Постанова № 74322601, 16.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2018 рокусправа № П/811/117/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Баранник Н.П.

судді: Малиш Н.І. Щербак А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі № П/811/117/17 (прийнята в порядку письмового провадження 08.12.2017р., суддя Кармазина Т.М.) за адміністративним позовом Приватного підприємства "Віктор і К" до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року адміністративний позов Приватного підприємства "Віктор і К" (далі - позивач) задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі - відповідач) від 16.01.2017 №0000151200 та №0000161400; № НОМЕР_1 в частині зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 687791 грн; №0000131400 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2872329,06 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 2842777,06 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 29552 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до неналежної оцінки судом доказів, наданих відповідачем на підтвердження висновків акту перевірки щодо виявлених порушень вимог податкового законодавства, та невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме стовно реальності господарських операцій з контрагентами позивача, поставленими під сумнів контролюючим органом.

Позивачем подавався відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що суд повно з’ясував обставини справи, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні. Наполягає, що висновки відповідача про допущені позивачем порушення сформовані на припущеннях, та ґрунтуються на належних доказах.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства “Віктор і К” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016р..

За результатами перевірки складено акт №23/11-26-14-00/20651018 від 10.05.2017 (т.1, а.с.39-89).

За висновками акту, під час перевірки виявлено порушення позивачем:

- п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (у редакції від 24.10.2013), п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (у редакції від 28.12.2014 р. Закон України №71-VIII), в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 2949433,00 грн., у тому числі за 2015 р. в сумі 2890329,00 грн., за півріччя 2016 р. в сумі 59104,00 грн.;

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.8, п.201.10, п.201.15 ст.201, п.202.1 ст.202, п.152 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3285203,00 грн. у т.ч. за січень 2015 р. в сумі 1849233,00 грн., за лютий 2015 р. в сумі 374464,00 грн., за червень 2015 р. в сумі 6190,00 грн., за липень 2015 р. в сумі 981155,00 грн., за серпень 2015 р. в сумі 74161,00 грн.;

та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) на загальну суму 786547,00 грн., у тому числі за квітень 2015 р. на суму 1067,00 грн., за травень 2015 р. на суму 21119,00 грн., за вересень 2015 р. на суму 360294,00 грн., за грудень 2015 р. на суму 98756,00 грн., за лютий 2016 р. на суму 265194,00 грн., за травень 2016 р. на суму 23667,00 грн., за червень 2016 р. на суму 16450,00 грн.;

- п.41 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлено факти завищення сум від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду р.19 декларації з ПДВ на загальну суму 786547,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 16.01.2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000151200, яким ПП “Віктор і К” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 5006460,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 3285203,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1721257,00 грн. (т.1 а.с.91);

- №0000131400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 2978985,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 2949433,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 29552,00 грн. (т.1 а.с.92);

- №0000141400, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 786547,00 грн. (т.1 а.с.93);

- №0000161400, яким зменшено суму податкового зобов’язання для цілей розділу V Податкового кодексу на суму 8043202,00 грн. та податкового кредиту на суму 8857044,00 грн. з податку на додану вартість (т.1 а.с.94).

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені рішення відповідача, виходив з того, що відповідачем не надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування висновків акту перевірки щодо допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат по господарських операціях із вказаними у акті контрагентами у перевіряємому періоді.

В той же час суд врахував, що позивачем визнано порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ “Градієнт 2” (безнадійна кредиторська заборгованість) за 2015 рік на загальну суму 592533,00 грн. (податок на прибуток – 106655,94 грн.), з огляду на що позов було задоволено частково.

Позивач не оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні позову, з огляду на що суд апеляційної інстанції не надає оцінку судовому рішенню в частині висновків про господарські операції позивача з ТОВ “Градієнт 2”.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового скасування оскаржених рішень відповідача, враховуючи наступне.

Висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що під час перевірки виявлено, що позивачем до податкової звітності були внесені недостовірні дані щодо відображення обсягів придбання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ФГ “Сан”, ПВП “Квадро”, СФГ “Еліта”, ТОВ “Сатурн-Агроком”, ТОВ “Мідастрейдінг”, ТОВ “Лаярд”, ТОВ “Бєлтранс”, ПП “Грант-Трейд”, ТОВ “Укрмаслотрейд”, ТОВ “Скайстар Плюс", ТОВ “Глобус-Плюс”, ТОВ ВТК “Ера”, ТОВ “Сартана-М”, ТОВ “Абсолют Транс”, ТОВ “Транс-Сервіс - 1”, ТОВ “Експрес-Т”.

Відповідач стверджує, що аналіз податкової інформації свідчить про неможливість вчинення спірних господарських операцій, оскільки основні засоби та наймані працівники, у контрагентів-постачальників відсутні, у контрагентів, що надавали послуги з перевезення, відсутні власні транспортні засоби, більшість їх не знаходяться за податковими адресами, не підтверджуються операції з постачання по ланцюгу постачання, деякі з контрагентів позивача є учасниками схем суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, створені з метою надання підприємствам реального сектору економіки незаконних послуг з технічного формування податкового кредиту для ухилення від сплати податків шляхом укладання з підприємствами вигодонабувачами нікчемних угод, оформлених лише на папері та не забезпечених реальним рухом активів, з безпідставним відображенням вказаних операцій у податковому обліку підприємств.

Відповідач, як контролюючий орган дійшов висновку про заниження суми податку на додану вартість за січень 2015 р. в сумі 1849233,00 грн., за лютий 2015 р. в сумі 374464,00 грн., за червень 2015 р. в сумі 6190,00 грн., за липень 2015 р. в сумі 981155,00 грн., за серпень 2015 р. в сумі 74161, 00 грн. та зменшення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду (р.19 декларації) за квітень 2015 р. в сумі 1067,00 грн., за травень 2015 р. в сумі 21119,00 грн., за вересень 2015 р. в сумі 360294,00 грн., за грудень 2015 р. в сумі 98756,00 грн., за лютий 2016 р. в сумі 265194,00 грн., за травень 2016 р. на суму 23667,00 грн. та за червень 2016 р. на суму 16450,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ “Скайстар Плюс”, ФГ “Сан”, ТОВ “Лаярд”, ПВП “Квадро”, ТОВ “Бєлтранс”, СФГ “Еліта”, ТОВ “Сатурн-Агроком”, ТОВ “Глобус-Плюс”, ТОВ ВТК “Ера”, ТОВ “Сартана-М”, ТОВ “Абсолют Транс”, ТОВ “Укрмаслотрейд”, ТОВ “Мідастрейдінг”, ПП “Грант-Трейд”, які не носять реального характеру.

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в липні 2015 року віднесено суму ПДВ 103423,75 грн. за податковою накладною, виданою ФГ “Сан” з придбання насіння соняшника, на підставі договору поставки №22071503 від 22.07.2015 р. (т.2 а.с.69-70, 72, т.5 246-249). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткової накладної (т.2 а.с.71); книги відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги (т.2 а.с.79-81); книги кількісно-якісного обліку олійного насіння (т.2 а.с.82-85). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.73-77). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується випискою з банку по рахунку та не заперечувалось відповідачем в акті (т.2 а.с.78).

Також в червні-липні 2015 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 6825,00 грн.: червень 2015 – 4686 грн., липень 2015 – 2138 грн., відповідно за податковими накладними виданими ТОВ “Лаярд” по придбанню транспортних послуг, на підставі договорів-заявок №3575 від 25.06.2015 р., №3786 від 26.06.2015 р. та №3787 від 29.06.2015 р. (т.2 а.с.86, 90, 91, 95, 96, 100, т.5 178-224). ТОВ “Лаярд” надало для позивача необхідні транспортні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2 а.с.88, 93, 98). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.87, 92, 97). Оплату вартості придбаних послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням та випискою по рахунку з банку (т.2 а.с.101-102).

Позивачем включено до податкового кредиту за лютий 2016 року податок на додану вартість у розмірі 25554,49 грн. на підставі податкових накладних виписаних ТОВ “Укрмаслотрейд”, на підставі договору перевезення вантажу №04011609 від 04.01.2016 р. (т.2 а.с.103-104, 108, 112, 116, 120, 124, 128, 132, 136, 140, 144, 148, т.6 30-36). В обґрунтування наявності права на формування витрат та податкового кредиту, позивачем також до матеріалів справи надано копії актів наданих послуг, в яких вказано, що перевізник надав послуги по перевезенню вантажу (т.2 а.с.105, 109, 113, 117, 121, 125, 129, 133, 137, 141, 145). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.106, 110, 114, 118, 122, 126, 130, 134, 138, 142, 146). Оплату вартості придбаних послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.149-151).

Позивачем до податкового кредиту в травні-червні 2016 року віднесено суму ПДВ 35500,00 грн.: травень – 23666,67 грн., червень – 11833,33 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ “Мідастрейдінг” з придбання яєчного порошку, на підставі договору поставки №28/05 від 28.05.2016 р. (т.2 а.с.152-153, 156, 159, т.6 40-61). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.2 а.с.154, 157). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.160-161). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.2 а.с.162).

В серпні-жовтні 2015 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 671483,15 грн.: серпень 2015 – 71549,82 грн., вересень 2015 – 360294,18 грн., жовтень 2015 – 239639,15 грн. відповідно за податковими накладними виданими ПВП “Квадро” з придбання жмиху соняшникового, на підставі договору поставки №11021505 від 11.02.2015 р. (т.2 а.с.163-166, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, т.5 226-252). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.2 а.с.167-169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.224-250, т.3 а.с.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується випискою з банку та не заперечувалось відповідачем в акті (т.2 а.с.223).

Позивачем також включено до складу податкового кредиту за травень, липень 2015 року суму ПДВ у розмірі 32629,14 грн.: травень – 20319,04 грн., липень – 12310,10 грн. на підставі податкових накладних виписаних ТОВ “Бєлтранс”, на підставі договору перевезення вантажу №44 від 26.03.2015 р. (т.3 а.с.2-3, 16, 27, 36, т.5 а.с.152-176, 202-224). В обґрунтування наявності права на формування витрат та податкового кредиту, позивачем також до матеріалів справи надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких вказано, що перевізник надав послуги по перевезенню вантажу (т.3 а.с.4, 17, 28). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.5-13, 18-24, 29-33). Оплату вартості придбаних послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями, випискою по рахунку з банку (т.3 а.с.15, 26, 35).

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем до податкового кредиту в лютому 2015 року віднесено суму ПДВ 135836,83 грн. за податковими накладними, виданими СФГ “Еліта” з придбання насіння соняшника, на підставі договору поставки №02021503 від 02.02.2015 р. (т.3 а.с.37-38, 41, 44, т.5 115-132). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (т.3 а.с.40, 43); книги відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги (т.3 а.с.45-48); книги кількісно-якісного обліку олійного насіння (т.3 а.с.49-52). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.56-58). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується випискою з банку по рахунку та не заперечувалось відповідачем в акті (т.3 а.с.53-55).

Судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту за січень-лютий 2015 року суму ПДВ 2087393,29 грн.: січень 2015 – 1848766,59 грн., лютий 2015 – 238626,70 грн. за податковими накладними виданими ТОВ “Сатурн-Агроком” по придбанню соняшника, на підставі договору поставки №20011507 від 20.01.2015 року (т.4 а.с.106-109, 112, 115, 117, 120, 122, 124, 126, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 149, т.5 82-132). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.4 а.с.111, 114, 116, 119, 121, 123, 125, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148), книги відвантажувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги (т.4 а.с.223-228, 229-232); книги кількісно-якісного обліку олійного насіння (т.4 а.с.233-236, 237-243). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.4 а.с.150-219). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується випискою з банку по рахунку та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.4 а.с.220-222).

Судом встановлено, що між ПП “Віктор і К” (Замовник) та ПП “Грант-Трейд” (Виконавець) укладено договір з надання послуг по просуванню Торгових марок №ТН 303 від 01.03.2016 р. у відповідності до змісту якого Замовник зобов’язується прийняти та оплатити послуги щодо передпродажної підготовки товару під торговими марками, просування торгових марок на ринках збуту, та інші маркетингові послуги, а Виконавець приймає на себе зобов’язання по наданню вказаних послуг (т.3 а.с.59-60). ПП “Грант-Трейд” на виконання умов вказаного договору, надало ПП “Віктор і К” послуги на загальну суму ПДВ 4616,78 грн., що підтверджується податковими накладними (т.3 а.с.63, 66, 69). В матеріалах справи містяться копії актів приймання-передачі наданих послуг (т.3 а.с.61, 64, 67). Оплата вартості придбаних послуг проводилась у формі взаємозаліку між сторонами, що підтверджується актами зарахування зустрічних однорідних вимог (т.3 а.с.62, 65, 68). Суму ПДВ 4616,78 грн. позивачем включено до податкового кредиту за червень 2016 року (т.6 а.с.51-61).

Також в липні 2015 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 391,67 грн. відповідно за податковою накладною виданою ТОВ “Глобус-Плюс” по придбанню транспортних послуг, на підставі договору на перевезення вантажу №3895 від 28.07.2015 р. (т.3 а.с.70, 75, т.5 202-224). ТОВ “Глобус-Плюс” надало для позивача необхідні транспортні послуги, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.3 а.с.71). Транспортування підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною (т.3 а.с.72). Оплату вартості придбаних послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням (т.3 а.с.74).

Судом встановлено, що між ПП “Віктор і К” (Замовник) та ТОВ ВТК “Ера” (Виконавець) укладено договори №26/2 від 11.06.2015 та №248/05 від 13.08.2015 р. у відповідності до змісту якого Виконавець приймає на себе зобов’язання по наданню послуг на проведення техогляду, повірку контрольним вагарем і здачу Держстандарту автомобільних вагів, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити послуги (т.3 а.с.76, 81). ТОВ ВТК “Ера” на виконання умов вказаних договорів, надало ПП “Віктор і К” послуги на загальну суму ПДВ 2799,00 грн., що підтверджується податковими накладними (т.3 а.с.79, 84). В матеріалах справи містяться копії актів приймання-передачі наданих послуг (т.3 а.с.80, 85). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується випискою з банку по рахунку та не заперечувалось відповідачем в акті (т.3 а.с.78, 83). Суму ПДВ 2799,00 грн. позивачем включено до податкового кредиту за червень 2015 – 1504,00 грн., серпень 2015 року - 1295,00 грн. (т.5 а.с.178-200, 226-238).

В січні, квітні-травні 2015 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2333,34 грн.: січень – 466,67 грн., квітень – 1066,67 грн., травень – 800,00 грн. відповідно за податковими накладними, виданими ТОВ “Абсолют Транс” по факту надання транспортних послуг, на підставі договорів №3264 від 12.01.2015 р. , №3599 від 17.04.2015 р. та №3630 від 04.05.2015 р. (т.3 а.с.86, 90, 92, 97, 98, 103). ТОВ “Абсолют Транс” надало для позивача необхідні транспортні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.3 а.с.87, 93, 99). Транспортування підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною (т.3 а.с.88, 94-95, 100-101). Оплату вартості придбаних послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, платіжними дорученнями та випискою по рахунку з банку (т.3 а.с.91, 104-105). Суму позивачем включено до податкового кредиту за відповідні періоди (т.5 а.с.83-100, 108-125, 152-169).

В серпні 2015 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 1317,00грн. за податковими накладними, виданими ТОВ “Сартана-М” по придбанню послуг сертифікації, на підставі договору про надання послуг №140 від 18.08.2015 р. (т.3 а.с.119-120, 123, 126, т.5 226-235). ТОВ “Сартана-М” надало позивачу необхідні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.3 а.с.122, 125). Оплату вартості придбаних послуг позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується випискою з банку по рахунку та не заперечувалось відповідачем в акті (т.3 а.с.127).

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів, а також виробництво інших харчових продуктів (т.1 а.с.26).

Судом встановлено, що ПП “Віктор і К” для здійснення господарської діяльності, в тому числі і з переробки насіння соняшника, має у користуванні комплекси будівель, що підтверджується актами готовності об’єкта до експлуатації, сертифікатами, договором купівлі-продажу комплексу будівель та споруд (т.6 а.с.129-162).

В ході розгляду справи встановлено, що придбані у ФГ “Сан”, ТОВ “Лаярд”, ПВП “Квадро”, ТОВ “Бєлтранс”, СФГ “Еліта”, ТОВ “Сатурн-Агроком”, ТОВ “Глобус-Плюс”, ТОВ ВТК “Ера”, ТОВ “Сартана-М", ТОВ “Абсолют Транс”, ТОВ “Укрмаслотрейд”, ТОВ “Мідастрейдінг", ПП “Грант-Трейд” насіння соняшника, яєчний порошок, перероблявся у готову продукцію, на підтвердження чого суду надано звіти про виробництво та реалізацію промислової продукції (т.6 а.с.94-124).

Крім того, перевіряючими в акті перевірки також зазначалося, що згідно попередніх калькуляцій вартості товару, послуг що було придбано у ФГ "Сан", ТОВ "Лаярд", ПВП “Квадро”, СФГ “Еліта”, ТОВ “Сатурн-Агроком”, ТОВ “Сартана-М", ТОВ “Абсолют Транс”, віднесено для виробництва продукції.

Від ТОВ “Укрмаслотрейд”, ТОВ ВТК “Ера”, ТОВ “Бєлтранс”, СФГ “Еліта”, ПВП “Квадро”, ТОВ “Експрес-Т”, ТОВ “Транс-сервіс-1”, ПП "Грант Трейд" до суду надійшли відповіді на запити,за змістом яких, останні підтверджують взаємовідносини з ПП “Віктор і К” (т.5, а.с.33-67, т.6 а.с.200-252, 255-264, 266-280, т.7 а.с.1-8, 22, 27-195, т.8 а.с.173-175, 177-250, т.9 а.с.1-44).

Судом під час розгляду справи досліджено всі первинні документи та докази по кожній господарській операції, яка мала місце в перевіряємому періоді щодо кожного контрагента позивача, реальність яких поставлена під сумнів контролюючим органом.

Суд встановив, і з його висновками погоджується колегія судів, що факти придбання товарів, (послуг), поставки, використання їх в господарській діяльності підтверджено позивачем належними та допустимими доказами.

Всі первинні бухгалтерські та податкові документи, що підтверджують право позивача на формування податкового кредиту з поставки товарів (послуг) від зазначених вище контрагентів за період, що перевірявся, наявні в матеріалах справи: договори; видаткові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, оформлені відповідно до вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; податкові накладні належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201 ПК України.

Суми ПДВ, сплачені позивачем у вартості придбаних товарів, були включені до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі отриманих від постачальників податкових накладних. Порушень порядку оформлення податкових накладних контролюючим органом встановлено не було.

Колегія суддів звертає увагу, що при придбанні товару (послуг) покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю (постачальнику) в ціні товару (послуг), який в свою чергу зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету, а у випадку невиконання свого обов'язку, понести за це відповідальність.

Сама по собі несплата податку продавцем (постачальником) та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків настає відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів, робіт та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Відповідачем не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків.

Щодо посилання відповідача на порушення п.152 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.152 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, норми статті 199 цього Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

На протязі 2015 року СФГ "Еліта", ФГ "САН", ТОВ "Сатурн Агроком" були платниками ПДВ та були зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, мали в користуванні землі сільськогосподарського призначення, що підтверджується наданими суду доказами (т.6 а.с.174-179, 188, 190-191, т.7 а.с.8, т.9 а.с.47-58).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Статус позивача і його контрагентів (на час господарських взаємовідносин) як платників ПДВ не заперечувався сторонами.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним суб’єктом господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином, є безпідставними висновки відповідача в частині того, що позивачем завищено податок на додану вартість в сумі 3285203 грн., в зв'язку з чим неправомірно збільшено позивачу грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 3285203 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 1721257 грн., а також зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 687791 грн.. Суд обґрунтовано у даному випадку скасував податкове повідомлення-рішення від 16.01.2017 №0000151200 та податкове повідомлення рішення №0000141400 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 687791 грн. (786547 – 98756 (грудень 2015) = 687791).

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000161400.

Контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку, що позивачем завищено податкові зобов’язання на загальну суму 8043202,00 грн.: квітень 2015 – 666667,00 грн., травень 2015 – 1727813,00 грн., червень 2015 – 3868137 грн., липень 2015 – 1780585,00 грн. по операціям з реалізації контрагентам-покупцям ТОВ “Перша Протеїнова компанія” та ПАТ “Креатив” олії соняшника та шроту, що придбано по ланцюгу постачання від контрагента – постачальника ТОВ “Скайстар Плюс” за квітень, травень 2015 р..

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в квітні та травні 2015 року віднесено суму ПДВ 8857044,50 грн: квітень – 4014811,2 грн., травень – 4842233,3 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ “Скайстар Плюс” з придбання олії та шроту соняшникового, на підставі договорів поставки №14041504, №14041505 та №14041506 від 14.04.2015 р. (т.1 а.с.95-100, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 184, 187, 190, 193, 195, 197, 200, 203, 206, 209, 211, 214, 217, 220, 225, 226, 229, 232, 235, 238, 240, 243, 246, 249, т.2 а.с.2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 61, т.5 а.с.134-169).

Товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (т.1 а.с.101, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 183, 186, 189, 192, 194, 196, 199, 202, 205, 208, 210, 213, 216, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 239, 242, 245, 248, т.2 а.с.1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 60), книги відвантажувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги (т.1 а.с.152-157); книги кількісно-якісного обліку олійного насіння (т.1 а.с.158-164).

Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.102-149). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем в акті перевірки (т.1 а.с.62-68).

В даному випадку висновки контролюючого органу спростовано наявними у справі доказами, судом обґрунтовано скасоване рішення №0000161400.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2017 року №0000131400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2949433 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 29552 грн..

Відповідачем під час перевірки встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 2949433,0 грн., в тому числі за 2015 рік – 2890329,0 грн., за півріччя 2016 – 59104 грн., по взаємовідносинам з такими контрагентами: ФГ "Сан" за 2015 рік на суму 93081,42 грн., ПВП "Квадро" - за 2015 рік на суму 604334,88 грн., СФГ "Еліта" - за 2015 рік на суму 122253,12 грн., ТОВ "Сатурн – Агроком" – за 2015 рік на суму 1878653,96 грн., ТОВ "Мідастрейдінг" – за півріччя 2016 року на суму 31950 грн., ТОВ "Градієнт 2" - за 2015 рік на суму 106655,94 грн., ТОВ "Лоярд" - за 2015 рік на суму 6142,50 грн., ТОВ "Бєлтранс" - за 2015 рік на суму 29366,23 грн., ТОВ "Транс-Сервіс-1" – 44696,16 грн., ТОВ "Експрес-Т" - за 2015 рік на суму 666 грн., ПП "Грант-трейд" - за півріччя 2016 року на суму 4155,11 грн., ТОВ "Укрмаслотрейд" - за півріччя 2016 року на суму 22999,05 грн..

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тих же фактах і обставинах, що стали висновком про заниження податку на додану вартість, а сааме: безтоварність, «нереальність» господарських операцій з наведеними вище контрагентами, які на думку відповідача проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням вигоди третім особам, в тому числі й ПП "Віктор і К".

В акті перевірки йдеться про те, що у 2015 році по послугам, відображеним у бухгалтерському обліку рахунку 93 “Витрати на збут” у розмірі 252012,00 грн. не підтверджено первинними бухгалтерськими документами ТОВ “Транс-Сервіс-1” - 248312,00 грн., ТОВ “Експрес-Т” - 3700,00 грн. послуги транспортування, відсутність актів виконаних робіт, відсутність товарно-транспортних накладних та фактично відображених платником в бухгалтерському обліку згідно даних регістрів бухгалтерського обліку та бухгалтерських записів Дебіт бухгалтерського рахунку 93 “Витрати на збут” та кредит бухгалтерського рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” без підтвердження первинними бухгалтерськими документами.

Судом встановлено, що між ПП “Віктор і К” (Замовник) та ТОВ “Експрес-Т” (Перевізник) укладено договори №3228 від 23.12.2014 та №3684 від 25.05.2015р., за умовами яких Замовник доручає, а Перевізник бере на себе обов’язок по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по Україні (т.3 а.с.106, 113).

ТОВ “Експрес-Т” на виконання умов вказаних договорів, надало ПП “Віктор і К” послуги на загальну суму 3700,00 грн., що підтверджується податковими накладними (т.3 а.с.111, 117). В матеріалах справи містяться копії актів виконаних робіт (т.3 а.с.107, 114). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.108-109, 115). Оплату вартості придбаних послуг товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується випискою з банку по рахунку (т.3 а.с.112, 118).

Між ПП “Віктор і К” (Замовник) та ТОВ “Транс-Сервіс-1” (Перевізник) укладено договори №31 від 26.08.2014, №21 від 26.03.2015 р. та №4414 від 21.12.2015р., за умовами яких Замовник надає для перевезення вантажі, а Перевізник бере на себе зобов’язання здійснити їх перевезення автомобільним транспортом і надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України згідно заявок Замовника (т.3 а.с.128-131, 134, 140, 147, 153, 158, 165, 171, 177, 182, 187, 193, 200, 207, 215, 220, 229, 236, 243, 249, т.4 а.с.5, 11, 17, 25, 31, 38, 46, 52, 60, 68, 74, 81, 88, 95, 99).

ТОВ “Транс-Сервіс-1” на виконання умов вказаних договорів, надало ПП “Віктор і К” послуги на загальну суму 248312,00 грн., що підтверджується податковими накладними (т.3 а.с.136, 143, 149, 155, 161, 168, 174, 179, 184, 189, 196, 203, 211, 217, 226, 232, 239, 245, т.4 а.с.2, 7, 13, 21, 27, 34, 42, 49, 56, 64, 71, 77, 84, 91, 97, 104). В матеріалах справи містяться копії актів виконаних робіт (наданих послуг) (т.3 а.с.133, 139, 146, 152, 157, 164, 170, 176, 181, 186, 192, 199, 206, 214, 219, 228, 235, 242, 248 т.4 а.с.4, 10, 16, 24, 30, 37, 45, 51,59, 67, 73, 80, 87, 94, 101). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.135, 141-142, 148, 154, 159-160, 166-167, 172-173, 178, 183, 188, 194-195, 201-202, 208-210, 216, 221-225, 230-231, 237-238, 244, 250, т.4 а.с.1, 6, 12, 18-20, 26, 32-33, 39-41, 47-48, 53-55, 61-63, 69-70, 75-76, 82-83, 89-90, 96, 102-103). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується випискою з банку по рахунку та платіжними дорученнями (т.3 а.с.137, 144, 150, 162, 190, 197, 204, 212, 233, 240, 246, т.4 а.с.8, 14, 22, 28, 35, 43, 57, 65, 78, 85, 92, 98, 105).

Крім того, як вбачається з акту, що в порушення п.15 П(С)БО 15 “Дохід”, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 (зі змінами та доповненнями), пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, (в редакції, що діє з 01.01.2015 р., зі змінами та доповненнями) позивачем занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2015 рік на загальну суму 592533,00 грн., у тому числі ПДВ 98755,50 грн., по взаємовідносинах з ТОВ “Градієнт 2” (безнадійна кредиторська заборгованість).

Також, податковим органом в акті перевірки зазначено, що на порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, (у редакції чинній з 01.01.2015 р.) та положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” від 27.04.2000 р. №92 платником занижено “Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності” (рядок 03 РІ та рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток) за 2015 рік на суму 24880,00 грн.

Так, згідно з пунктами 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За приписами статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджено наявними в справі доказами, господарські правовідносини між ПП "Віктор і К" та ФГ "Сан", ПВП "Квадро", СФГ "Еліта", ТОВ "Сатурн – Агроком", ТОВ "Мідастрейдінг", ТОВ "Лоярд", ТОВ "Бєлтранс", ПП "Грант-трейд", ТОВ "Укрмаслотрейд", ТОВ "Транс-Сервіс-1", ТОВ "Експрес Т" у 2015 році та у першому півріччі 2016 року мали реальний характер, позивачем по бухгалтерському та податковому обліку правомірно відображено придбання у вказаних контрагентів насіння соняшника, жмих соняшника, олії, шроту, яєчного порошку, послуг (транспортних, маркетингових, повірка метрологічних засобів, сертифікації), які потім використано у власній господарській діяльності.

При цьому, для здійснення господарської діяльності у ПП "Віктор і К" наявні виробничі потужності, що не спростовано відповідачем, а дані суб'єкти господарювання, на момент вчинення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем спростовано належними та допустимими доказами доводи контролюючого органу стосовно допущення позивачем зазначених вище порушень. В даному випадку відповідачем безпідставно донараховано позивачу грошове зобов’язання та штрафні санкціі податковим повідомленням-рішенням №0000131400.

При цьому, судом враховано, що позивачем визнано порушення по взаємовідносинах з ТОВ “Градієнт 2” (безнадійна кредиторська заборгованість) за 2015 рік на загальну суму 592533,00 грн. (податок на прибуток – 106655,94 грн.).

До того ж, відповідно до п.31 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Суд першої інстанції обґрунтовано скасував оскаржене податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2017 року №0000131400 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2872329,06 грн., в тому числі за податковими зобов’язаннями у розмірі 2842777,06 грн. (2949433,00 - 106655,94 =2842777,06), за штрафними фінансовими санкціями - 29552 грн..

Щодо посилань відповідача як в акті перевірки, так і в письмових поясненнях та доводах апеляційної скарги на факти порушених кримінальних справ, в яких фігурують контрагенти-постачальники позивача, які, начебто, створені з метою надання підприємствам реального сектору економіки незаконних послуг з технічного формування податкового кредиту для ухилення від сплати податків, шляхом укладання з підприємствами вигодонабувачами нікчемних угод, оформлених лише на папері та не забезпечених реальним рухом активів, з безпідставним відображенням вказаних операцій у податковому обліку підприємств.

На підтвердження таких доводів представником відповідача не надано рішень (вироків, постанов) судів, якими встановлюються обставини незаконної діяльності чи вини осіб, причетних до створення таких фіктивних підприємств. З огляду на це, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на факти незаконної діяльності підприємств-контрагентів позивача, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі № П/ 811/117/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 16.05.2018р..

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2018р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак