Ухвала суду № 74319266, 30.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

30 травня 2018 року № 810/2345/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Пласт» про забезпечення позову Приватного акціонерного товариства «Пласт» до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання неправомірними дій та визнання недійсними звітів,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Пласт» з позовом до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії начальника Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області Кармазина Р.М. по проведенню визначення вартості нерухомого майна: нежитлових будівель загальною площею 2427,1 кв.м., що знаходяться за адресою: Полтавська область, Шишацький район, с. Нижні Яреськи, вул. Залізнична, 18, та нежитлової будівлі літ. «А» загальною площею 414,6 кв.м. в комплексі будівель та споруд Кавердинського УПП, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Шишацький район, Баранівська с/рада, на підставі звітів Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» про оцінку майна з датами оцінки: 13.04.2018 та 16.04.2018;

- визнати недійсними Звіти про оцінку майна, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба», з датами оцінки: 13.04.2018 та 16.04.2018 у зведеному виконавчому провадженні №54363906 Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

29 травня 2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить заборонити Миронівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вчиняти дії з передачі арештованого майна, що належить ПрАТ «Пласт», на реалізацію.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Посилання позивача на те, що не вжиття обраних заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист його прав у випадку задоволення позову не підтверджені жодними доказами, окрім тверджень про ймовірність передачі майна на примусову реалізацію за цінами, що не відповідають фактичній вартості майна на ринку нерухомості.

При цьому, обґрунтовуючи зазначені твердження, позивач посилається на доводи, що містяться у позовній заяві, зокрема, стверджує, що суб'єкт оціночної діяльності упереджено підійшов до оцінки вартості майна, проігнорувавши інформацію із загальнодоступних джерел про вартість аналогічних об'єктів нерухомості у Полтавській області.

Разом з цим суд зазначає, що сам по собі факт оскарження позивачем дій державного виконавця з приводу оцінки вартості майна боржника у виконавчому провадженні та/або відповідних звітів суб'єкта оціночної діяльності не може слугувати беззаперечним доказом того, що такі дії та/або звіти є протиправними чи ґрунтуються на недостовірних відомостях.

Крім того, надання судом правової оцінки звітам про оцінку майна на етапі розгляду заяви про забезпечення позову фактично буде мати наслідком вирішення спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

Суд також зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про ймовірність передачі майна, щодо якого проведено оцінку, з якою не погоджується позивач, на примусову реалізацію до розгляду справи по суті.

Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Пласт» про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.