Рішення № 74323384, 18.05.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/126/2018

Справа № 325/197/18

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря судового засідання Орманджи Ф.К., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши в смт.Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4, третя особа Приазовська селищна рада, про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо нарахування їй 29 червня 2017 року штрафу за полив городу в сумі 784,21 гривень незаконними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок вартості наданих їй житлово-комунальних послуг шляхом віднімання від поточної суми нарахування вартості послуг суми нарахованого штрафу 784,21 гривень.

В обґрунтування вимог зазначила, що 25 жовтня 2016 року між нею як споживачем і ФОП ОСОБА_4, як виконавцем, укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 укладеного договору, він набув чинності з 22 червня 2016 року та діє до цього часу. Працівниками ФОП 29 червня 2017 року складений акт про виявлене порушення, яке полягає у поливі городу, за що нарахований штраф в розмірі 784,21 гривень. Сума штрафу внесена в квитанцію про оплату комунальних послуг, як інші послуги. На її та представника звернення до ФОП за обґрунтуванням суми 784,21 грн., яка нарахована незаконно, відповідач не надав пояснень. Посилаючись на п.19 ч.1 ст.1, ст.ст.1-1, 2, п.6 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 ст.19, п.4 ч.4 ст.19, п.п.1, 3-5, 7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач вважає, що відповідач як виконавець житлово-комунальних послуг, що займає на ринку монопольне становище, порушив її права як споживача шляхом застосування штрафу, не передбаченого умовами договору та ненаданням їй інформації щодо підстав та розрахунку такого нарахування. З огляду на вказане позивач вважає дії відповідача щодо нарахування штрафу і вимогу його сплатити агресивними та незаконними. Відповідно до ч.ч.6,7 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 16 червня 2005 року, право визначати інший, ніж передбачений договором та законодавством, режим постачання житлово-комунальних послуг мають виключно органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. В смт.Приазовському таким органом є Приазовська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, який має виключні повноваження щодо встановлення таких обмежувальних заходів як особливий режим надання житлово-комунальних послуг. Але, Приазовська селищна рада відповідних рішень не приймала. Поняття штрафу не передбачене не тільки укладеним між позивачем та відповідачем договором, а й жодним нормативним актом у сфері надання житлово-комунальних послуг. Зазначення в квитанції такого платежу як «прочие», суперечить вимогам ч.7 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивачем, відповідно до вимог ст.84 ЦПК України, разом із позовною заявою подане клопотання про витребування доказів, яке 19 лютого 2018 року судом при відкритті провадження у справі задоволене, так як суду надані докази про звернення адвокатом ОСОБА_1 05.12.2017 року до ФОП ОСОБА_4 за роз’ясненнями щодо нарахування суми 784,21 грн. як «прочие». У зв’язку з відсутністю відповіді на дане звернення, а також з метою з’ясування всіх обставин справи щодо нарахування вказаної суми споживачу, судом ухвалено зобов’язати відповідача надати суду відповіді на питання: чи було допущене ОСОБА_3 29 червня 2017 року порушення правил водокористування; якщо так, то яке саме, яким нормативним актом таке порушення передбачене; яким чином та ким із співробітників ФОП ОСОБА_4 порушення було виявлено; якими доказами підтверджено зазначене порушення; яким чином та за якою методикою розрахована вартість штрафу, який зазначено в акті про виявлене правопорушення; що саме визначено у квитанції про оплату комунальних послуг № 1430 за липень 2017 рік, яка надана для оплати ОСОБА_3 у графі «прочие» на суму 784,21 грн., вартість яких саме інших послуг нарахована на вказану суму.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі та витребування доказів отримана відповідачем 26 лютого 2018 року.

Відповідач в підготовче судове засідання 06 березня 2018 року не з’явився, надав заяву з клопотанням про відкладення засідання, відзиву та витребуваних доказів не надав.

19 березня 2018 року в підготовче судове засідання відповідач не з’явився, його представник за довіреністю ОСОБА_5 надала заяву з клопотанням про відкладення судового засідання для можливості підготуватися до засідання. Відзив та витребувані докази суду не надані.

В підготовче судове засідання 18 квітня 2018 року, яким завершене підготовче провадження, відповідач або його представник не з’явились, вимоги суду про забезпечення доказів, викладені в ухвалі від 19 лютого 2018 року, ОСОБА_6 не виконані, будь які обґрунтування суми 784,21 гривень нарахованої споживачу суду не надані.

Відзив на позовну заяву та інформацію на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшли до суду тільки 02 травня 2018 року після закінчення підготовчого провадження та до початку розгляду справи по суті.

Згідно відзиву та інформації відповідача, він не визнає позовні вимоги, так як 29 липня 2017 року контролерами ФОП встановлений факт поливання городу, що є порушенням Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 року, яке виразилося в нераціональному використанні води у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній. В такому випадку, пунктом 10.1 цих Правил, п.4.3 договору від 25.10.2016 року укладеного між позивачем і відповідачем, передбачено здійснення розрахунку за воду виробником за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Виконкомом Приазовської селищної ради 10 травня 2017 року, відповідно до ст.10 Водного кодексу України, ухвалене рішення № 73 «Про забезпечення водопостачання на території Приазовської селищної ради та економії води в літній період», пунктом 1 якого заборонено на території селищної ради полив холодною водою зелених зон присадибних ділянок та городів, а пунктом 3.4. контролерів ФОП ОСОБА_4 зобов’язано проводити щотижневі перевірки додержання правил використання води в період з травня по вересень 2017 року. Згідно ч.1ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» це рішення є обов’язковим для виконання. Рішенням виконкому № 80 від 16 серпня 2016 року затверджені норми споживання води на 2016-2018 роки для абонентів ФОП, яким для житлових будинків квартирного типу з водопроводом та каналізацією затверджена норма споживання води об’ємом 120 літрів на добу для однієї людини. Контролерами ФОП ОСОБА_4 при складанні акту про виявлене порушення від 29.06.2017 року, який є лише документом, що підтверджує факт порушення, помилково застосований термін «штраф». Нараховані позивачці кошти 784,21 грн. є не штрафом в розумінні ст..549 ЦК України, а є нарахуванням платежу за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води, які здійснені відповідно до п.4.3. договору від 25.10.2016 року, пунктів 3.3., 10.1 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Підставою для сплати коштів споживачем є платіжний документ, згідно ст..32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У квитанції про оплату комунальних послуг № 1430 за липень 2017 року, яка надана для оплати ОСОБА_3, сума розрахунку витрат води 784,21 грн. помилково вказана в графі «прочие услуги». На цей час помилка виправлена, спірна сума зазначена як «заборгованість за минулий період», згідно ч.7ст.32 Закону України «Про житлово – комунальні послуги». Позивачкою не заперечується сам факт нераціонального водокористування, тому вважає в задоволенні позову слід відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 на відзив та інформацію відповідача надав уточнення вимог, де просить визнати дії відповідача щодо нарахування додатково за полив городу 784,21 грн. незаконними і зобов’язати здійснити перерахунок вартості наданих позивачу житлово-комунальних послуг шляхом віднімання від поточної суми нарахування вартості послуг суми 784,21 грн. в обґрунтування доповнив, що рішення про особливий режим надання житлово-комунальних послуг відноситься до сфери управління Приазовської селищної ради, а виконавчий комітет не повноважний приймати такі рішення. Взагалі, подані відповідачем письмові докази не можуть бути прийняті судом до уваги відповідно до вимог ч.1ст.78, ч.ч.4,5 ст.83 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав вимоги позивача ОСОБА_3 з підстав, викладених в письмових позовній заяві та уточненому позові. Вказав на те, що сума 784,21 грн., будь то штраф чи плата за воду, нарахована незаконно, ОСОБА_3 не визнає обставину про полив городу і про визнання цієї обставини в позові не вказувала. Докази надані після завершення підготовчого провадження, копії яких позивачу не надані до цього часу, не можуть бути прийняті судом. Навіть при їх прийнятті, наведені докази не підтверджують обставини порушення споживачем договору чи нормативних актів. Наданий відповідачем розрахунок не підтверджений іншими доказами: акт складений у відсутності споживача, дані про площу перерізу труби в договорі чи в інших документах відсутні, житловий будинок ОСОБА_3 не оснащений каналізацією, тому взята в розрахунку норма витрат води на добу – 120 л є невірною.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягає на відмові в задоволенні позову, оскільки вважає, що відповідачем доведене нераціональне використання води споживачем ОСОБА_3, яке виявилося в поливі городу, що засвідчене актом. Наведене ним рішення виконавчого комітету селищної ради, яке опубліковане в місцевій газеті, ухвалене законно. Рішенням встановлені обмеження у використанні води в літній період у вигляді заборони поливу. Розрахунок суми 784,21 грн. за нераціональне використання води зроблений вірно, з урахуванням даних, які наявні у виконавця, площі перерізу труби на вводі. Такі дані (схеми або креслення із зазначенням діаметра труб), згідно п.4.2. договору, споживач зобов’язана мати або виконати такі креслення. В договорі вказана адреса споживача: вул..Миру, 29 смт.Приазовське, тому акт про виявлене порушення за цією адресою складений на ОСОБА_3 і їй вірно нарахована додаткова плата за нераціональне використання води.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, Приазовський селищний голова просив суд розглядати за відсутності представника селищної ради.

Судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, укладеного 25 жовтня 2016 року між фізичною особою підприємцем (ФОП) ОСОБА_4 (виконавцем) і ОСОБА_3 (споживачем), виконавець зобов’язується своєчасно надавати споживачеві послуги з водопостачання холодної і водовідведення на одну особу власника будівлі за адресою: вулиця Миру, 29, смт. Приазовське Запорізької області, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п.4.1. договору споживач має право на отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості; на ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно п.4.2. договору споживач зобов’язаний мати схеми або виконавчі креслення своїх водопровідних і каналізаційних комунікацій та обладнання, із зазначенням діаметра труб. Споживачі, що не мають схем або виконавчих креслень своєї водопровідної та каналізаційної мережі, повинні виконати інвентаризаційні креслення в строк, узгоджений з виконавцем; оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Виконавець має право, згідно п.4.3. договору, вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; при виявленні витоку води в мережах споживача внаслідок нераціонального водокористування, коли водо лічильник на вводі відсутній, виконати розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу. А також, він зобов’язаний надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості; ознайомлювати споживача з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг (п.4.4. договору).

Договором передбачена відповідальність сторін (розділ 5), порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг виконавцем та розв’язання спорів (розділ 7) та інші умови.

Між тим, в договорі сторонами не встановлений порядок фіксування порушень, виявлених виконавцем, складання актів чи інше.

29 Червня 2017 року контролерами виконавця ФОП ОСОБА_4 складений акт про виявлене порушення, в якому вказано, що контролерами в присутності ОСОБА_3, вул..Миру, 29, без участі абонента, складений цей акт про те, що абонентом допущене порушення договору про надання послуг централізованої поставки холодної води, водовідведення послуг централізованої поставки холодної води, водовідведення і вивозу твердих побутових відходів, яке виразилося в виявленні поливу городу, штраф за полив – 784,21 грн. В графі «пояснення абонента з приводу допущеного порушення» пояснення ОСОБА_3 відсутні. Акт підписаний представниками ФОП, а підпис абонента відсутній.

В квитанції на оплату комунальних послуг № 1430 (платник ОСОБА_3) в рядку «прочие» за липень 2017 року вказана сума станом на 01.07.2017 року – 784,21 грн., сплачено – 4,48 грн., до сплати 779,73 грн. В квитанція за жовтень і листопад 2017 року в рядку «прочие» вказані суми (відповідно): станом на 01.10.2017 року – 754,01 грн., сплачено – 0,53 грн., до сплати 753,48 грн.; станом на 01.11.2017 року – 753,48 грн., до сплати 753,48 грн.

В даних квитанціях графа «заборгованість за попередній період» взагалі відсутня.

Згідно копії адвокатського запиту і квитанції про його надіслання ОСОБА_4 05.12.2017 року, адвокат ОСОБА_1 у зв’язку з наданням правової допомоги ОСОБА_3 просив надати роз’яснення з приводу нарахування штрафу, а також за які інші послуги сума 784,21 грн. включена до квитанції за липень 2017 року.

Відповідь на цей запит ФОП ОСОБА_4 не була надана, доказів надання роз’яснень споживачу щодо нарахованої суми, суду не надано.

З огляду на докази, що надані позивачем, обставини, викладені в позовній заяві та на які вказує представник позивача в судовому засіданні, повністю підтверджуються.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 83 ЦПК України визначений порядок подання сторонами доказів, де вказано, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Окрім того, докази могли бути подані, відповідно до ст..ст.178, 191 ЦПК України, разом із відзивом у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. При цьому такі докази повинні бути надіслані іншій стороні.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Відповідач недобросовісно користувався своїми процесуальними правами і надав відзив на позов та витребувані докази після закінчення підготовчого провадження, а копії доданих до відзиву та інформації доказів позивачу взагалі не були надіслані.

Згідно ч.9 ст.83 ЦПК, суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами (ч.4 ст.84 ЦПК).

Заперечуючи позовні вимоги відповідач надав наступні документи:

1) квитанцію на оплату комунальних послуг ОСОБА_3 за квітень 2018 року, в якій вказана сума 784,21 грн. в рядку «вода», в графі «заборгованість за попередній період»;

2) рішення №73 від 10.05.2017 року позачергового засідання виконавчого комітету Приазовської селищної ради «Про забезпечення водопостачання на території Приазовської селищної ради та економії води в літній період», яким заборонено на території Приазовської селищної ради полив холодною водою зелених зон присадибних ділянок та городів. В рішенні також вказано, що за порушення режиму використання води повинні будуть притягнуті до адміністративної відповідальності, згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, а контролерам ФОП ОСОБА_4 проводити щотижневі перевірки додержання правил використання води в період з травня по вересень 2017 року. Дане рішення опубліковане в газеті «Приазовская новь» від 24 травня 2017 року (надана копія сторінки газети з публікацією);

При вирішенні даного спору встановлено, що споживач до адміністративної відповідальності не притягувався. Контролерами складений акт про порушення за відсутності споживача та викладені в ньому обставини заперечуються позивачем, іншими доказами не підтверджені.

3) розрахунок витрат води під час поливу городу ОСОБА_3 за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу, виконаний відповідно до п.3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, за яким вартість без облікового користування водою протягом доби із розрахунку: діаметр перерізу труби – 25 мм, швидкість потоку – 2 м/с (7200м/год), витрат води на добу – 84,78 м.куб і тарифу 9,25 грн./куб.м., складає 784,21 гривень.

При цьому, відповідачем не доведений діаметр перерізу труби споживача – 25 мм. Будь які докази на підтвердження цього розміру суду не надані;

4) додаток до рішення виконавчого комітету селищної ради № 80 від 16.08.2016 року, яким встановлені норми споживання води для абонентів ПП ОСОБА_4 на 2016-2018 роки, в якому вказана норма води на добу на одного мешканця для житлових будинків квартирного типу: з водопроводом і каналізацією – 120 л.

Представник позивача в судовому засіданні вказав на те, що будинок споживача ОСОБА_3 не обладнаний водопроводом і каналізацією, є тільки колонка у дворі, а тому, яка для неї застосовується норма споживання води не відомо.

При дослідженні договору про надання послуг від 25.10.2016 року встановлено, що в ньому відсутні будь які дані про характеристики водопостачання споживача.

Оцінивши надані відповідачем докази, суд вважає не доведеними обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позов. Так, акт про виявлене порушення містить суперечливі дані, він складений без участі споживача та незаінтересованих осіб, норма споживання води для будинку не обладнаного водопроводом і каналізацією не відома, а розрахунок зроблений, виходячи із даних про діаметр труби, який не підтверджено відповідачем.

Посилання відповідача на помилки, які зроблені контролерами при складанні акту (сума 784,21 грн. вказана як штраф), а також при заповненні квитанцій з липня 2017 року по квітень 2018 року, в яких ця сума вказана як інші послуги, замість заборгованості за воду за попередній період, суд вважає необґрунтованими. Відповідач маючи повноваження із складання розрахункових документів для споживача, кожного разу в квитанції зазначав суму заборгованості на свій розсуд, нічим не мотивуючи, вказуючи спірну суму 784,21 грн. то в один рядок, то в інший. Окрім того, за наданими позивачем квитанціями ця сума зменшена у зв’язку з частковим погашенням, та в листопаді 2017 року залишок складав 753,48грн., а в квитанції доданій до відзиву знову виконавцем вказана сума 784,21 грн.

Окрім того, суд, керуючись ч.9 ст.83 ЦПК, не бере до уваги вказані докази, так як відсутнє підтвердження надсилання (надання) їх копій позивачу, крім рішення виконавчого комітету від 10.05.2017 року, яке є публічно доступним, так як опубліковане в газеті «Приазовская новь».

Щодо законності рішення прийнятого виконавчим комітетом, суд вважає помилковими твердження представника позивача про те, що виконавчий комітет не є виконавчим органом, який наділений Законами на прийняття рішень у сфері водопостачання.

Згідно статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відтак, виконавчим комітетом Приазовської селищної ради прийняте рішення № 73 від 10.05.2017 у сфері водопостачання прийняте в межах повноважень виконавчого органу визначених Законом. Вирішення такого питання не віднесене до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, згідно ст..26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст..4 ЦПК України).

Відповідно до ст.5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст.16 ЦК України, може бути в тому числі, припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12 травня 1991 року (далі Закон № 1023-ХІІ), регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг (стаття 1-1 Закону). На норми цього Закону посилається позивач, як на підставу захисту прав споживача у суді.

Стаття 1 Закону № 1023-ХІІ містить основні поняття, які застосовуються. Зокрема, в п.19 ч.1 цієї статті визначено, що продукція – це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; в п.14 ч.1 вказано, що нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Згідно ст..4 Закону № 1023-ХІІ споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість.

Відповідно до ст.ст.20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV, в редакції на час виникнення спірних відносин, (далі Закон № 1875-IV) споживач має право одержувати, а виробник надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Судом встановлено, що право споживача на отримання необхідної інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, було порушене за викладених вище обставин.

За ч.8 ст.10 Закону № 1023-ХІІ виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Відповідно до ч.7 ст.32 Закону № 1875-IV платіжний документ може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за надані послуги, не проплачені повністю споживачем у попередній розрахунковий період. Платіжний документ не може містити графи, в яких зазначаються суми за оплату послуг, не передбачених договором, або суми доплат за надані послуги понад ті, що передбачені діючими тарифами.

Згідно ст..17 Закону № 1023-ХІІза всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час. Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Як встановлено в судовому засіданні споживачу з липня 2017 року по квітень 2018 року надавався платіжний документ, що не відповідає вимогам Закону, оскільки в ньому зазначалися суми за оплату інших послуг (яких невідомо), а значить не передбачених договором. А також з’ясовано, що сума 784,21 грн. нарахована безпідставно, так як порушення, якщо воно було, належним чином не зафіксовано, розрахунок вартості нераціонального використання води проведений з використанням значення діаметру труби вводу – 25 мм, який ніде не зафіксований, і наявність саме такого розміру відповідачем не доведено.

При таких обставинах, враховуючи монопольне становище виконавця послуг в даному населеному пункті, є необхідним застосування норм про нечесну підприємницьку практику, яка, згідно ст..19 Закону № 1023-ХІІ, включає: будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною, і забороняється.

Агресивною, відповідно до ст.19 цього Закону вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться, серед інших час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання. Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

В даному випадку суд вбачає елементи такої практики, оскільки впродовж липня 2017 року – березня 2018 року (9 місяців) споживач отримувала від виконавця необґрунтовану вимогу про оплату інших послуг в розмірі 784,21 грн., який є значним для пенсіонерки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст.21 Закону № 1023-ХІІ, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; ціну продукції визначено неналежним чином; документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

В даному випадку встановлено, що виконавцем (відповідачем) при наданні послуги водопостачання, від якої споживач (позивач) не може відмовитись, так як виконавець займає монопольне становище в смт.Приазовське Запорізької області, надсилаючи згадані квитанції для оплати, нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з виконавцем.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені вказаними доказами, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Права споживача підлягають судовому захисту, згідно ст..22 Закону України «Про захист прав споживачів», шляхом припинення дії у спосіб, що зазначений позивачем, визнавши незаконними дії відповідача щодо нарахування за полив городу суми 784,21 грн. і зобов’язавши ФОП ОСОБА_4 здійснити перерахунок вартості наданих споживачу ОСОБА_3 комунальних послуг, шляхом віднімання від поточної суми нарахування послуг розмір незаконно нарахованої суми.

Відповідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

На підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_3 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4, третя особа Приазовська селищна рада, про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати незаконними дії фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса: 72443, Запорізька область, Приазовський район, с.Добрівка, вулиця Зарічна, 6)щодо нарахування за полив городу суми 784,21 гривень споживачу ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса проживання: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт.Приазовське, вулиця Миру, 29).

Зобов’язати фізичну особу – підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса: 72443, Запорізька область, Приазовський район, с.Добрівка, вулиця Зарічна, 6)здійснити перерахунок вартості наданих споживачу ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса проживання: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт.Приазовське, вулиця Миру, 29) комунальних послуг, шляхом віднімання від поточної суми нарахування послуг розміру незаконно нарахованої суми – 784,21 гривень.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса: 72443, Запорізька область, Приазовський район, с.Добрівка, вулиця Зарічна, 6)в дохід держави (стягувач — Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. (на розрахунковий рахунок №31215256700001 отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя О.П. Пантилус