Постанова № 7431910, 09.12.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-1454/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2009 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють та проживають на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на його користь з відповідача 29054,70 грн. недоплаченої грошової допомоги як особі, який працював на території радіоактивного забруднення та 5337,00 грн. доплати до пенсії як пенсіонеру, який працював на території радіоактивного забруднення у зв’язку з тим, що він проживає та працював на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивач згідно поданої заяви просить позов розглянути без його участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглядати без їх участі.

Встановлено, що позивач є постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту позивача , довідками з місця проживання, копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії.

Позивач з січня 1998 року по вересень 2003 року проходив службу у військовій частині А-2231, а з жовтня 2004 року по травень 2007 року працював в ДП «Білокоровицьке лісове господарство», що знаходяться в смт. Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області і отримував щомісячно доплату в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується копією трудової книжки позивача, довідкою з місця роботи, довідкою селищної ради, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача .

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам , які проживають на територіях радіоактивного забруднення підвищуються у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Доплати нараховуються та виплачуються за місцем роботи та проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплат. Виплата доплат по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання доплат в розмірах , зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносяться до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи зазначене, з 01 січня 1998 року по 31 травня 2007 року позивачу не доплачена доплата, передбачена ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення в сумі 29014,70 грн. ( за винятком періодів, коли позивачу не виплачувалась доплата в розмірі 10,50 грн. щомісяця) , а саме:

(45грн.х2)х6міс.+(55грн.х2)х6міс.+(74грн.х2)х12міс.+(74грн.х2)х3міс+ (90грн.х2)х3міс.+(118грн.х2)х6міс.+(118грн.х2)х12міс.+(140грн.х2)х6міс.+(165грн.х2)х6міс.+ (185грн.х2)х9міс.+(237грн.х2)х3міс.+(262грн.х2)х3міс.+ (290грн.х2)х1міс.+(332грн.х2)х3міс.+(350грн.х2)х4міс.+(375х2)х2міс.+ (400грн..х2)х1міс.+(400грн..х2)х3міс.+(420грн.х2)х2міс.+(440грн.х2)х3міс.+(460грн.х2)х3міс.=29944 грн. – 929,30 грн. отриманих коштів = 29014,70 грн., а не 29054,70 грн. як зазначено в позовній заяві.

Позивач є пенсіонером за вислугою років і отримував з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року щомісячно в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області доплату до пенсії в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Врахувуючи п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю, що позов в частині стягнення доплати до пенсії, передбачених ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ не підлягає до задоволення, оскільки строк позовної давності становить один рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З позовної заяви не вбачається, що позивач зазначений термін пропустив з поважних причин, а також і не вбачається коли йому стало відомо про порушення його права, а тому вважаю, що до в задоволенні позовної вимоги про стягнення доплати до пенсії за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року слід відмовити, оскільки позивач звернувся до суду 29 вересня 2009 року.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86,99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють та проживають на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 29014,70 гривень доплати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області державне мито в сумі 293,55 грн. в прибуток держави.

ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: