Рішення № 74319452, 21.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 813/636/18

21 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача не прибув,

представник відповідача ОСОБА_1,

третя особа ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, у якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у наданні ОСОБА_3 дозволу на тимчасове порушення благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з ремонту (утеплення) фасаду будинку АДРЕСА_1;

- зобов'язати Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради видати ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) дозвіл на тимчасове порушення благоустрою для встановлення риштувань під час виконання робіт з ремонту (утеплення) фасаду будинку АДРЕСА_1;

- стягнути з Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради нанесену ОСОБА_3 такими неправомірними діями моральну шкоду в розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн та 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.12.2016 № 76282921, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира розташована у двох рівнях та другий поверхи) загальною площею 236,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 23.06.2017 звернувся до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради з заявою про надання дозволу на тимчасове влаштування риштувань на прилеглій до будинку ОСОБА_3 території. Листом від 04.08.2017 № 32-4081 Залізнична районна адміністрація повідомила вичерпний перелік документів для отримання дозволу на тимчасове влаштування риштувань на прилеглій до будинку ОСОБА_3 території. 28.08.2017 позивачем повторно подано заяву із долученням копій всіх необхідних документів. Однак, відповідачем протиправно не видано дозвіл на тимчасове порушення благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з ремонту (утеплення) фасаду.

У судове засідання педставник позивача не з'явився, подав клопотання від 18.05.2018 (вх. № 15166), у якому просить розглядати справу без його участі та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача подала до письмові пояснення у справі, в яких зазначає, що 20.07.2017 Залізнична районна адміністрація відмовила позивачу у наданні дозволу на порушення благоустрою з метою влаштування риштування для отеплення будинку. Підставою для відмови булавідсутність згоди мешканців кв. № 2 в будинку № 1 на вул.Ясній у зв'язку з тим що будинок 1а побудований впритул до стіни кв. № 2 буд АДРЕСА_1 і утеплення частково буде містись на цій стіні. Одночасно при підготовці відповіді на звернення районна адміністрація не звернула уваги на існуючі Правила благоустрою міста Львова що затверджені ухвалою від 21.04.2011 № 376, які регулюють порядок отримання дозволів на порушення благоустрою. Так, п. 14.2.2 перебачено, що для отримання дозволу на тимчасове порушення благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з ремонту фасадів будівель та споруд необхідно подати в районну адміністрацію паспорт опорядження фасадів, затверджений проект виконання робіт з ремонту фасадів будівель та споруд (при необхідності); при виконанні поточного ремонту фасаду надається фотофіксація об'єкта та перелік робіт. Окрім того, при відмові не було враховане рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.02.2015 № 36 «Про здійснення нагляду за відновленням об'єктів благоустрою та усунення пошкоджень цих об'єктів внаслідок виконання ремонтних робіт на території м. Львова», відповідно до якого дозволи на порушення об'єктів благоустрою виконавцям ремонтних робіт районні адміністрації надають за умови укладення ними договорів про здійснення нагляду за відновленням об'єктів благоустрою та усунення пошкоджень цих об'єктів внаслідок виконання ремонтних робіт з львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємства Залізничного району» та сплати коштів в розмірі 600 грн на місяць за нагляд цього підприємства за відновленням об'єкта благоустрою. Тільки за наявності вказаних документів районна адміністрація вправі надати дозвіл на порушення благоустрою території м.Львова. Заявник вказані документи в районну адміністрацію не подавав, в матеріалах позовної заяви такі документи не містяться, отже відсутні підстави для визнання відмови районної адміністрації протиправною та зобов'язання районної адміністрації надати дозвіл на порушення благоустрою території м.Львова для встановлення риштувань з метою проведення утеплення будинку. У судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи подала до суду пояснення від 20.03.2018 (вх. № 7438). У судовому засідання позовні вимоги підтримала, зазначила, що відповідачем протиправно не видано дозвіл на тимчасове порушення благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з ремонту (утеплення) фасаду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.12.2016 № 76282921, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира загальною площею 236,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач, 23.06.2017 звернувся до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради із заявою на видачу дозволу на порушення об'єкта благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з утеплення фасаду будинку терміном на п'ять робочих днів. До заяви додано: робочий проект «Реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з добудовою другого поверху і розширенням», погоджений головним архітектором м. Львова 15.09.2008 З-Т-17531/2008, копію витягу з рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.08.2009 по справі № 2-2020 2009 р., копію схеми розмежування землекористувань, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2016.

Позивач, 28.08.2017 повторно звернувся до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради із заявою на видачу дозволу на порушення об'єкта благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з утеплення фасаду будинку за адресою: АДРЕСА_1, терміном на п'ять робочих днів. До заяви додано: договір-доручення від 10.01.2017, робочий проект «Реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з добудовою другого поверху і розширенням», погоджений головним архітектором м. Львова 15.09.2008 З-Т-17531/2008, копію витягу з рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.08.2009 по справі № 2-2020 2009 р., копію схеми розмежування землекористувань, копія договору від 18.08.2017 № 03/2017 на виконання будівельних робіт з ТОВ «Ноудлен», копію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Ноудлен», копію ліцензії ДАБІ України від 21.11.2016 № 43-Л, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2016.

На адвокатський запит від 25.12.2017 Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради повідомлено, що з метою об'єктивного розгляду звернення 30.11.2017 комісією в складі начальника відділу експлуатації житлового фонду управління житлового господарства департаменту житлового господарства Львівської міської ради ОСОБА_5, начальника відділу житлового господарства Залізничної районної адміністрації ОСОБА_6, директора ЛКП ОСОБА_7Стасів, мешканців квартир №№ 2 та 3 комунального будинку АДРЕСА_1, було проведено обстеження прибудинкових територій будинків №№ 1,1 а на вул. Ясній.

В телефонному режимі мешканців, які зареєстровані у приватному будинку по вул.Ясній,1а, було попереджено про дату та час проведення згаданого обстеження. ОСОБА_2, для проведення обстеження мешканці даного будинку не з'явились.

В результаті обстеження комісією встановлено, що будинок № 1а двоповерховий та побудований впритул до стіни квартири № 2 одноповерхового будинку на вул. Ясна, 1.

Конструкції будинку на вул. Ясна, 1 знаходяться в незадовільному технічному стані та потребують заміни. Мешканці квартири № 2 планують за власні кошти виконати роботи із заміни перекриття та покрівлі над своєю квартирою.

Мешканці будинку АДРЕСА_1 повідомили членів комісії, що вони заперечують щодо проведення мешканцями робіт з утеплення стіни будинку № 1а, оскільки утеплювач буде примикати до фасадної стіни будинку №1.

Враховуючи наведене та положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» Залізнична районна адміністрація не вбачає підстав для задоволення вимог, викладених у зверненні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини є Закон України «Про благоустрій населених пунктів».

Територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту (абз. 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Статтею 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно з статтею 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з виконанням суб'єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об'єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.

Статтею 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що відповідними органами місцевого самоврядування розробляються для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою.

Рішенням Львівської міської ради від 21.04.2011 № 376 затверджені «Правила благоустрою міста Львова» (далі - Правила).

Відповідно до п. 14.1 дозвіл на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт видає відповідна районна адміністрація на підставі письмової заяви за формою згідно з додатком 2 до цих Правил та основних матеріалів дозвільної та проектної документації відповідно до пункту 14.2 цих Правил.

Згідно з пп. 14.2.2 п. 14.2 залежно від виду об'єктів, місця виконання робіт до письмової заяви замовника або виконавця робіт додаються основні матеріали дозвільної та проектної документації: для отримання дозволу на тимчасове порушення благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з ремонту фасадів будівель та споруд: паспорт опорядження фасадів; затверджений проект виконання робіт з ремонту фасадів будівель та споруд (при необхідності); при виконанні поточного ремонту фасаду надається фотофіксація об'єкта та перелік робіт.

Відповідно до ч. 6 ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відмова у видачі дозволу видається заявнику в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу є подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу згідно із встановленим переліком; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в установленому порядку.

Згідно відповіді Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 29.12.2017 № 32-6955 підставою для відмови є заперечення мешканців будинку на вул. Ясній, 1 щодо проведення робіт з утеплення стіни будинку № 1а.

Однак, вказана відповідачем єдина підстава, яка визначена ним як обгрунтування ненадання дозволу, не передбачена Правилами благоустрою м. Львова або іншими чинними актами законодавства. Інші підстави не наводилися та не обгрунтовувалися відповідачем. Наявність заперечень громадян, як таких, не вказує на порушення права.

Суд звертає увагу, що відповідно до листа від 15.01.2018 № 2901-118 юридичний департамент Львівської міської ради повідомив на звернення ОСОБА_3 від 18.12.2017 № З-Т-112644-001 щодо надання дозволу на закінчення робіт по утепленню фасаду частини будинку АДРЕСА_1, будинок № 1 та будинок № 1а є окремими будівлями, які мають свої окремі несучі конструкції. Відповідно до ЦК України власність зобов'язує, отже власник має право здійснювати правомочності своїм майном на власний розсуд і не зобов'язаний отримувати на це дозвіл інших осіб. Отже, розглянувши представлені документи та проаналізувавши нормативні акти Львівської міської ради та виконавчого комітету, юридичний департамент вважає, що відмова Залізничної районної адміністрації у наданні ОСОБА_3 дозволу на здійснення робіт по утепленню фасаду будинку є неправомірною.

Отже, з врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відмова Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у наданні ОСОБА_3 дозволу на тимчасове порушення благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з ремонту (утеплення) фасаду будинку АДРЕСА_1 є необґрунтованою, оскільки не відповідає вимогам ч. 6 ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відтак є протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов'язати Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради видати ОСОБА_3 дозвіл на тимчасове порушення благоустрою для встановлення риштувань під час виконання робіт з ремонту (утеплення) фасаду будинку АДРЕСА_1 суд зазначає таке.

Як встановлено судом, позивачем до заяви на видачу дозволу на порушення об'єкта благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з утеплення фасаду будинку за адресою: АДРЕСА_1, терміном на п'ять робочих днів, додано: договір-доручення від 10.01.2017, робочий проект «Реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з добудовою другого поверху і розширенням», погоджений головним архітектором м. Львова 15.09.2008 З-Т-17531/2008, копію витягу з рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28.08.2009 по справі № 2-2020 2009 р., копію схеми розмежування землекористувань, копія договору від 18.08.2017 № 03/2017 на виконання будівельних робіт з ТОВ «Ноудлен», копію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Ноудлен», копію ліцензії ДАБІ України від 21.11.2016 № 43-Л, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2016. ОСОБА_2 пп. 14.2.2 п. 14.2 Правил передбачає подання паспорту опорядження фасадів, чого позивачем зроблено не було.

Крім того, згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.02.2015 № 36 «Про здійснення нагляду за відновленням об'єктів благоустрою та усунення пошкоджень цих об'єктів внаслідок виконання ремонтних робіт на території м. Львова», відповідно до якого дозволи на порушення об'єктів благоустрою виконавцям ремонтних робіт районні адміністрації надають за умови укладення ними договорів про здійснення нагляду за відновленням об'єктів благоустрою та усунення пошкоджень цих об'єктів внаслідок виконання ремонтних робіт з львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємства Залізничного району» та сплати коштів в розмірі 600 грн на місяць за нагляд цього підприємства за відновленням об'єкта благоустрою.

Оскільки ОСОБА_3 не в повній мірі дотримано вимог п. 14.2.2 Правил та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.02.2015 № 36 «Про здійснення нагляду за відновленням об'єктів благоустрою та усунення пошкоджень цих об'єктів внаслідок виконання ремонтних робіт на території м. Львова», відтак у суду відсутні підстави для зобов'язати Звідповідача видати ОСОБА_3 дозвіл на тимчасове порушення благоустрою для встановлення риштувань під час виконання робіт з ремонту (утеплення) фасаду будинку АДРЕСА_1.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то суд зазначає таке.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 в справі № 804/2252/14.

Суд не знайшов підстав для задоволення заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не було надано до суду жодних доказів, які підтверджують завдання йому такої шкоди та не було доведено причинно-наслідкового зв'язку з предметом позову.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати субєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 4 статті 134 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 має право на зайняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва від 20.05.2010 № 198.

10.01.2017 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 укладено договір-доручення (а.с.21).

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що представник позивача просить стягнути 2500 грн за правову допомогу, яка згідно з акту виконаних робіт від 02.02.2018 складається:

- за складання позовної заяви до суду - 500 грн;

- за участь та представництво клієнта в судових засіданнях 2000 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ОСОБА_3 підлягають лише судові витрати, понесені за складання позовної заяви до суду в розмірі 500,00 грн. оскільки адвокат ОСОБА_8 не брав участь у судових засіданнях під час розгляду справи.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1409,60 грн, а саме 704,80 грн - відповідно квитанції від 12.02.2018 № ПН1116 (а.с.3) та 704,80 грн - відповідно квитанції від 25.02.2018 № ПН472096 (а.с.30).

Відтак, враховуючи, що судом задоволено позов в частині немайнової вимоги ОСОБА_3, в той час як в задоволенні вимог майнового характеру відмовлено, наявні підстави стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_3 пропорційної частині судових витрати, а саме витрат по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у наданні ОСОБА_3 дозволу на тимчасове порушення благоустрою при встановленні риштувань під час виконання робіт з ремонту (утеплення) фасаду будинку АДРЕСА_1.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (вул. Виговського, 34, м. Львів, 79039, ЄДРПРОУ 04056084) судовий збір в розмірі 704 грн 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 500,00 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 295 КАС України, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженні або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повне судове рішення складено 30.05.2018.

Суддя Костецький Н.В.