Ухвала суду № 74326088, 30.05.2018, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1478/17-к

1-кп/468/40/18

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43

УХВАЛА

30.05.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді Муругова В.В., з участю секретаря Цегельник Н.В., прокурора Богданова І.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017150140000002 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 286 КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 інкримінується, що він 02.01.2017 року близько 20.30 год. в м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 в темний час доби, рухався по освітленій ліхтарями вуличного електроосвітлення проїзній частині вулиці Полтавської, що має по одній смузі руху в кожному напрямку. Під час руху біля буд № 30 вулиці Полтавської водій ОСОБА_1, грубо порушуючи вимоги пп. 2.3.б, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, під час виникнення об’єктивно видимої небезпеки для руху транспортного засобу у вигляді пішохода ОСОБА_4, який в той час перетинав проїзну частину вулиці Полтавської зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної його зупинки, хоча мав таку можливість, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох стегнових кісток у нижній третині зі зміщенням уламків, двобічного ангулярного перелому нижньої щелепи зі зміщенням, перелому верхньої щелепи Ле фор 2, множинних саден обличчя, рани нижньої щелепи, рани слизової оболонки верхньої губи, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Крім того, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої отримав тілесні ушкодження ОСОБА_4, ОСОБА_1, ігноруючи загальноприйняті норми моральності та грубо порушуючи вимоги п.п. 2.10 «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е» ПДР України, негайно не зупинив транспортний засіб і не залишився на місці пригоди, не увімкнув аварійної сигналізації та не встановив знаки аварійної зупинки; перемістив транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, виклику карети швидкої допомоги, не звернувся за допомогою до присутніх і відправлення потерпілого до лікувального закладу; не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, не записав прізвищ та адрес очевидців, та не очікував прибуття працівників поліції; не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об’їзду пригоди. При цьому, усвідомлюючи, що він здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_4, чим поставив останнього у небезпечний для життя стан, будучи зобов’язаним та маючи можливість надати йому допомогу, з місця пригоди зник, залишивши потерпілого на узбіччі дороги без надання допомоги, коли той був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, який виник в результаті дорожньо-транспортної пригоди

В ході судового розгляду прокурор заявив клопотання про призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди, оскільки в ході судового розгляду і дослідження висновку експерта за №417 від 04.07.2017 року виявлено, що експертні дослідження здійснювались з використанням розрахунків часу настання уповільнення при гальмуванні автомобіля на сухому асфальті, хоча відповідно до обставин справи і проведеного слідчого експерименту з ОСОБА_6 дорожнє покриття на момент ДТП було вологим. Крім того, у вказаному висновку експерта допущена описка з посиланням на інший транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_2, який не стосується даного кримінального провадження. Прокурор просив доручити експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України провести повторну судову інженерно-транспортну експертизу обставин дорожньо-транспортної пригоди, надавши в розпорядження експертів матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1М та поставивши перед експертами питання: 1) Як повинен був діяти водій автомобіля НОМЕР_3 у даній дорожній обстановці з точки зору вимог ПДР? 2) Чи є в діях водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України? 3) Чи мав водій автомобіля НОМЕР_3 у дорожній обстановці, що склалася, технічну можливість запобігти ДТП? 4) Чи знаходяться дії водія ОСОБА_1 з технічної точки зору у прямому причинному зв’язку з настанням ДТП?.

Захисник заперечив проти клопотання прокурора, оскільки воно є незаконним, вихідні данні ґрунтуються на недопустимих доказах та суд не може призначити експертизу за таким клопотанням прокурора, питання прокурора є аналогічними питанням, які ставив слідчий перед експертом. Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Представник потерпілого клопотання прокурора підтримав.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд керується положеннями ч.1 ст. 332 КПК України, відповідно до якої експертиза призначається за клопотанням сторін або потерпілого, та загальної засади диспозитивності, відповідно до якої суд вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторона, і змагальності, за якою суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх прав та виконання процесуальних обов’язків.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 року №8 повторна експертиза серед іншого, призначається за наявності коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

При цьому, дійсно висновок експерта за №417 від 04.07.2017 року містить очевидні суперечності іншим матеріалам справи, оскільки експертні дослідження здійснювались з використанням розрахунків часу настання уповільнення при гальмуванні автомобіля на сухому асфальті, хоча відповідно до обставин справи дорожнє покриття на момент ДТП було вологим. Крім того, у вказаному висновку експерта міститься посилання на інший транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_2, який не стосується даного кримінального провадження.

Описані вище обставини, на думку суду, є достатніми для призначення повторної експертизи та з врахуванням засад змагальності та диспозитивності є підставами для задоволення клопотання прокурора як сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні, при цьому суд не в праві давати оцінку належності достатності чи допустимості наданих сторонами доказів на даному етапі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 332 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди в кримінальному провадженні №12017150140000002 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 286 КК України - задовольнити.

Призначити по справі повторну судову інженерно-транспортну експертизу обставин дорожньо-транспортної пригоди, провадження якої доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирішення експертизи поставити такі питання:

1) Як повинен був діяти водій автомобіля НОМЕР_3 у даній дорожній обстановці з точки зору вимог ПДР?

2) Чи є в діях водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України?

3) Чи мав водій автомобіля НОМЕР_3 у дорожній обстановці, що склалася, технічну можливість запобігти ДТП?

4) Чи знаходяться дії водія ОСОБА_1 з технічної точки зору у прямому причинному зв’язку з настанням ДТП?.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Надати експерту для дослідження матеріали кримінального провадження №12017150140000002 (справа №468/1478/17-к).

Суддя