Ухвала суду № 74319706, 29.05.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6041/15-к

1-кп/206/45/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Поштаренко О.В.,

за участю секретаря Чабаненко О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання захисника Меженної О.В. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під ватою на цілодобовий домашній арештпо кримінальному провадженню № 12015040000000809 внесеного в ЄРДР 24.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Антоненко Т.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника - адвоката Меженної О.В.

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

законного представника потерпілого ОСОБА_6

представника цивільного відповідача ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження керівника апарату Самарського районного суду м. Дніпропетровська №49-р «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ судді» від 10.04.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №206/6041/15-к та вказану справу системою автоматизованого розподілу судових справ повторно розподілено і передано судді Поштаренко О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2018 року.

В підготовчому судовому засіданні захисник заявила клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під ватою на цілодобовий домашній арешт.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під ватою на нічний домашній арешт, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, а саме: переховуватись від органів досудового слідства або суду; незаконно впливати на свідків; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Потерпілі, законний представник потерпілого, представник цивільного відповідача не заперечували проти задоволення клопотання.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив задовольнити, оскільки відсутні докази його вини, прокурором не доведено належним чином, що досі існують ризики передбачені КПК України, він має стійки соціальні зав'язки.

Вислухавши думку прокурора, потерпілих, законного представника потерпілого, представника цивільного відповідача, обвинуваченого, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, являються об'єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, або при здійсненні тиску на свідка вчинити інший злочин.

Дані відносно особи обвинуваченого, який має постійне місце проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей, матір похилого віку та її стан здоров'я, враховуються судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначено реальне позбавлення волі на строк до 8 років, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним відмовити в клопотанні захисника, оскільки вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_2 буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Окрім того, матеріали обвинувального акту вказують на можливу причетність ОСОБА_2 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування обставин у справі, є достатньою для застосування щодо обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Судом також було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

При цьому доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого та характер вчинення правопорушення, в якому він обвинувачується, вважає сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, заява № 25, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі провадження. Тому, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що передбачений КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду, також впливати іншим способом на свідків та потерпілих.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги викладене, суд вважає необхідним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 продовжити, з визначенням застави у розмірі 150 (ста пятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 264300 (двісті шістдесят чотири тисячі триста) гривень.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, визначені судом.

Ураховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого , а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2, під вартою, і тому суд вважає за можливе в задоволенні клопотання захисника, відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника Меженної О.В. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під ватою на цілодобовий домашній арешт по кримінальному провадженню № 12015040000000809 внесеного в ЄРДР 24.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 21 червня 2018 року включно та визначити розмір застави у розмірі 150 (сто п'ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб), що складає 264300 (двісті шістдесят чотири тисячі триста) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена, протягом п'яти днів, як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ в місті Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, код отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, рахунок отримувача № 37312066017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження № 12015040700001429 від 12.09.2015 року, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати за кожним викликом суду;

- не виїжджати за межі міста Дніпра без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;

- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України.

Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Поштаренко