Рішення № 74326267, 19.04.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

19.04.2018

Справа №489/5752/17

Провадження №2/489/801/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого – судді Рум’янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – ОСОБА_2

за участю: позивача – ОСОБА_3, представника позивача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Інгульський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_6 територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6957 від 26.07.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 щодо стягнення заборгованості за період з 14.12.2007 року по 04.07.2017 року та задоволення вимог відповідача за кредитним договором №NKKLVA012270009 від 14.12.2007 року в розмірі 2840656,35 грн., оскільки відсутній безспірний характер суми заборгованості в зв’язку із тим, що відповідачем не надано приватному нотаріусу листа щодо підтвердження факту направлення позивачу вимоги про сплату заборгованості, графіку погашення кредиту, який є невід’ємною частиною кредитного договору, первинних документів, а також приватним нотаріусом не враховано строки позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками в три роки, пені в один рік.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа надала заперечення стосовно позову.

З’ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до виконавчого напису від 26.07.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №6957, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 запропонував стягнути грошові кошти у сумі 2840656,35 грн. з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором №NKKLVA012270009 від 14.12.2007 року, за період з 14.12.2007 року по 04.07.2017 року, в тому числі: залишок заборгованості за кредитом – 17629,89 доларів США; залишок заборгованості за відсотками – 7765,98 доларів США; пеня – 78608,09 доларів США; штраф (фіксована частина) – 9,62 доларів США; штраф (відсоток від суми заборгованості) – 5150,20 доларів США; витрати, пов’язані із вчиненням виконавчого напису – 3000,00 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису 27 жовтня 2017 року постановою державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_6 територіального управління юстиції у Миколаївській області відкрито виконавче провадження №55020195, а постановою від 22.11.2017 року описано та накладено арешт на транспортний засіб CHERY TIGO 2.0 (2007), чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1.

Положеннями статті 18 Цивільного кодексу України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

У відповідності з п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно із п. 3.2 та п. 3.5 вказаного Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Пунктом 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз’яснено, що однією з об’єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред’явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з’ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов’язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Верховний суд України в постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, щобезспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Звертаючись до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису відповідачем було надано такі документи: письмова вимога, копія квитанції про направлення вимоги ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1, виписка з рахунка із зазначенням суми заборгованості за період з 17.12.2007року по 04.07.2017 року.

З матеріалів нотаріальної справи вбачається, що направлення позивачу вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором відбулось за іншою адресою ніж місце реєстрації позивача, нотаріусом не враховано строки позовної давності до заявлених вимог.

Відповідачем будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було.

Враховуючі викладене суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп..

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Інгульський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_6 територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 26 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №6957, за яким підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за період з 14.12.2007 року по 04.07.2017 року за кредитним договором №NKKLVA012270009 від 14.12.2007 року в розмірі 2840656 грн. 35 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум’янцева

Повний текст судового рішення складений «07» травня 2018 року.