Постанова № 74321738, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10404/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судду Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, в якому просило суд:

1. Визнати незаконним зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з реєстраційним номером 2578 від 19.10.2001 та поновити його дію.

2. Скасувати п.2 Наказу Державної служби геології та надр України № 137 від 28.03.2017 в частині зупинення дії дозволу № 2578 від 19.10.2001 ТОВ «Валки-Ільменіт».

3. Визнати незаконним та скасувати припис Державної служби геології та надр України № 354-14/06 від 27.06.2017.

4. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001, на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказом Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017.

5. Державній службі геології та надр України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Валки-Ільменіт» спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001, на новому бланку з відповідними змінами, передбаченими Наказом Державної служби геології та надр України № 222 від 16.05.2017 та № 209 від 11.05.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Скаржник наголошує, що оскаржуваний наказ винесений у відповідності та з урахуванням вимог чинного законодавства. Звертає увагу суду на ту обставину, що відповідачем не було допущено бездіяльності при розгляді заяв про внесення змін до відповідних дозволів. Окрім іншого апеляційну скаргу мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було перебрано на себе дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України.

Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги, позивачем подано відповідний відзив, зі змісту якого вбачається, що оскаржуване рішення прийнято з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною службою геології та надр України (далі за текстом Держгеонадра) видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на видобування розсипних титанових руд з отримання ільменітового та кварц-цирконового концентратів на Валки-Гацківському родовищі площею 533,6 кв.км. у Володарсько-Волинському районі Житомирської області строком дії до 19.10.2031.

Починаючи з листопада 2015 року позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу внесення змін та переоформлення спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001 (супровідні листи до пакету документів від 02.11.2015 № 728, від 17.12.2015 № 869/1, від 01.02.2016 № 34).

Проте, лише листом від 10.05.2016 № 8444/13/12-16 відповідач повернув позивачу подані документи для приведення їх у відповідність та повідомив, що оскільки площа ліцензійної ділянки збільшилась з 533,6 кв.км. на 836,6 кв.км., то позиву потрібно подати заяву з документами відповідно до підпункту 2 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

З урахуванням вказаного листа, позивач супровідним листом від 12.08.2016 № 476-ДСК повторно направив відповідачу пакет документів для внесення змін та переоформлення спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001, в якому також просив розширити межі спеціального дозволу з метою залучення до промислової розробки запасів титанових руд Валки-Гацківського родовища промислове значення яких не визначене.

За результатом розгляду пакету документів, надісланого супровідним листом від 12.08.2016 № 476-ДСК, супровідним листом від 19.10.2016 № 21/13/12-16-ДСК відповідач повернув позивачу подані документи, у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (відмовлено відповідно до пунктів 15 та 19 Порядку). Окрім того зазначено, що у заяві позивача в адресі підприємства зазначена попередня назва району та відсутнє звернення стосовно переоформлення спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку зі зміною назви району відповідно до пункту 16 Порядку.

10 листопада 2016 року позивач вкотре звернувся до відповідача із заявою щодо внесення змін, розширення меж та переоформлення спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001, додавши до неї передбачені Порядком документи.

Також, зі заявою щодо внесення змін та переоформлення спеціального дозволу № 2578 від 19.10.2001 позивач звертався до відповідача 02.03.2017 вих. № 117.

Поряд з цим, у період з 07.09.2016 по 08.09.2016 відповідачем була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) (далі також - перевірка), за результатами якої складено акт перевірки (далі також - Акт) від 08.09.2016 № 07-09/23/2016-01/п (179), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме:

- пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами - невнесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 у зв'язку з виявленим під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК;

- статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», пункту 16 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами - не переоформлено спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 у зв'язку із зміною місцезнаходження надрокористувача.

Враховуючи виявлені порушення, зафіксовані в Акті, відповідачем було винесено відносно позивача припис від 12.09.2016 № 1100-14/06, яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення у строк до 12.10.2016 та подати відповідачу матеріли, які підтверджують факт усунення порушень.

В подальшому, пунктом 2 наказу відповідача від 28.03.2017 № 137 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», позивачу було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Наказом же відповідача від 11.05.2017 № 209 «Про внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами» до спеціального дозволу позивача № 2578 від 19.10.2001 внесені зміни пп.4 п.17 (пункт 8 додатку до наказу).

Також, наказом відповідача від 16.05.2017 № 222 «Про переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами» позивачу переоформлено спеціальний дозвіл № 2578 від 19.10.2001 внесені зміни пп.1 п.16 (пункт 3 додатку до наказу).

Разом з тим, 27.06.2017 відповідачем винесено припис № 354-14/06, яким позивача зобов'язано у строк до 27.07.2017 усунути порушення щодо: невнесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 у зв'язку з виявленим під час користування надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК; відсутності погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Проекту розробки родовища корисних копалин, розроблений у 2016 році відповідно до Протоколу ДКЗ від 25.06.2015 № 3384-ДСК.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невчасного внесення змін та переоформлення спеціального дозволу, що призвело до винесення відносно позивача спірного припису та прийняття оскаржуваного наказу в частині, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено вимоги пункту 18 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами щодо строків розгляду заяв позивача, щодо прийняття за результатом такого розгляду одного з рішень: про переоформлення спеціального дозволу на користування надрами (внесення змін до нього) або про відмову в його переоформлені, а також щодо надання позивачеві дозволу на новому бланку з урахуванням відповідних змін. Не підлягає задоволенню лише вимога позивача про визнання незаконним зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з реєстраційним номером 2578 від 19.10.2001 та поновлення його дії, оскільки є абстрактною, тобто заявлена позивачем некоректно (без визначення предмета оскарження - дія чи бездіяльність). При цьому, факт відсутності підстав для зупинення дії спеціального дозволу позивача встановлений при наданні оцінки спірному наказу (в частині) та встановленні його протиправності. Відповідно, визнання протиправним та скасування спірного наказу (в частині) свідчить, що він не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, отже спеціальний дозвіл не підлягає поновленню в окремому порядку.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра.

Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді (ст. 15 Кодексу України про надра).

Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов'язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції тощо.

Згідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1174 (надалі - Положення N91174) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення ті раціонального використання надр.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення №1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

У той же час, відповідно до вимог вищевказаного законодавства, до повноважень Держгеонадра України віднесено здійснення регулятивної та контролюючих функцій.

При цьому питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначання процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 2011 р. N 615 (в редакції чинній на час видачі дозволу) (далі - Порядок 615), дія якого поширюється на всі види користування надрами.

Відповідно до п. 22 Порядку №615 невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища є підставою для видачі органом з питань надання дозволу наказу про зупинення дії спеціального дозволу.

Як зазначалось, спірний наказ виданий в зв'язку із невиконанням Позивачем вимог Відповідача про внесення до Дозволу №2578 змін та його переоформлення.

Порядок переоформлення та внесення змін до спеціальних дозволів здійснюється відповідно до порядку, передбаченого в пунктах 16, 17 Порядку №615 на підставі відповідної заяви надрокористувача.

Відповідно до п. 18 Порядку №615 орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

При цьому, згідно п. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-ІV (надалі - Закон № 2806-ІV ) у разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Позивач звертався із відповідними заявами до Відповідача як до початку проведення перевірки так і після її завершення.

При цьому, відповідь на вказані звернення Відповідачем або не надавалась або повідомлялось про відмову у їх задоволенні з різних підстав, зокрема:

- Заява №728 від 02.11.2015 р. (отримано Відповідачем 04.11.2015 р.) - відповіді не отримано;

- Заява №869/1 від 17.12.2015 р. (отримано Відповідачем 12.01.2016 р.) - отримано лист Відповідача №8444/13/12-16 від 10.05.2016 р. про повернення заяви в зв'язку із невідповідністю вимогам підпункту 2 пункту 8 порядку №615.

- Заява №476-ДСК від 12.08.2016 р. (отримано Відповідачем 29.08.2016 р.) - листом №21/13/12-16 ДСК від 19.10.2016 р. Відповідачем відмовлено в задоволені заяви на підставі пунктів 15,19 Порядку N°615.

Наведене свідчить, що Відповідачем не дотримано строків розгляду заяв Позивача та відмовлено у задоволені заяви про внесення змін та переоформлення дозволу з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику. Такі дії Відповідача суперечать правовому порядку, встановленому ст. 19 Конституції України.

Крім того, нормами ст. 6 Закону № 2806-IV визначено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

В статті 1 Закону № 2806-IV визначено, що принцип мовчазної згоди, принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Аналогічні положення закріплені у Постанові Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. N 77 про «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди».

Аналіз норм Закону №2806-IV дає підстави для висновку, що застосування принципу мовчазної згоди можливе лише за умови подання суб'єктом господарювання заяви і документів до органу, який видає дозвіл, у повному обсязі та в установленому порядку.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що принцип мовчазної згоди не позбавляє дозвільні органи обов'язку видати документ дозвільного характеру або прийняти рішення про відмову у його видачі.

В зв'язку із зазначеними обставинами, Позивач повторно звернувся до Відповідача із заявами №691 від 10.11.2016 року (отримана Відповідачем 11.11.2016 р.) та №117 від 02.03.2017 року (отримана Відповідачем 03.03.2017 р.) щодо внесення змін та переоформлення дозволу №2578.

З урахуванням строку, встановленого п. 18 Порядку №615, крайнім днем спливу терміну для видачі ТОВ «Валки-Ільменіт» спеціального дозволу на новому бланку та з урахуванням відповідних змін, або вмотивованої відмови у такій видачі - є 03.04.2017 р.

11.05.2017 року та 16.05.2017 року Державною службою геології та надр України видано накази №209 та №222 (відповідно) про внесення змін та переоформлення Дозволу №2578, що свідчить про відповідність поданих Позивачем документів вимогам закону.

В той же час, згідно тверджень позивача, які не спростовуються належними та допустимими доказами відповідачем, спеціальний дозвіл на користування надрами № 2578 від 19.10.2001 на новому бланку з урахуванням відповідних змін він так і не отримав з невідомих причин.

Додані до цієї заяви докази - заяви від 02.11.2015 р., 17.12.2015 р., 12.08.2016 р., 10.11.2016 р., 02.03.2017 р. та накази №209 від 11.05.2017 р., №222 від 16.05.2017 року свідчать, що на момент видачі спірного наказу Позивачем подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, тобто, здійснено всі передбачені законом дії для внесення змін та переоформлення дозвільного документу, а підстави за яких видано спірний наказ виникли через протиправну бездіяльність Відповідача.

Крім того, 23.06.2017 року Департаментом державного геологічного контролю (центральний міжрегіональний відділ) за результатами позапланової перевірки ТОВ «Валки- Ільменіт», що відбулась в період з 20.06.2017 по 23.06.2017 року складено акт перевірки №06- 06/23/2017-05/у(12).

На підставі акту перевірки, Відповідачем складено припис №354-14/06 від 27.06.2017 року, яким зобов'язано Позивача у строк до 27.07.2017 року усунути вказані в ньому порушення.

Зокрема, п. 2 припису вимагає від Позивача внести зміни до Дозволу №2578 у зв'язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме: переоцінкою запасів розсипних титанових руд Валки-Гацківського родовища відповідно до протоколу ДКЗ від 25.06.2015 р. №3384-ДСК.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем встановлено те саме порушення, що зазначено в приписі №1100-14/06 від 12.09.2016 року, що не було усунуто через протиправну бездіяльність Відповідача.

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На переконання суду апеляційної інстанції, рішення Відповідача - наказ №137 від 28.03.2017 року в частині зупинення дозволу №2578, припис №354-14/06 від 27.06.2017 року, а також бездіяльність Відповідача, що полягає у ненаданні заявникові (Позивачу) спеціального дозволу N92578 з урахуванням відповідних змін не відповідають вимогам переліченим в ст. 2 КАС України, в зв'язку із чим права та законні інтереси Позивача підлягають судовому захисту, а позов задоволенню.

Щодо твердження апелянта відносно того, що при розв'язанні даного спору судом першої інстанції було здійснено втручання у дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 статті 19 Конституції, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Так, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним. При цьому, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів зобов'язаний перевірити, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. Натомість на практиці трапляються випадки, коли суд неправильно визначає обсяг дискреційних повноважень останнього, внаслідок чого за правильного встановлення всіх обставин у справі та надання їм правової оцінки обирає неефективний спосіб захисту порушеного права.

Апелянт наполягає на тому, що в резолютивній частині постанов у справах таких категорій суд має зобов'язувати суб'єкта владних повноважень повторно розглянути той чи інший документ та прийняти відповідне рішення. Така позиція обґрунтована рекомендаціями КМ РЄ №R(80)2 та абз.3 п.10.3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, згідно з якими суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Звертаючись до суду з певним адміністративним позовом, позивачі мають право вимагати надання їм якісної послуги у вигляді законного та обґрунтованого рішення, яке ефективно розв'яже спір по суті. Адже рішення суду - це правозастосовчий акт, який породжує відповідні наслідки з орієнтиром на встановлення справедливості в межах дії верховенства права. Отже, воно має бути передусім правовим, справедливим, законним та ефективним.

Фактично для ефективного вирішення публічно-правових спорів створено адміністративну юстицію. Згідно ч.2 статті 245 КАС разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи ці положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкт владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії

Суд під час вирішення спорів у разі встановлення незаконності бездіяльності суб'єкта владних повноважень має зобов'язати Держгеонадра прийняти рішення, в даному випадку - про видачу наказу про внесення змін до спеціального дозволу, видачу ТОВ «Валки-Ільменіт» спеціального дозволу на користування надрами на новому бланку з відповідними змінами, а не зобов'язувати її повторно розглядати документи, оскільки такий спосіб врегулювання спору жодним чином не призведе до належного захисту порушених прав позивача.

Таким чином, обраним судом першої інстанції способом позивачу надано ефективний судовий захист його прав та позитивно вирішено його питання без невиправданих зволікань.

Такий підхід застосовував і Вищий адміністративний суд, про що йдеться в його ухвалах від 17 грудня 2015 року (справа №К/800/31204/15) та 19 листопада 2015 року (справа №К/800/16075/15).

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача.

Слід зазначити, що апелянтом не наведеного жодних норм матеріального чи процесуального права, які було порушено судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене та переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, як того вимагає ст. 308 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2018 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено « 29» травня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма