Рішення № 74319397, 22.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/804/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач, з урахуванням уточненого позову (а.с.67-76), просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в призначенні йому пенсії за вислугою років на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 № 2262- ХІІ зарахувавши до вислуги в календарному обчисленні 21 рік 11 місяці 07 днів - 03 роки 11 місяців 28 днів, пільгові роки за безпосередню участь в антитерористичних операціях, а всього пільгового стажу для призначення пенсії 25 років 11 місяців 04 дні та здійснити її нарахування з моменту звернення з заявою щодо призначення пенсії з 01.08.2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 липня 2017 року по справі № 812/817/17 Луганський окружний адміністративний суд виніс постанову (яка набрала законної сили 29.08.2017), якою зобов'язав Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років. В ході перевірки наданих документів було виявлено, що в поданні календарна вислуга років складає 21 рік 11 місяців 07 днів, що не дає право на призначення пенсії позивачу відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ. На підставі викладеного, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до заяви від 04.08.2016, оскільки на день звільнення відсутня календарна вислуга 22 роки 6 місяців, яка необхідна для призначення пенсії”. Позивач вважає таку відмову незаконною, оскільки згідно довідки № А-8607 від 30.05.2017 ГУНП в Луганській області, в період з 31.07.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 01.08.2016 він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (далі - АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області. У зв'язку з чим, позивач, як учасник АТО та бойових дій має пільговий стаж 3 роки 11 місяців 01 день. Таким чином, ОСОБА_1 на час звільнення з Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (01.08.2016) мав для призначення пенсії за вислугою років в календарному обчисленні 21 рік 11 місяці 07 дні + 03 роки 11 місяців 28 днів (пільгові роки за безпосередню участь в антитерористичних операціях, а всього пільгового стажу для призначення пенсії 25 років 11 місяців 04 днів, що дає йому право на пільгових умовах призначення пенсії за вислугою років.

Ухвалою суду від 02 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання на 02 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 02 травня 2018 року за клопотанням позивача розгляд справи відкладено у зв'язку з необхідністю вивчення матеріалів справи до 16 транвя 2018 року.

У судове засідання позивач та його представник не прибули, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 92). Представник відповідача також у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи без уповноваженого представника (а.с.93).

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 17.04.2018 №5000/07 (а.с.58,59), в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що 02.01.2018 на адресу відповідача від Управління координації соціальних та пенсійних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України надійшли документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ, зарахувавши до вислуги в календарному обчисленні 21 рік 11 місяців 09 днів, 03 роки 11 місяців 28 днів – пільгові роки за безпосередню участь в антитерористичних операціях, а всього пільгового стажу для призначення пенсії – 25 років 11 місяців 04 дні. Згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Таким чином, для призначення пенсії за вислугою років Закон № 2262 визначає, як обов’язкову вимогу, наявність саме календарної вислуги, а не її загальну тривалість у пільговому обрахуванні. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 1 від 07.02.2018 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років, у зв’язку з відсутністю в нього необхідного розміру календарної вислуги років. Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що в даному випадку для призначення пенсії за вислугу років підлягає застосуванню Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 є безпідставними, оскільки, згідно ч.3 ст. 7 КАС України, у разу невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Таким чином, приписи п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, відтак, застосуванню підлягає саме Закон № 2262-ХІІ, оскільки він має вищу юридичну силу. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Отже, спірним питанням цієї справи є наявність вислуги років для призначення пенсії позивачу.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 812/817/17 за позовом ОСОБА_1 до Департамента персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Луганський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, про визнання протиправною відмови в оформленні документів для призначення пенсії та зобов’язання вчинити певні дії. Постановою суду у зазначеній справі, що набрала законної сили 29.08.2017, встановлено, що період участі позивача в антитерористичній операції з 31.07.2014 по 01.08.2016 в пільговому обчисленні необхідно враховувати при визначенні стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. За таких умов, з урахуванням періоду участі позивача в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць служби за три місяці, вислуга років позивача складає понад 22 роки та 6 місяців. Відтак, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років (а.с.94-97).

02 січня 2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України надійшло подання від 21 грудня 2017 року № 246 для первинного призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ) на ОСОБА_1, відповідно до якого вислуга років станом на 01.08.2016 для призначення пенсії складає 25 років 11 місяців 07 днів, в тому числі календарна вислуга років – 21 рік 11 місяців 09 днів та в пільговому обчисленні – 03 роки 11 місяців 28 днів (без урахування періоду навчання) (а.с.38).

За результатами розгляду зазначеного подання відповідачем прийнято рішення № 1 від 07.02.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, у зв’язку з відсутністю необхідного розміру календарної вислуги років (а.с. 36).

Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі – Закон № 2262), постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі – Постанова № 393).

Відповідно до підпункту а) пункту 3 Постанова № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Закон № 2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з п. «а» статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, обставини встановлені судом в постанові Луганського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 в адміністративній справі № 812/817/17, що набрала законної сили 29.08.2017, доказуванню не підлягають.

Таким чином, рішення № 1 від 07.02.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років прийнято відповідачем з порушенням встановленого в рішенні суду права позивача на отримання цієї пенсії, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача стосовно зобов’язання відповідача призначити пенсію за вислугу років на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 № 2262- ХІІ та здійснити її нарахування з моменту звернення з заявою щодо призначення пенсії з 01.08.2016 - суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

Рішенням суду в справі № 812/817/17 встановлено, що позивач на час звернення з заявою про призначення пенсії 04.08.2016 мав право на отримання такої пенсії, однак через протиправність відмови в оформленні документів Департамента персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України не мав можливості своєчасно оформити та отримувати пенсію з дати звернення.

За таких обставин, суд, керуючись принципом верховенства права відповідно до вимог ст.6 КАС України, вважає за необхідне застосувати ефективний спосіб захисту порушеного державними органами права позивача на отримання його пенсії, зобов’язавши відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію з дати його звернення з заявою про призначення такої пенсії - з 04.08.2016.

Оскільки, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору, то питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області № 1 від 07.02.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 03 роки 11 місяців 28 днів безпосередньої участі в антитерористичній операції на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, а також призначити пенсію за вислугою років на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 № 2262- ХІІ та здійснити її нарахування і виплату з 04.08.2016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 29 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2