Ухвала суду № 74319409, 23.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

з питань визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

справа № 813/4106/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача Коров’як Б.Е.,

представник відповідачів – 1,2 Копко І.В.

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідачів про залишення позовних вимог без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області, у якому згідно заяви від 28.02.2018 (вх. № 5381) про збільшення розміру позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії начальника Червоноградського МВ УСБ України у Львівській області полковника Р. Мариняка щодо накладення 03.03.2016 дисциплінарного стягнення – оголошення догани на капітана ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого Червоноградського МВ Управління СБ України у Львівській області та скасувати дисциплінарне стягнення - оголошену догану капітану ОСОБА_3, старшому оперуповноваженому Червоноградського МВ Управління;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України у Львівській області від 12.03.2016 № 177-ос «По особовому складу. Про накладення дисциплінарного стягнення», щодо попередження про неповну службову відповідність ОСОБА_3, співробітника Управління Служби безпеки України у Львівській області;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Служби безпеки України від 21.03.2016 № 302-ОС про звільнення з військової служби ОСОБА_3;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України у Львівській області «По особовому складу» від 28.03.2016 № 228-ос, щодо виключення зі списків особового складу ОСОБА_3;

- поновити ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого Червоноградського МРВ Управління СБ України у Львівській області.

Позивачем подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Зазначає, що 06.05.2016 ОСОБА_3 отримано лист від 04.05.2016 № 62/11/2-Д- 35/14 надісланий відповідачем, у ньому містився лише наказ про звільнення з військової служби, довідка про проходження військової служби в органах Служби безпеки України, довідка про доходи за останній рік, довідка про участь в АТО. Проте в даних витягах з наказів причини і підстави звільнення вказані не були. Лише 29.10.2016 ОСОБА_3 ознайомився з витягом з наказу від 28.03.2016 № 228-ос «По особовому складу», в якому зазначалися підстави та причини звільнення. Лише з тексту Витягу з наказу «По особовому складу» від 28.03.2016 № 228-ос отриманого 29.10.2016 ОСОБА_3 стало відомо, його виключено зі списків особового складу, звільненого наказом першого заступника Голови Служби безпеки України від 21.03.2016 № 302-ос з військової служби за підпунктом «б» (у запас Збройних Сил України) пункту 61 та підпунктом «и» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 62 та пункту 88-1. Стверджує, що відповідач жодним чином не повідомляв ОСОБА_3 про факт проведення, щодо нього службового розслідування обставин неправомірних дій капітана ОСОБА_3 та притягнення його до дисциплінарного стягнення на підставі наказу від 12.03.2016 № 177-ос. Також просить взяти до уваги причини пропуску строку звернення до суду ті обставини, що в період звільнення ОСОБА_3 та після звільнення, він доглядав за своїм батьком ОСОБА_6, оскільки у 2015-2016 роках, у нього були наявні розлади психіки та поведінки, що підтверджується виписками з медичних карт.

Представником відповідачів 19.03.2018 подано клопотання (вх. № 7292), у якому просить залишити заяву ОСОБА_3 про збільшення розміру позовних вимог без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду. Стверджує, що наказ від 12.03.2016 № 177-ос «По особовому складу. Про накладення дисциплінарного стягнення» доведений до відома позивача, про що свідчить його надпис про ознайомлення та особистий підпис.

У судовому засіданні представник позивача подане клопотання до суду підтримав, просив таке задовольнити. Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні представник відповідачів щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду заперечила.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.

Відповідно до ст. 118 Кодексу адміністративно судочинства України (далі - КАС України), процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно матеріалів адміністративного позову, наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 12.03.2016 № 177-ос "По особовому складу" Про накладення дисциплінарного стягнення», відповідно до ст. 45, п. «г» ст. 68 та ст.. 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_3 попереджено про неповну службову відповідність.

Згідно списку на розсилку ОСОБА_3 ознайомлено 12.03.2016.

Відповідно до наказу першого заступника Голови служби безпеки України від 21.03.2016 № 302-ос ОСОБА_3 звільнено з військової служби за підпунктом “б” пункту 61 ( у запас Збройних сил України) та підпунктом “и” пункту 62 (у зв’язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

Наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 28.03.16 № 228 – ос “По особовому складу” ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу регіонального органу безпеки.

Копію витягу з наказу від 28.03.2016 № 228 – ос, в якому вказані підстави видання наказу заступника Голови Служби безпеки України від 21.03.2016 № 302 – ос, позивачем отримано 29.10.2016, що підтверджується супровідним листом від 28.10.2016 № 62/22/1-д-862/44.

22.11.2016 позивач звернувся до Львівського адміністративного суду із позовної заявою до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі.

Таким чином, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби позивачем пропущено.

Суд враховує ч. 1 ст. 121 КАС України, якою передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд бере до уваги складні сімейні обставини позивача, що полягали у необхідності догляду за його хворим батьком та матір'ю. Згідно наявних в матеріалах справи виписок з медичних карт, батько позивача протягом 2016 року мав наявні розлади психіки, поведінки та йому рекомендовано нагляд родичів для запобігання рецидиву, психотерапевтична підтримка, реабілітаційні заходи. Згідно наявних в матеріалах справи довідок виданих медичними заклададами, мати позивача є особою пенсійного віку, протягом 2013-2014 р.р. перенесла ряд важких травм та станом на 2017 має діагноз цукровий діабет, тип ІІ, середньої важкості, двобічний кокс артроз, цереброваскулярна хвороба з гіпертензією та сама потребує догляду.

Враховуючи наведене позивач був змушений здійснювати постійний догляд за хворими батьками.

Суд при вирішенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, згідно якої право на судовий захист, є важливішим, ніж встановлені державою процесуальні особливості реалізації ним цього права.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі “Іліан проти Туреччини” наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також, інша практика Європейського суду з прав людини, (справа “Мельник проти України” рішення від 28.03.2006 року) свідчить про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Окрім цього, у рішеннях по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 13.01.2000 та по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” від 28.10.1998 року. Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.

Суд розглянув матеріали справи та встановив, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду, однак ним надані обґрунтовані докази поважності причини пропуску строку звернення до суду.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права доступу до суду, закріплене у п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про те, що в задоволенні клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити, відтак необхідно визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Керуючись статтями 118, 121, 122, 243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

2. Клопотання позивача задовольнити.

3. Визнати поважними причини пропуску звернення до суду та поновити строк звернення до суду в адміністративній справі № 823/4106/16 за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області в частині оскарження дій Начальника Червоноградського МВ УСБ України у Львівській області полковника Мариняка Р. щодо накладення 03.03.2016 дисциплінарного стягнення - оголошення догани на капітана ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого Червоногорадського МВ Управління СБ України у Львівській області та скасувати дисциплінарне стягнення - оголошення догани на капітана ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого Червоногорадського МВ Управління СБ України у Львівській області. Також в частині визнання протиправним та скасування наказу управління СБУ у Львівській області від 12.03.2016 № 177-ос "По особовому складу" "Про накладення дисциплінарного стягнення", щодо попередження про неповну службову відповідність ОСОБА_3 співробітника Управління СБ України у Львівській області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повий текст ухвали виготовлено 29.05.2018.

Суддя Костецький Н.В.