільним вважається будівництво, здійснене: - на земельній ділянці, відведеній не тому особі, яка здійснювала будівництво; - на земельній ділянці, що має інше цільове призначення; - без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту. Таким чином, мета приведення самовільно реконструйованих об'єктів - не перехід на права власності на них, а приведення у відповідність до вимог законодавства, спрямованого на захист громадських інтересів.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що даний спір не пов'язаний з майновими правами і, безумовно, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. (аналогічну позицію висловили Великій палаті Верховного суду по справі № 804/6104/14)

Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_1’яснити позивачу, що розгляд питання про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державних реєстраторів комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» на підставі яких за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення по вулиці Канатній, 96 в м. Одесі, а також вимоги щодо приведення реконструйованого об’єкту нерухомості з звеличенням площі за рахунок зайняття земельної ділянки в попередній стан слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 260, 352, 353 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Закрити провадження у справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1, державних реєстраторів комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області»: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та приведення об’єкту нерухомості в попередній стан.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 28 травня 2018 року.

Суддя: Науменко А.В.

23.05.2018