Ухвала суду № 74325130, 29.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13993/17

УХВАЛА

29 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Губська О.А., Собків Я.М.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація щастя» про відвід суддів Бєлової Л.В., Губської, О.А., Собківа Я.М. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація щастя» до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бармія Н.Г., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н.О. про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Київського апеляційного адміністративного суду перебуває справа №826/13993/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація щастя» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Губської О.А., Собківа Я.М..

23 травня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація щастя» до Київського апеляційного адміністративного суду подано заяву про відвід суддів Бєлової Л.В., Губської О.А., Собківа Я.М. від розгляду даної справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про відвід та обставини справи, колегія суддів вважає, що заява про відвід суддів підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, заява про відвід мотивована тим, що 21 травня 2018 року у судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду колегія суддів досліджувала обставини спору, які не є предметом розгляду у межах даної адміністративної справи.

Предметом спору у даній адміністративній справі є наказ Міністерства юстиції України №2437/5 від 31 липня 2017 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині задоволення скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 12 червня 2017 року та в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2017 року №36283120, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г..

Натомість, колегія суддів запитувала у представників позивача та третьої особи пояснення щодо попередніх власників майна та підстав його набуття.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обставина, на яку посилається заявник, мала місце 21 травня 2018 року, а заяву про відвід суддів подано 23 травня 2018 року, тобто з дотриманням 2-денного строку.

Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), крім іншого, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Правовою підставою для відводу судді є наявність обґрунтованих, об'єктивних та беззаперечних обставин, передбачених ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до положень ч. 1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ветштайн проти Швейцарії» Суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи ( справа Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) п. 98).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей ч. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v.), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу.

Суд не погоджується з доводами заявника про порушення судом норм процесуального права, які свідчать про упередженість та необ'єктивність колегії суддів. Детальне ослідження обставин спору власне не може свідчити про наявність упередженості суддів чи неможливості прийняття ними об'єктивного рішення.

Отже, обставини, якими обґрунтовує свої вимоги позивач, не свідчать про упередженість чи необ'єктивність суддів.

Разом з тим, аналізуючи доводи скаржника, можна дійти висновку, що у нього склалось уявлення, що його справа не буде розглянута об'єктивно та неупереджено. Оскільки свої сумніви в неупередженості колегії суддів позивач пов'язує з діями суду, які мали місце, суд вважає, що у стороннього спостерігача, зокрема і у позивача, могли б виникнути сумніви в неупередженості суддів.

Так, на переконання суду апеляційної інстанції, особливості дослідження обставин спору колегією суддів у складі головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Губської О.А., Собківа Я.М. могли викликати у позивача сумніви щодо дотримання об'єктивного критерію неупередженості.

Більш того, факт подання заяви про відвід суддів сам по собі ставить під сумнів забезпечення об'єктивного критерію неупередженості суду у розгляді справи.

Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог ст.. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, гарантій щодо незалежності та неупередженості судді, з метою уникнення сумніву щодо об'єктивності та неупередженості колегії суддів, своєчасного розгляду справи, з підстав суддівської етики, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація щастя» про відвід суддів Бєлової Л.В., Губської, О.А., Собківа Я.М..

Керуючись ст. 38-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація щастя» про відвід суддів Бєлової Л.В., Губської, О.А., Собківа Я.М. - задовольнити.

Відвести суддів БєловуЛ.В., Губську, О.А., Собківа Я.М. від розгляду справи №826/13993/17.

Справу №826/13993/17 передати керівнику апарата для здійснення автоматизованого розподілу справи між суддями.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді О.А. Губська,

Я.М. Собків