Постанова № 7432109, 21.12.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-1923/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2009 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з відповідача 33360,20 грн. доплати до заробітної плати , як працюючій на території радіоактивного забруднення , передбаченій ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ у зв’язку з тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка, згідно поданої заяви просить позов розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять позов розглянути без їх участі. .

Встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та територія, на якій проживає позивачка, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту, довідкою міської ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка з 01 вересня 1996 року по 01 липня 2009 року працювала на території радіоактивного забруднення, що розміщується в м. Олевськ та отримувала щомісячно доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, копією трудової книжки, довідками з місця роботи.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, а саме зони посиленого радіоекологічного контролю, виплачується щомісячна доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого суд вважає, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з 01 вересня 1996 року по 01 липня 2009 року в сумі 33420,20 грн.,

а саме:(15х16 міс.) +(45х6 міс.) +(55х6 міс.) + (74х15міс.) + (90х3 міс.)+(118грн.х5міс.).+ (140грн.х6міс).+(165грн.х6міс.)+(185грн.х11міс.)+(205грн.х6міс.)++(237грн.х4міс.)+ (262грн.х3міс.)+(290грн.х3міс.)+(310грн.х2міс.)+(332грн.х4міс.)+ (350грн.х5міс.)+(375х3міс)+(400грн..х3міс.)+(420грн.х4міс.+(440грн.х3міс.)+(460грн.х3міс.)+ (515грн.х3міс.)+ (525грн.х 4міс.)+(545грн.х 2міс.)+ (605х4міс.) + (625х3міс.)= 34221 – 800,80 грн. отриманих коштів = 33420,20 грн., а не 33360,20 як зазначено в позовній заяві.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується у зоні посиленого радіоекологічного контролю щомісячна грошова доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплати доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивачки на соціальний захист як працюючої на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивачки 33420,20 грн. доплати, передбаченої ст. 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 і коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 – 33420,20 гривень доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення .

Стягнути з У правління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 337,60 гривень на користь держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: