
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2018 року справа №233/5707/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретаря судового засідання Терзі Д.А., за участю представника відповідача Зайцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2018 р. у справі № 233/5707/17 (головуючий І інстанції Бєлостоцька О.В.) за позовом ОСОБА_3 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Костянтинівського міського центру зайнятості (далі - відповідач, КМЦЗ, центр зайнятості), в якому просив: визнати дії відповідача щодо невиплати допомоги по безробіттю за 15 днів незаконними та зобов'язати виплатити допомогу по безробіттю за 15 днів (а.с.1-2).
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2018 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо невиплати ОСОБА_3 допомоги по безробіттю за 15 днів - за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року; зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості сплатити на користь ОСОБА_3 невиплачені суми допомоги по безробіттю за 15 днів за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року (а.с.66-68).
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування скарги зазначено, що позивач 18.08.2017 року при реєстрації не надав інформацію щодо працевлаштування у ФОП ОСОБА_4 у період 06.07.2016 року по 05.07.2017 року Зазначений факт центром зайнятості був встановлений 13.11.2017 року Судом не було враховано, що позивач знятий з обліку, як безробітний та отримана їм допомога по безробіттю стягується з особи. Також, у провадженні СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051660000023 від 26.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за фактом безпідставного отримання допомоги по безробіттю у розмірі 13485,69 грн. Витяг до центру зайнятості надійшов 26.04.2018 року (а.с.70-71).
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом армії 2 групи та отримує пенсію по інвалідності (а.с.4).
З індивідуальної програми реабілітації інваліда вбачається, що позивачу за станом здоровя встановлено обмеження пересування та рекомендовано використовувати палиці (а.с.57-61).
18 липня 2017 року позивач звернувся до Костянтинівського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного (а.с.17).
Наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 18.07.2017 року № НТ 170718 позивачу надано статус безробітного відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067) (а.с.17, 33).
Наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 25.07.2017 року № НТ 170725 позивачу призначена виплата допомоги по безробіттю та розпочата виплата з 25.07.2017 року відповідно до ч.2 та 4 ст. 22, ч.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-III (далі Закон № 1533) (а.с.33).
Як вбачається з інформації про відвідування, при відвідуванні центру зайнятості 19.09.2017 року позивача було призначено наступне відвідування 05.10.2017 року, позивача до Костянтинівського міського центру занятості 05 жовтня 2017 року не з'явився, відвідав 10 жовтня 2017 року (а.с.18-19).
Відповідно до довідки Центральної поліклініки МВС України від 05 жовтня 2017 року № 81, розташованої в м.Київі, позивач був на прийомі у лікаря і йому рекомендоване оперативне лікування в плановому порядку (а.с.20,44).
Наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 06.10.2017 року № НТ 171006, позивачу скорочено виплату допомоги по безробіттю з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону № 5067, пп. «5» п. 5 ст. 31 Закону № 1533 та пп. 5 п.5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 15.06.2015 року № 613 (далі - Порядок № 613) (а.с.33-34).
З пояснень відповідача вбачається, що позивачу скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості у визначений і погоджений з ним час, а саме 05 жовтня 2017 року.
Скорочення позивачу виплати державної допомоги по безробіттю за 15 днів за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 207 року підтверджується також даними про виконані платежі (а.с.42-43).
Відповідно до копії квитка, позивач 10 жовтня 2017 року о 08 годині 12 хвилин поїздом Київ-Костянтинівка прибув до м.Костянтинівка, після чого звернувся до відповідача у відповідності до вимог Закону № 1533 та Порядку № 613 (а.с.45).
В обґрунтування неправомірних дій щодо скорочення виплат позивач зазначив, що невідвідування 05 жовтня 2017 року позивачем центру зайнятості у визначений і погоджений час відбулось через поважні причини.
Наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 26.10.2017 року № НТ171026 позивачу поновлена виплата допомоги по безробіттю з 20.10.2017 року (а.с.34).
Наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 29.12.2017 року № НТ171229 позивачу скорочено виплату допомоги по безробіттю з 27.12.2017 року по 25.01.2018 року у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону № 5067, пп. «5» п. 5 ст. 31 Закону № 1533 та пп. 5 п.5.4 Порядку № 613 (а.с.34).
Наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 10.01.2018 року № 180110 позивачу припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено його реєстрацію як безробітного з 10.01.2018 року, зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийняте рішення про надання йому статусу безробітного (а.с.34).
Наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 12.01.2018 року № НТ180112 прийнято рішення про повернення виплати відповідно до ч.3 ст. 36 № 1533 з 25.07.2017 року по 09.01.2018 року на суму 13485,69 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо протиправності дій центру зайнятості щодо невиплати позивачу допомоги по безробіттю за 15 днів - за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року.
Спірним питанням є правомірність дій центру зайнятості щодо невиплати позивачу допомоги по безробіттю за 15 днів - за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 ч.2 ст.44 Закону № 5067передбачено право зареєстрованих безробітніх, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"та цього Закону.
Відповідно до ст.22 Закону № 1533, право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними.
Пунктом 5 ч.5 ст.31 Закону № 1533 передбачено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.
Підпунктом 1 пункту 4 розділу IV Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальноїполітики Українивід 15 червня 2015 року № 613 також передбачено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме: невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час.
Пунктом 28 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 передбачено, що зареєстрований безробітний зобовязаний відвідувати з метою пошуку підходящої роботи та отримання інших соціальних послуг центр зайнятості, в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації, виникнення якої підтверджується на запит центру зайнятості відповідним органом згідно із законодавством, з предявленням паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу, та трудової книжки.
Зареєстровані безробітні, які з поважної причини не змогли звернутися до центру зайнятості у строк, установлений для відвідування, повинні відвідати центр зайнятості не пізніше, ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у звязку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, особа повинна звернутися до центру зайнятості у перший робочий день, що настає за ним.
Поважними причинами, наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.
Отже, зареєстрована особа обов'язана відвідувати центр зайнятості у строк, установлений для відвідування, порушення зазначених вимог тягне скорочення суми яка підлягає виплаті такій особі як безробітній. Єдиною підставою яка звільняє особу від наслідків не явки до центру зайнятості, є наявність поважних причин, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості та які підтверджуються відповідними документи, при цьому, особа зобов'язана з'явитись до центру зайнятості у перший робочий день, що настає після закінчення дії обставин.
Матеріали справи свідчать, що позивач 05.10.2017 року знаходився в лікувальній установі, розташованій в м. Київ. Позивач наголошував, що 06.10.2017 року у п'ятницю не зміг придбати пільговий квиток. 7 та 8 жовтня 2017 року є вихідними днями. 09.10.2017 року позивач придбав пільговий квиток залізниці та прибув до м.Костянтинівка 10 жовтня 2010 року.
Таким чином, оскільки позивач є інвалідом 2 групи, у визначений центром зайнятості строк перебував у лікарні, йому встановлено обмеження у пересуванні та враховуючи неможливість позивача раніше придбати білет, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене є поважними та дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо невиплати позивачу допомоги по безробіттю за 15 днів - за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року є протиправними.
Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта, як на обґрунтування скарги на припинення виплати позивачу допомоги по безробіттю, припинення подальшої його реєстрації, як безробітного з 10.01.2018 року, та наявне кримінальне провадження відносно позивача, оскільки у даній справі спірним питанням є правомірність дій відповідача щодо невиплати позивачу допомоги по безробіттю за 15 днів - за період часу з 05 жовтня 2017 року по 19 жовтня 2017 року, тобто на правовідносини, що виникли до припинення реєстрації позивача, як безробітного. Крім того, вказані доводи не були предметом дослідження суду першої інстанції. Також, зазначені обставини не впливають на право відповідача вчинити дії передбачені ч. 3 статті Закону № 1533.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2018 р. у справі № 233/5707/17 - залишити без задоволення.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2018 р. у справі № 233/5707/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 29 травня 2018 року.
Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв
Судді: І.Д. Компанієць
Л.В. Ястребова
Судове рішення № 74320952, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 233/5707/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: