Ухвала суду № 74319176, 29.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 травня 2018 року 810/2592/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність, протиправними дій, та визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка полягає у невиконанні нею у встановлений законом спосіб, порядку та строки обов'язку щодо оприлюднення:

- порядку денного 30 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.11.2017;

- проектів рішень, винесених на 30 сесію 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.11.2017;

- рішень, прийнятих на 30 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.11.2017;

- порядку денного 32 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2017;

- проектів рішень, винесених на 32 сесію 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22.12.2017;

- рішень, прийнятих на 32 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

2) визнати протиправними дії Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо прийняття рішень 30 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №30-3, №30-4, №30-5, №30-9, №30-22, №30-25, №30-26, №30-27, №30-28, №30-31, №30-35 від 30 листопада 2017 року не на пленарному засіданні ради;

3) визнати протиправними та скасувати рішення 30 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №30-3, №30-4, №30-5, №30-9, №30-22, №30-25, №30-26, №30-27, №30-28, №30-31, №30-35 від 30 листопада 2017 року;

4) визнати протиправною бездіяльність Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка полягає у невиконанні нею у встановлений законом строк обов'язку щодо розгляду клопотань громадян України ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про надання дозволів на розробку проектів землеустрою та передачу у власність земельних ділянок;

5) визнати протиправним та скасувати рішення 32 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №32-29 від 22 грудня 2017 року "Про надання дозволу на розроблення детального плану території с. Віта-Поштова".

Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, суддя виходить з наступного.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Водночас, частиною першою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Згідно з ч. 1 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до частини 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог,я кі належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Водночас справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин належить розглядати у порядку цивільного судочинства (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, вимоги позивача, що стосуються оскарження рішень 30 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №30-3, №30-4, №30-5, №30-9, №30-22, №30-25, №30-26, №30-27, №30-28, №30-31, №30-35 від 30 листопада 2017 року, які стосуються щодо надання у власність земельних ділянок іншим особам, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у користування чи власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право (постанови від 11.11.2014 № 21-493а14, від 09.12.2014 №21-308а14).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суддя зазначає, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є перевірка правильності передачі земельних ділянок у власність іншим особам, а також формування волі однієї зі сторін стосовно визнання відповідних прав щодо них, не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачем у позовній заяві об'єднані вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Згідно з ч. 6 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Також суддя звертає увагу, що ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повернення частини позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Отже, враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п.6 ч. 4 ст. 169 цього Кодексу.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив

Позовну заяву ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність, протиправними дій, та визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.