Ухвала суду № 74321463, 25.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/641/18 Справа № 176/900/18 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Піскун О.П., Живоглядової І.К.

за участю:

секретаря судового засідання Білої А.А.

прокурора Янюк В.І.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого що має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (бульвар Cвободи) буд. 84/2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_5, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 червня 2018 року з визначенням застави у розмірі 35 240 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини про обґрунтовану підозру у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Окрім того, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний не має постійного місця роботи, офіційно ніде не працевлаштований. Підозрюваний ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 (колишня назва вулиці Петровського), але за вказаною адресою не проживає. За місцем реєстрації характеризується негативно, що підтверджується характеристикою голови квартального комітету №14 м. Жовті Води. На поведінку ОСОБА_2 неодноразово надходили скарги від сусідів та колишньої дружини. Також встановлено, що ОСОБА_2 на обліку у лікаря - нарколога, лікаря - психіатра не перебуває, хронічних захворювань не має.

Також ОСОБА_2 притягається до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено в ЄРДР 15.09.2014 за №12014040220001132: зокрема, останньому 16.09.2014 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.152 КК України.

На думку слідчого судді, ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення та переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тобто наявні ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

В той же час, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема те, що підозрюваний може впливати на свідків та інших підозрюваних. На даний час інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні не має. Невизнання винуватості підозрюваним не може розцінюватися як факт перешкоджання кримінальному провадженню, адже це засіб захисту підозрюваного від повідомленої підозри. Інших доводів щодо перешкоджання кримінальному провадженню прокурором та слідчим не наведено.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову, якою обрати її підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, захисник вказує на те, що підозра, пред’явлена ОСОБА_2, жодним чином не обгрунтована, а прокурор не довів наявність всіх обставин, які передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, та наявність ризиків, які б свідчили про необхідність обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, за місцем мешкання характеризується позитивно, що слідчим суддею не було взято до уваги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні

доказами, а саме: протоком допиту представника юридичної особи ОСОБА_6; заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 02.05.2018 р.; протоколом огляду місця події від 02.05.2018 р. колодязю кабельного зв’язку №810, що розташований поряд з будинком №75-а по вул. І.Богуна м. Жовті Води Дніпропетровської області; протоколом огляду предмету від 02.05.2018 р. - кабелю телефонного зв’язку який виявлений поблизу будинку №84 по бульвар Свободи м. Жовті Води один кінець якого знаходився на території двору вказаного домоволодіння; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; повідомленням про підозру гр. ОСОБА_2 від 03.05.2018 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9, поясненнями свідка ОСОБА_10

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об’єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_2, знаходячись на свободі, може переховуватися від досудового слідства та суду та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) Європейський суд з прав людини зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).

ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Посилання сторони захисту на недоведеність провини підозрюваного у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто безпідставність підозри, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги сторони захисту в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Доводи ж захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, характеризуючі підозрюваного, які викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки суд при постановленні ухвали це врахував, однак з метою запобігти встановленим ризикам, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, міру покарання, яка передбачена за нього у виді позбавлення волі, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Г.П. ОСОБА_11 ОСОБА_12 Піскун