Рішення № 74319649, 25.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1613/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3В.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області форми «Ф» від 08.06.2017 № 53, яким ОСОБА_3 було визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 25000,00 грн., за платежем «транспортний податок з фізичних осіб 18011000 за 2017 рік».

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не враховано пробіг його транспортного засобу та те, що норми різних нормативно-правових актів допускали неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого існувала (у разі застосування параметрів ОСОБА_2 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, зокрема, і щодо пробігу та вартості) можливість того, що середньоринкова вартість автомобіля позивача буде нижчою від встановленої законом межі, а відповідно і підстави для нарахування транспортного податку, відповідно до статті 267 Податкового кодексу України, були відсутні.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.04.2018 року, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав, що позивачу протягом 2017 року на праві приватної власності належав транспортний засіб марки Mercedes-Benz G 500 рік випуску - 2016, об’єм двигуна 3982 куб. см., тип пального – бензин, номерний знак НОМЕР_1, який зазначений у наявній базі даних переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, розміщеному на офіційному веб-сайт Мінекономрозвитку. Отже транспортний засіб у відповідності до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування, а позивач згідно п.п. 267.1.1 ст.267 ПК України - платником транспортного податку. Відповідач правомірно у відповідності до статті 267 Податкового кодексу України, оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням визначив позивачу транспортний податок за 2017 рік в розмірі 25 000,00 гривень.

Правом подання відповіді на відзив та заперечення сторони не скористались.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у поданому суду відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz G 500, рік випуску - 2016, об’єм двигуна 3982 куб. см, тип пального – бензин, номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 01.07.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, наявного матеріалах справи (а.с.46).

08.06.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби в Чернігівській області сформовано та направлено ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення за №53, яким визначено податкове зобов’язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за податковий період - 2017 рік, в сумі 25 000 грн. (а.с.15).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив податкове повідомлення – рішення до ДФС України, проте листом від 13.02.2018 №2112/Є/99-99-11-02-01-14 позивачу було повідомлено, що його скарга від 19.12.2017 №б/н була залишена без розгляду та повернута у зв’язку з пропуском строку адміністративного оскарження, передбаченого статтею 56 Податкового кодексу України.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким статтю 267 ПК України було викладено в новій редакції та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

Законом України від 20.12.2016 № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", який набрав чинності з 1 січня 2017 року, до абзацу першого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни, якими, зокрема визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві умови, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов’язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) вік автомобіля - п’ять років від року випуску автомобіля, 2) перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.

21.12.2016 прийнято Закон України № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 1 січня 2017 року та яким до абзацу другого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни та визначено, що середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Згідно з абзацом третім підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

У пункті 267.4 статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Законом України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2017 року встановлено у розмірі 3200,00 грн.

Таким чином, середньоринкова вартість транспортних засобів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу (в редакції Закону №1797-VIII), починається з розміру 1 200 000 грн (375 х 3 200 = 1 200 000 грн).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18.02.2016 постановою Кабінету Міністрів України №66 ) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – ОСОБА_2 №66).

Відповідно до пункту 2 ОСОБА_2 №66 середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403, де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктами 3 та 4 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 за №403 передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

С ср= Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100),

де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;

Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

Як передбачено пунктами 13 та 14 ОСОБА_2 №66 Мінекономрозвитку відповідно до цієї ОСОБА_2 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

При цьому згідно додатку №2 для транспортних засобів із строком експлуатації до 1 року, а також транспортних засобів, різниця між фактичним та нормативним середньорічним пробігом яких становить до 2 тис. кілометрів, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів не визначається.

21 червня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України №428, яка набрала чинності 24.06.2017 внесено зміни до ОСОБА_2 №66 та приведено вказану вище ОСОБА_2 у відповідність до статті 267 Податкового кодексу України.

Водночас частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Враховуючи вищевикладене, суд у даних правовідносинах застосовує норми Податкового кодексу України, які мають вищу юридичну силу у порівнянні з нормами ОСОБА_2 №66, що суперечать нормам Податкового кодексу України та, яким зокрема визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Згідно з абзацом третім підпунуту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Аналізуючи норми чинного законодавства станом на момент винесення відповідачем спірного податкового повідомлення – рішення, суд дійшов висновку про те, що для визначення автомобіля об’єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги, крім іншого, береться середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку та не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб’єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. При цьому, для транспортних засобів із строком експлуатації до 1 року, а також транспортних засобів, різниця між фактичним та нормативним середньорічним пробігом яких становить до 2 тис. кілометрів, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів не визначається.

Зі змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, наявного матеріалах справи (а.с.46) випливає, що строк експлуатації автомобіля марки Mercedes-Benz G 500 (рік випуску - 2016, об’єм двигуна 3982 куб. см, тип пального – бензин, номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 01.07.2016) менше року, а отже згідно Податкового кодексу України та ОСОБА_2 №66 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів щодо пробігу до автомобіля, який належить ОСОБА_3 не застосовується.

З метою повного з’ясування всіх обставин справи, судом було досліджено Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та в якому міститься і автомобіль марки Mercedes-Benz G 500, до п’яти років, об’єм двигуна 4,0 куб. см., тип пального – бензин.

Також, при здійсненні відповідачем калькуляції (розрахунку), станом на момент розгляду даної справи в суді, на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкової вартості автомобіля марки Mercedes-Benz G 500 (рік випуску - 2016, об’єм двигуна 3982 куб. см, тип пального – бензин), середньоринкова вартість цього автомобіля склала 4 673 577,50 грн., що в декілька разів перевищує середньоринкову вартість транспортних засобів в 2017 році - 1 200 000 грн. та які є об’єктами оподаткування транспортним податком в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу (в редакції Закону №1797-VIII).

Відтак, суд погоджується з висновком контролюючого органу про те, що автомобіль марки Mercedes-Benz G 500, 2016 року випуску, об’єм двигуна 3982 куб. см, тип пального – бензин, який належить ОСОБА_3 є об’єктом оподаткування у 2017 році.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на підпункт 4.1.4. Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, оскільки Податковим кодексом України чітко врегульовані спірні правовідносини.

З урахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №53 від 08.06.2017 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а отже є правомірним.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (вул. Тиха, 52, м. Чернігів, 14000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 30.05.2018.

Суддя В.В. Падій