Ухвала суду № 74324726, 14.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/1577/17 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н.М.

Провадження № 22-ц/783/7236/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія:20

У Х В А Л А

судового засідання

14 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Цапа П.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, -

в с т а н о в и л а:

позивач ОСОБА_4 звернулась в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним та просила: відповідно ст.ст.256, 267 ЦК України, поновити їй строк звернення до суду за захистом порушеного права, пропущений з поважних причин; визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого у с. П’ятничани по вул. Шевченка, 1 Стрийського району Львівської області, укладеною між нею та відповідачем, ОСОБА_2 та посвідченого 04.10.2005р. приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_6, реєстр №6735; стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на юридичну допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка покликалася на те, що їй на праві власності належав житловий будинок у с. П’ятничани по вул. Шевченка 1 Стрийського району Львівської області. Більше десяти років тому, десь з літа 2005 р., її рідна сестра – ОСОБА_7, що заходила провідувати її, стала вести розмови про необхідність позивачці стороннього догляду, та що найкращою кандидатурою для цього буде її онук – ОСОБА_2, так як господарство потребує чоловічої руки. Їй дійсно, у зв’язку з похилим віком стало складно доглядати за собою, вести господарство, доглядати будинок в якому проживала. Її єдиний син – ОСОБА_8, що проживав зі своєю сім’єю в с. П’ятничани по вул. Шевченка 7а Стрийського району, на той час був важко хворий, дочка навчалася, хворіла дружина, відповідно не мав змоги доглядати за нею. Розуміючи, що їй одній буде важко доживати, вона погодилася з умовами сестри, що її онук буде доглядати її до смерті, опікуватися нею, допомагати у господарстві, натомість вона переоформить на нього свій будинок.

Сестра та її онук стали періодично заїжджати до неї, приносити гостинці. На початку жовтня 2005р. відповідач своїм автомобілем завіз її до нотаріуса, якого сам підшукав в м. Стрий Львівської області, де в присутності незнайомих їй людей вона підписала якісь документи. Наслідки підписання документів їй не роз’яснювали, сама їх не читала, так як довіряла родичу. Жодних коштів при цьому відповідач їй не передавав. Мова про кошти навіть не йшла.

Після підписання договору вона ще десять років продовжувала одна проживати у будинку. Відповідач час від часу (один-два рази на місяць) навідувався до неї ( частіше навідувалася її сестра), привозили їжу. Вони забирали більшу частину її пенсії та розпоряджалися нею, купляли з неї продукти харчування. Комунальні послуги сплачувала сама зі своєї пенсії. З кожним роком відвідини відповідача ставали все рідші. Зиму 2014 р. вона змушена була зимувати у будинку сина. Повернулася до свого будинку весною 2015 р. В той період з’явився відповідач, який вже одружився. Він повідомив їй, що має намір вселитися в будинок з дружиною, та що спільне проживання буде на краще для її догляду.

Вселившись в будинок весною 2015 р. молода сім’я створила їй нестерпні умови для проживання. Вони не доглядали її, кричали, погрожували здати в будинок престарілих. Не витерпівши такого ставлення в кінці 2015р. вона пішла проживати в будинок сина. У її будинку залишилось все її майно, меблі, посуд, документи. Навесні 2016 р. відповідач не питаючи дозволу, не чекаючи часу її смерті, почав робити реконструкцію будинку, зносити старі господарські будівлі, викидати її речі. Тому вона вирішила розірвати укладений з відповідачем, як вважала, договір довічного утримання. Зайшла до відповідача, щоб узяти документи, на що він вже навіть не впустив її у будинок та заявив, що будинок належить йому. Враховуючи наведене вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_4 строк звернення до суду з позовом.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого у с. П’ятничани по вул. Шевченка 1 Стрийського району Львівської області, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5вичем та посвідченого 4 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 6735.

Стягнуто з ОСОБА_5овича на користь ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Дане рішення оскаржив представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі зазначає, що районний суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також мало місце порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що до даної позовної заяви позивачем не надано жодного доказу тому, що ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_4 у користуванні житлом, не додано листувань між позивачем та відповідачем, не надано звернень до сільської ради з приводу усунення перешкод у користуванні житлом, не додано звернень до правоохоронних органів, щодо факту усунення перешкод у користуванні будинком, відсутні звернення позивача до правоохоронних органів про неправомірні дії позивача та нотаріуса щодо відчуження майна.

Звертає увагу, що позивач ОСОБА_4 свідомо відчужила спірний житловий будинок, оскільки в неї та в сім’ї її сина були фінансові проблеми, нестача коштів - однак дані обставини не були взяті до уваги при розгляді справи районним судом.

Окрім того зазначає, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним, однак районним судом при винесені рішення проігноровано той факт, що стороною у договорі ОСОБА_2 виконано свої умови договору, а саме оплачено а позивачем отримано кошти в сумі 16 105 грн. що підтвердили: відповідач, свідок ОСОБА_9 та приватний нотаріус. Також судом не враховано доповнення до заперечення про те, що пунктом 19 Постанови №9 Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року встановлено, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та постановити рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про скасування договору купівлі-продажу житлового будинку – відмовити повністю.

В судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи від сторін не поступило, поважності причин неявки в судове засідання ними не надано, а тому в силу вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст.1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається Апеляційним судом Львівської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

14 травня 2018 року від ОСОБА_8 надійшла заява про зупинення провадження у даній справі у зв'язку із тим, що позивач ОСОБА_4, яка є його матір'ю померла 16.04.2018, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_10 І-СГ №489150 виданого виконавчим комітетом П`ятничанської сільської ради Стрийського району Львівської області від 16 квітня 2018 року, оскільки він є єдиним сином та спадкоємцем, просить суд зупинити апеляційне провадження до його вступу, як правонаступника ОСОБА_4.

Крім того, 14 травня 2018 року від представника ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_11 надійшла заява, в якій зазначала, що її довірителька ОСОБА_4 16 квітня 2018 року померла, оскільки дані правовідносини допускають правонаступництво, просить суд зупинити апеляційне провадження до вступу правонаступників ОСОБА_4 у спадкові права.

Заслухавши суддю доповідача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до змісту п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичною особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до змісту ст.ст. 181, 316, 1216 ЦК України нерухомі речі входять до складу спадщини та відповідно права та обов’язки, що стосуються нерухомої речі переходять до спадкоємців померлої особи.

Відповідно спірні правовідносини, які стосуються нерухомої речі, що належала померлій ОСОБА_4, – допускають правонаступництво, а тому провадження у справі слід зупинити до залучення у справі правонаступника (правонаступників) померлої ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 251, 367, 368 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним – зупинитидо залучення у справі правонаступника (правонаступників) померлої ОСОБА_4, яка померла 16.04.2018 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 14.05.2018 року.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

ОСОБА_12