Постанова № 74321936, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4562/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Бужак Н.П., Сорочка Є.О., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Лакталіс-Україна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.

Згідно з частиною першою ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у зв'язку з чим перегляд справи та перевірка законності і обґрунтованості судового Рішення здійснюється апеляційним судом саме в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Позивач звернувся до Відповідача з Заявою від 29.09.2016 року вих. №253 про повернення коштів в сумі 911650,00 грн. з рахунку податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів 11020300 на рахунок податку на доходи фізичних осіб 11010400 р/р 33119340799011.

Як зазначено у Листі Відповідача «Щодо перерахування коштів» від 04.10.2016 року №4832/10/28-10-42-01-11, оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально важлививих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням доходної частини бюджету та напруженістю планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету ним було запропоновано Позивачу розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів за результатами декларування в наступних звітних податкових періодах.

Як вбачається з Листа Відповідача «Щодо звірення стану розрахунків з бюджетом» від 27.10.2016 року №6404/10/28-10-07-03-10, у Позивача станом на 01.09.2016 року обліковується переплата у сумі 911650,00 грн. з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (КБК11020300).

Згідно з пп. 17.1.10. п. 17.1. ст. 17. Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 43.1. ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п.п. 43.3., 43.4. ст. 43. Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми; платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п. 43.5. ст. 43. Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 2 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (надалі - Порядок), цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі); дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 5 Порядку, зокрема, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили; подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Отже, Відповідачем, в порушення вимог ст. 43 Податкового кодексу, Позивачу запропоновано розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів за результатами декларування в наступних звітних податкових періодах, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Відповідача щодо повернення Позивачу коштів у сумі 911650 грн., оформленої Листом від 04.10.2016 року №4832/10/28-10-42-01-11, зобов'язання Відповідача підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податкового зобов'язання з податку на прибуток на поточний рахунок Позивача у сумі 911650,00 (дев'ятсот одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят) гривень.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено у визнанні протиправною бездіяльності Відповідача щодо підготовки та подачі до відповідного органу казначейства у встановлений податковим законодавством строк висновку про повернення надміру зарахованих до Державного бюджету України сум податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів, тому як Відповідачем взагалі було запропоновано Позивачу здійснити повернення йому зазначених грошових коштів в інший спосіб. Більш того, судове Рішення суду першої інстанції в цій частині оскаржено не було.

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 25.05.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Бужак Н.П.

Сорочко Є.О.